Постанова 4819 № 954/1410/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 954/1410/25 Головуючий у 1-й інстанції: Олійник В.М. Номер провадження: 22-ц/819/342/26 Доповідач: Воронцова Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П., суддів: Майданіка В.В., Склярської І.В., секретар: секретар Андреєва В.В., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк", відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шелудько Оксана Олександрівна, на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2025 року Акціонерне товариство "Сенс Банк" (скорочене найменування - АТ "Сенс Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 27 січня 2017 року між АТ "Альфа Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630555765, відповідно до якої банк зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором, а у випадку невиконання позичальником умов договору остання зобов`язана достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови кредитного договору, тому станом на 24 квітня 2025 року заборгованість відповідача становить:125 841 грн 83 коп., з яких: 86 788 грн 16 коп. - прострочене тіло кредиту, 39 053 грн 67 коп. - відсотки за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та понесені судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2025 року позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав вимоги позивача доведеними належними доказами та не спростованими відповідачем. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шелудько О.О., подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рух справи в суді апеляційної інстанції Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2026 року справа розподілена колегії суддів Херсонського апеляційного суду у складі головуючого (суддя-доповідач) Воронцової Л.П., судді: Майданік В.В., Склярська І.В. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 січня 2026 року справу призначено до розгляду на 16 лютого 2026 року о 12 год. 15 хв. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував відсутності у поданих позивачем документах домовленості сторін про порядок, строки, графіки сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії за розрахунково-касове обслуговування, а надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору. Вказані умови викладені у додатку 4 до Договору та Договорі, діюча редакція якого станом на дату підписання оферти 27 січня 2017 року розміщена на офіційному сайті банку АТ Альфа-банк, які не надані позивачем. Відповідно до наданої банком оферти сторонами не погоджено сплату за супутні послуги "Комісія РКО" та Овердрафт, а тому сплачені відповідачем кошти за вищезазначені послуги на загальну суму 176 599 грн 31 коп., повинні бути зараховані на погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами. Вважає, що надані банком докази об`єктивно не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Шелудько О.О. вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав, у ній викладених, представник Акціонерного товариства "Сенс Банк" Альховська І.Б. заперечувала щодо задоволення скарги. Заслухавши доповідача, пояснення представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку. Фактичні обставини справи 27 січня 2017 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 шляхом акцептування пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", укладено угоду, згідно з умовами якої відповідачу здійснено кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, максимальний ліміт - 200 000 грн, сума доступного кредитного ліміту на момент підписання угоди - 1 000 грн, процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою складає 26 % річних. Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки "Максимум готівка, відповідачу ОСОБА_1 встановлено строк кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації для відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання умов договору, максимальна сума кредиту - 200 000 грн, обов`язковий мінімальний місячний платіж - 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн, строк внесення платежу - до 24 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем відкриття картки, сума щомісячного платежу 280 грн, орієнтовна реальна процентна ставка 5,7% на місяць. Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк". Відповідно до довідки АТ "Сенс Банк", ОСОБА_1 видано наступні картки: № НОМЕР_1 , термін дії - до 31 січня 2021 року, анульована 16 січня 2018 року; № НОМЕР_2 , термін дії - до 31 січня 2020 року, анульована 09 січня 2018 року; № НОМЕР_3 , термін дії - до 31 січня 2021 року, анульована 01 лютого 2022 року; № НОМЕР_4 ,термін дії - до 31 січня 2026, анульована 05 грудня 2022 року. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 24 квітня 2025 року становить 125 841 грн 83 коп., із якої: 86 788 грн 16 коп. - прострочене тіло кредиту, 39 053 грн 67 коп. - відсотки за користування кредитом. Відповідно до виписки з рахунку НОМЕР_5 за період з 27 січня 2017 року по 24 квітня 2025 року вбачається рух коштів по рахунку відповідача. Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі. Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Згідно зі статтею 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес. Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Частинами першою, другою статті 642 ЦК України установлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2017 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 шляхом акцептування пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", укладено угоду, згідно з умовами якої відповідачу здійснено кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, максимальний ліміт якої - 200 000 грн, сума доступного кредитного ліміту на момент підписання угоди - 1 000 грн, процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою складає 26 % річних. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц). У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. На підтвердження позовних вимог позивачем надано матеріали кредитної справи відповідача ОСОБА_1 , які містять анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ "Альфа-Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, оферту та акцепт укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії АТ "Альфа-Банк", довідку про умови кредитування з використанням картки "Максимум готівка", довідку про видані картки, розрахунок заборгованості та виписку з рахунку. Отже, між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 27 січня 2017 року, за умовами якого відповідачу видано платіжну картку "Максимум готівка" та відкрито рахунок НОМЕР_6 , встановлено максимальний ліміт кредитної лінії 200 000 грн; процентна ставка за користування кредитними коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операції знаття коштів готівкою 26% річних; тип процентної ставки фіксована. ОСОБА_1 не заперечує обставин укладення нею 27 січня 2017 року кредитного договору, користування кредитними коштами, проте вважає, що повністю виконала зобов`язання позичальника і не має заборгованості за кредитом. Разом з цим, з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідача вбачається встановлення кредитного ліміту у розмірі 1 000 грн 24 травня 2021 року, який в подальшому збільшувався, рух коштів по рахунку № НОМЕР_6 , зазначеному у кредитному договорі, зняття відповідачем коштів з рахунку, а також їх внесення у період з січня 2017 року по січень 2022 року і подальше збільшення позивачем розміру заборгованості відповідача шляхом автоматичного списання процентів за користування кредитом (покупки) погашення щомісячних платежів по заборгованості, овердрафту тощо. При цьому, з 26 січня 2022 року жодних активних дій по рахунку відповідач не вчиняла. Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки "Максимум готівка, відповідачу ОСОБА_1 встановлено строк кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації для відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання умов договору. Таким чином, апеляційний суд, враховуючи відсутність доказів пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії з січня 2022 року, а також подальше невиконання відповідачем умов договору, що свідчить про неможливість пролонгації його дії, колегія суддів вважає, що строк кредитування за угодою від 27 січня 2017 року сплив 27 січня 2022 року. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після 27 січня 2022 року, свідчить не про продовження строку договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань. Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду. Звертаючись до суду із даним позовом, позивач не заявляв вимоги про стягнення грошових сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, проценти за користування кредитними коштами, після спливу строку дії кредитного договору нараховані позивачем, за рахунок списання яких збільшено тіло кредиту, стягнуті судом першої інстанції з відповідача безпідставно. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18) зазначено, що встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти". На підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 січня 2017 року позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 24 квітня 2025 року становить 125 841 грн 83 коп., із якої: 86 788 грн 16 коп. - прострочене тіло кредиту, 39 053 грн 67 коп. - відсотки за користування кредитом.. Встановлено, що сума відсотків у період з 27 січня 2022 року по 24 квітня 2025 року у розмірі 38 312 грн 71 коп. нарахована безпідставно, тобто поза межами строку дії договору. Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку відповідача, заборгованість за простроченим тілом кредиту утворилася внаслідок розподілення коштів банком на погашення овердрафту, комісій, відсотків, нарахованих поза межами строку дії договору. Таке продовження автоматичних списань призвело до необґрунтованого збільшення суми основного боргу. Таким чином, апеляційний суд провів власний розрахунок заборгованості та встановив, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за простроченим тілом кредиту складає 34 000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 740 грн 96 коп., що нараховані за період з 27 січня 2017 року по 26 січня 2022 року. При цьому, апеляційний суд ставиться критично до тверджень скаржника щодо відсутності заборгованості за простроченим тілом кредиту та сплату відповідачем коштів за послуги банку (комісії і овердрафт) на загальну суму 176 599 грн 31 коп., оскільки враховуючи форму кредитування (відновлювальна кредитна лінія), вказана сума коштів утворилася внаслідок погашення заборгованості в тому числі нарахованої поза межами строку кредитування, та не є фактично внесеними відповідачем коштами. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості та пипискою з рахунку, що відповідачем не спростовано і власного контррозрахунку не наведено. Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, тому підлягають відхиленню. З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшити загальну суму заборгованості за угодою від 27 січня 2017 року, стягнутої із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" із 125 841 грн 83 коп. до 35 140 грн 96 коп., із якої: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 34 400 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 740 грн 96 коп. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Наведена невідповідність висновків суду обставинам справи відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в частині визначення розміру заборгованості відповідача. Щодо розподілу судових витрат Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення із відповідача кредитної заборгованості у розмірі 125 841 грн 83 коп., за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в розмір 2 422 грн 40 коп., оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 35 140 грн 96 коп., тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 676 грн 33 коп. (27,92 % задоволених позовних вимог), і відповідно зменшити стягнуту судом першої інстанції суму судового збору. Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з позивача Акціонерного товариства "Сенс Банк" її користь слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 095 грн 28 коп. (2906 грн 88 коп. х 72,08 %). Керуючись статтями 367, 376, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шелудько Оксана Олександрівна,задовольнити частково. Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2025 рокузмінити. Зменшити розмір загальної суми заборгованості, стягнутої із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" з 125 841 грн 83 коп. до 35 140 грн 96 коп., із якої: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 34 400 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 740 грн 96 коп. Зменшити стягнуту судом першої інстанції із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" суму судового збору за подання позовної заяви із 2 422 грн 40 коп. до 676 грн 33 коп. Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 095 грн 28 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови суду складено 13 квітня 2026 року. Головуючий Л.П. Воронцова Судді: В.В. Майданік І.В. Склярська