Постанова Миколаївський апеляційний суд № 468/2294/24

06.04.26 22-ц/812/477/26 Провадження № 22-ц/812/477/26 ПОСТАНОВА Іменем України 06 квітня 2026 року м. Миколаїв справа № 468/2294/24 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О., із секретарем судового засідання Коростієнко Н.С., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником - адвокатом Мунтяну Ігорем Івановичем, на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області, ухвалене 20 листопада 2025 року під головуванням судді Янчука С.В., повне судове рішення складено цього ж дня, У С Т А Н О В И В: У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося з позовом до ОСОБА_3 (після укладання шлюбу ОСОБА_4 ) про стягнення заборгованості. Позивач зазначав, що 17 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 14451-012024, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Стар Файненс Груп» від 29 квітня 2024 року №29042024-1 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». 10 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 13649-01/2024, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» від 19 вересня 2024 року №19092024 - перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». 03 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 був укладений договір позики № 2571964, а 04 січня 2024 року договір позики №76122166, право вимоги за якими відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 14 червня 2021 року № 14/06-21 - перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідач умови кредитних договорів не виконувала, у зв`язку з чим: - за кредитним договором № 14451-012024 від 17 січня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 12850 грн 00 коп., що складається з: 6000 грн 00 коп. заборгованість по основному боргу, 6850 грн 00 коп. заборгованість за відсотками; - за кредитним договором № 13649-01/2024 від 10 січня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 1750 грн 00 коп., що складається з: 1000 грн 00 коп. заборгованість по основному боргу, 750 грн 00 коп. заборгованість за відсотками; - за договором позики № 2571964 від 03 січня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 19625 грн 00 коп., що складається з: 5000 грн 00 коп. заборгованість по основному боргу, 14625 грн 00 коп. заборгованість за відсотками; - за договором позики №76122166 від 04 січня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 35232 грн 50 коп., що складається з: 5950 грн 00 коп. заборгованість по основному боргу, 29282 грн 50 коп. заборгованість за відсотками; Всього заборгованість за вказаними договорами складає в загальному розмірі 69457 грн 50 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача. Заперечуючи проти позову представник відповідача - адвокат Мунтяну І.І. - вказав, що позивачем на підтвердження позовних вимог не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості, які б відповідали вимогам первинних документів. Заявлена заборгованість за нарахованими процентами, суперечить принципам розумності та добросовісності. Крім того, позивачем не доведено перехід права вимоги від первісних кредиторів до нього. У відповіді на відзив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило, що позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, є банківською таємницею. Водночас відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Перерахування коштів на платіжні карти відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. Також, відповідач має право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України висновок експерта, складений на його замовлення, якщо не згоден з розрахунками заборгованості, наданими позивачем. Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за Договором № 14451-012024 у розмірі 12850 грн., за договором № 13649-01/2024 у розмірі 1750 грн 00 коп., за договором №76122166 у розмірі 35232 грн 50 коп., за договором № 2571964, а всього у загальному розмірі 69457 грн 50 коп. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, у зв`язку з чим утворилася заборгованість згідно розрахунків позивача за наданими кредитами, що підлягає стягненню. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Мунтяну І.І., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою, заявлені вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення ні первісними кредиторами, а відтак не могли бути об`єднані в одній позовній заяві. Також апелянт звертав увагу, що 24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» в частині обмеження розміру денної процентної ставки, та починаючи з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5%, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року 1,5%, а з 21 серпня 2024 року 1%. Проте позивач не виконав вимог даного Закону та нараховував відповідачу відсотки у розмірі 2,5% в день, що перевищувало максимально допустимий рівень. Також апелянт зазначав, що у матеріалах справи міститься довідка від 30.04.2024 року про відсутність заборгованості за договором № 14451-01/2024 від 17.01.2024 року, що свідчить про відсутність майнових претензій у кредитора до ОСОБА_5 за цим договором. Крім того, на думку апелянта, заявлена позивачем заборгованість за нарахованими процентами не співрозмірна сумі кредиту, що суперечить принципам розумності та добросовісності. Також суд без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 стягнув з відповідачки відсотки за межами строку кредитування, зокрема за кредитним договором №76122166 від 04 січня 2024 року. Крім того, договір №76122166 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладений 04 січня 2024 року, тоді як договір факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено 14 червня 2021 року, тобто майже за три роки до укладення договору №76122166, таким чином на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором і боржником, до того ж позивачем не надано доказів оплати за укладеними позивачем із первісними кредиторами договорами факторингу. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження отримання кредитних коштів відповідачкою. Розрахунки, які надані первісними кредиторами, суперечать розрахункам, які надані позивачем. Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належними чином. Від представника відповідачки адвоката Мунтяну І.І. - надійшла заява про підтримання вимог апеляційної скарги та розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_2 . Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Судом першої інстанції установлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 17 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 14451-012024, відповідно до умов якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.2 договору кредит надається строком на 100 днів. Дата погашення кредиту 25 квітня 2024 року. Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що процента ставка становить 2.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору. 29 квітня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29042024-1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників. Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 29 квітня 2024 року, за Договором факторингу №29042024-1 від 29 квітня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» передав, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників до договору факторингу №29042024-1 від 29 квітня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29 квітня 2024 року до договору факторингу №29042024-1 від 29 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_5 за кредитним договором № 14451-012024 у загальному розмірі 12850 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 6850 грн. заборгованість за відсотками. 10 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 13649-01/2024, відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається строком на 120 днів. Дата погашення кредиту 08 травня 2024 року. Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що процента ставка становить 2.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору. 19 вересня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19092024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників. Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 19 вересня 2024 року, за Договором факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» передав, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників до договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19 вересня 2024 року до договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_5 за кредитним договором № 13649-01/2024 у загальному розмірі 1750 грн., з яких: 1000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 750 грн. - заборгованість за відсотками. 03 січня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_5 був укладений договір позики №2571964, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати у власність позичальнику грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити проценти від суми позики (п.1 договору). Відповідно до п.п. 2.1, 2.2., 2.3 вказаного договору кредит надається строком на 30 днів, до 02 лютого 2024 року, за користування яким позичальник сплачує позикодавцю 3 % у день. Тип процентної ставки фіксований. Розмір процентів за понадстрокове користування позикою (її частино) складають 3,50% у день. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу №14/06/21, а 16 травня 2024 року додаткову угоду № 24 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року згідно якої ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників. Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників № 24 від 16 травня 2024 року, за Договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передав, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_5 у загальному розмірі 19625 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 14625 грн. - заборгованість за відсотками. Також судом встановлено, що 04 січня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_5 був укладений договір позики №76122166, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати у власність позичальнику грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів у день закінчення строку позики , або достроково, та сплатити проценти від суми позики (п.1 договору). Відповідно до п.п. 2.1, 2.2., 2.3 вказаного договору кредит надається строком на 30 днів, до 02 лютого 2024 року, за користування яким позичальник сплачує позикодавцю 2,5 % у день. Тип процентної ставки фіксований. Розмір процентів за понадстрокове користування позикою (її частино) складають 2,70% у день. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу №14/06/21, а 19 серпня 2024 року додаткову угоду № 34 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року згідно якої ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників. Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників № 30 від 19 серпня 2024 року, за Договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передав, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників №30 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_5 за укладеним нею із ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кредитним договором від 04 січня 2024 року у загальному розмірі 35232,50 грн., з яких: 5950 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 29282,50 грн. заборгованість за відсотками. Суд першої інстанції, задовольняючи позов у повному обсязі, вважав що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання за вищевказаними кредитними договорами, у зв`язку з чим утворилася заборгованість згідно розрахунків ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», розмір якої доведений позивачем належними доказами. Проте не з усіма висновками суду можна погодитись. Так, статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Положеннями статей 1048, 1049 ЦК встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте на підтвердження доводів представника відповідачки неотримання ОСОБА_5 кредитних щодо ненадходження кредитних коштів жодних доказів, зокрема виписок з власного карткового рахунку для доведення цього факту, відповідачкою не було надано. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачем доведено належне виконання первісних кредиторів обов`язку із надання відповідачці кредитних коштів в обумовленому договорами розмірі. Разом із тим, визначаючи розмір кредитної заборгованості суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини справи. Так, в обґрунтування наявності заборгованості відповідачки за договором № 14451-012024 від 17.01.2024 року позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за період з 29.04.2024 по 30.09.2024, згідно якої заборгованість складає: 6000грн - основний борг; 6850 грн - проценти. При цьому позивачем до позовної заяви також додано довідку від 30.04.2024 за вих. № 14451-01/2024-001 про відсутність у ОСОБА_5 заборгованості за договором №14451-012024 від 17.01.2024 року станом на 30.04.2024 року. За такого, враховуючи, що згідно умов цього Договору дата погашення кредиту - 25.04.2024 року, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено існування у ОСОБА_5 заборгованості за вищевказаним договором, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідачки Отже в задоволенні вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення зі ОСОБА_5 заборгованості за договором № 14451-012024 від 17 січня 2024 року в сумі 12850 грн 00 коп. слід відмовити. В обґрунтування наявності заборгованості відповідачки за договором №13649-01/2024 від 10.01.2024 року позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості ОСОБА_5 , згідно якої заборгованість складає: 1000 грн. - основний борг; 750 грн проценти. Доказів повернення кредитору отриманих у кредит коштів чи сплати процентів відповідачкою не надано. Встановивши, що ОСОБА_5 не виконує належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором. Щодо тверджень апелянта про те, що відповідачці нараховувалися проценти за користування кредитом, що перевищували максимально допустимий Законом України «Про споживче кредитування» розмір, то слід зазначити наступне. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %. Як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 23.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 21.08.2024 року - денна ставка не більше 1%. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості та графіку платежів до договору №13649-01/2024 від 10.01.2024 року вбачається, що заборгованість за процентами була нарахована у період загалом 30 днів з 10.01. 2024 року по 08.02.2024 року (включно) за процентною ставкою 2,50 %. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення зі ОСОБА_5 процентів за користування позикою у зазначеному позивачем розмірі. За такого доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають. В обґрунтування наявності заборгованості відповідачки за договором позики №2571964 від 03 січня 2024 року позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за період станом на 30.09.2024, згідно якої заборгованість складає: 5000грн - основний борг; 14625 грн - проценти. Матеріалами справи встановлено, що умовами договору позики № 2571964 від 03 січня 2024 року (пункти 2.2,2.3) визначено строк кредитування - 30 (тридцять) днів зі сплатою 3 % процентів за кожний день користування ним. У пункті 4 Договорів сторони домовились про те, що у випадку невиконання Позичальником свого обов`язку із повернення позики в останній день строку користування позикою, Позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до нього штрафних санкцій ( у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування Позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена в п. 2.3 п. 2 Договору. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи, із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена в п. 2.3 п. 2 Договору. Указане свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони погодили порядок продовження строку кредитування у випадку невиконання позичальником свого обов`язку із повернення позики в останній день строку користування позикою. Отже, з урахуванням погодженої умовами укладеного сторонами договору пролонгації строку кредитування його кінцевий термін - по 02 травня 2024 включно. Разом із тим, здійснений позивачем розрахунок свідчить, що відсотки були нараховані станом на 30 вересня 2024 року, тобто поза межами узгодженого сторонами строку кредитування. Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Також колегія суддів враховує, що наданий позивачем розрахунок не містить деталізації, зокрема щодо сум, на які нараховувались проценти, і конкретного періоду їх нарахування, що не унеможливлює встановлення та перевірку існування заборгованості за процентами в межах строку кредитування. З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення із ОСОБА_5 процентів за користування позикою у розмірі 14625 грн. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. За такого з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №2571964 від 03 січня 2024 року в розмірі 5 000 грн. боргу по тілу кредиту. В обґрунтування наявності заборгованості відповідачки за договором позики №76122166 від 04 січня 2024 року позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за період станом на 30.09.2024, згідно якої заборгованість складає: 5950 грн - основний борг; 29282,50 грн - проценти. Матеріалами справи встановлено, що умовами договору позики №76122166 від 04 січня 2024 року (пункти 2.2,2.3) визначено строк кредитування - 30 (тридцять) днів зі сплатою 2,5 % процентів за кожний день користування ним. У пункті 4 Договорів сторони домовились про те, що у випадку невиконання Позичальником свого обов`язку із повернення позики в останній день строку користування позикою, Позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до нього штрафних санкцій ( у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування Позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена в п. 2.3 п. 2 Договору. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи, із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена в п. 2.3 п. 2 Договору. Указане свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони погодили порядок продовження строку кредитування у випадку невиконання позичальником свого обов`язку із повернення позики в останній день строку користування позикою. Отже, з урахуванням погодженої умовами укладеного сторонами договору пролонгації строку кредитування його кінцевий термін - по 03 травня 2024 включно. Разом із тим, здійснений позивачем розрахунок свідчить, що відсотки були нараховані станом на 30 вересня 2024 року, тобто поза межами узгодженого сторонами строку кредитування, що, як зазначено вище, є неправомірним. Також колегія суддів враховує, що наданий позивачем розрахунок не містить деталізації, зокрема щодо сум, на які нараховувались проценти, і конкретного періоду їх нарахування, що не унеможливлює встановлення та перевірку існування заборгованості за процентами в межах строку кредитування. З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення із ОСОБА_5 процентів за користування позикою у розмірі 29282,50 грн. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. За такого з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №76122166 від 04 січня 2024 року в розмірі 5 950 грн. боргу по тілу кредиту. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами: № 13649-01/2024 від 10 січня 2024 року - 1750 грн 00 коп.; № 2571964 від 03 січня 2024 року - 5000 грн 00 коп.; №76122166 від 04 січня 2024 року -5950 грн 00 коп., а всього 12 700грн. Отже колегія суддів погодилась частково із доводами апеляційної скарги щодо невірного визначення судом першої інстанції розміру заборгованості. Разом із тим доводи апеляційної скарги, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення ні первісними кредиторами, а відтак не могли бути об`єднані в одній позовній заяві не заслуговують на увагу. З приписів ч .2 ст.188 ЦПК слідує, що можуть бути об`єднані в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Заявлені ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в одному позові вимоги є однорідними та не підпадають під заборони, визначені у статті 188 ЦПК України, враховуючи наведене, суд першої інстанції не мав жодних підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що така містить вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, право вимоги за якими ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло до ОСОБА_5 після підписання з первісними кредиторами договорів факторингу. Посилання апеляційної скарги на те, що на момент укладення договору факторингу № 14/06/21 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 14 червня 2021 року ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором і боржником за договором №76122166 від 04 січня 2024 року не заслуговують на увагу. Так, частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до пункту 1.2 укладеного 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Договору факторингу № 14/06/21 права вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників. Пунктом

4. Додаткової угоди № 34 від 19 серпня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року сторони пердбачили вартість ціни продажу згідно Реєстру боржників № 30 від 19 серпня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру Відповідно до витягу з Реєстру боржників №30 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_5 у загальному розмірі 35232,50 грн., з яких: 5950 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 29282,50 грн. заборгованість за відсотками. Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договору факторингу, додаткових угод до договору факторингу, реєстру боржників, акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач належними та допустимими доказами довів той факт, що набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором №76122166 від 04 січня 2024 року. Апеляційний суд вважає, що надані позивачем та завірені електронним підписом витяги з Договорів факторингу та Реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення первісними кредиторами права вимоги позивачу у спірних правовідносинах. Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу і посилання апеляційної скарги на те, що позивачем не надано доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги. Так, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними. З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17). За такого відсутність у матеріалах справи доказів здійснення ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» оплати позивачу за відступлені права вимоги не свідчать про недоведеність переходу права грошової вимоги за укладеними із відповідачкою кредитними договорами. З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції були неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову в повному обсязі, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості підлягає зміні, шляхом зменшення її розміру до 12700 грн 00 коп. Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку із частковим задоволенням позову рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за позовну заяву підлягає зміні, шляхом зменшення суми таких витрат з 3028 грн. 00 коп. до 553 грн 50 коп. Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2969 грн 40 коп. судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником - адвокатом Мунтяну Ігорем Івановичем, задовольнити частково. Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2025 року змінити. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором № 13649-01/2024 в розмірі 1750 грн., за договором № 76122166 в розмірі 5950 грн., за договором № 2571964 в розмірі 5000 грн., всього в загальному розмірі 12 700 грн 00 коп. (дванадцять тисяч сімсот гривень). В задоволенні іншої частини позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 553 грн 50 коп. (п`ятсот п`ятдесят три гривні п`ятдесят копійок). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 2969 грн 40 коп. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень сорок копійок). Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку і випадках, передбачених 389 ЦПК України. Головуючий В.В. Коломієць Судді Т.В. Серебрякова Н.О. Тищук Повна постанова складена 13 квітня 2026 року