Постанова 4852 № 215/6771/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 215/6771/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року (головуючий суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №215/6771/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просила: -встановити наявність компетенції (повноважень) Дніпропетровської обласної державної адміністрації при отриманні заяви від 26.02.2025 року створювати штучні перешкоди для вирішення ненормативним актом питання соціального забезпечення і вибраного ОСОБА_1 методу лікування та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати вирішення питання місцевого значення в межах ч. 1, 2 ст. 119 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року №1303 для соціального забезпечення її, як онко хвору при амбулаторному лікуванні безоплатними рецептами Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.08.2025 року адміністративну справу № 215/6771/25 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року адміністративний позов було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків. Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року на адресу ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв`язку за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, 14.10.2025 року поштове відправлення повернулось до суду без вручення у зв`язку із закінченням строку зберігання. В подальшому копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року на адресу ОСОБА_1 було повторно направлено засобами поштового зв`язку за вказаною адресою. Однак, 06.11.2025 року поштове відправлення повернулось до суду без вручення у зв`язку із закінченням строку зберігання. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що конверт з відміткою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням. Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, адміністративний позов слід повернути позивачеві. Не погодившись з ухвалою суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та позов направити до суду за територіальною підсудністю. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 10.12.2025 року, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм процесуального законодавства, що регулюють дані правовідносини. Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Частиною 1 статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до змісту абз. 4 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. За правилами ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. При цьому беруться до уваги положення ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду від 18.09.2025 року вважається належним чином врученою позивачці. Ураховуючи викладене, позивачка належним чином повідомлена про залишення позовної заяви без руху. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, сторона, яка задіяна під час судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.02.2020 року (справа №640/209945/18). Матеріалами позовної заяви підтверджується, що позивачкою в позові своїм місцезнаходженням зазначено АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою судом першої інстанції двічі направлялась ухвала про залишення позову без руху. Тобто судом першої інстанції виконані усі залежні від нього дії (усі передбачені чинним процесуальним законодавством заходи) для повідомлення позивачку про необхідність усунення виявлених недоліків позову, проте ОСОБА_1 ухвала суду не отримана з невідомих причин. Отже, у визначений судом термін недоліки позовної заяви не усунуто. Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову позивачці. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись статтями 241-245, 311, 312, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 02.04.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко