Постанова 4824 № 355/496/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/1608/2026 Доповідач - Ратнікова В.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 355/496/25 07 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Рейнарт І.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» адвоката Змієвської Тетяни Павлівни на рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чальцевої Т.В., у цивільній справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначало, що 12.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір № 4729212. 09.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір № 103700492. 05.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір № 77467597. Згідно умов Договору № 4729212 від 12.10.2021 року, викладених у п. 1.1., кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до умов Договору № 103700492 від 09.10.2021 року (п.1.1) кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1875 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Договір № 77467597 від 05.10.2021 року визначає, що згідно умов п. 1. договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджених договором умовах, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики : сума позики становить 4000.00 грн.; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування Позикою. 13.01.2022 року було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4729212. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4729212. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4729212. 17.01.2022 року було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №103700492. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №103700492. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №103700492. 22.02.2022 року було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №77467597. 10.01.2023року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №77467597. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №77467597. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №103700492 від 09.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32 325,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 26 375,00 грн.; заборгованість за комісіями - 950,00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77467597 від 05.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13552,65 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9552,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,65 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 80 077,65 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 63 677,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,65 грн.; заборгованість за комісіями - 2400,00 грн. З урахуванням викладеного, просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 4729212 від 12.10.2021 року, за Договором № 103700492 від 09.10.2021 року, за Договором № 77467597 від 05.10.2021 року у розмірі 80 077,65 грн.. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн. Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої інстанції, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» адвокат Змієвська Тетяна Павлівна через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були невірно застосовані норми матеріального права під час ухвалення рішення, порушені норми процесуального права, не були досліджені усі наявні у справі докази, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договорів позики шляхом заповнення заяви-анкети (для отримання кредиту) на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцями були перераховані грошові кошти у розмірах, визначених умовами договорів. Вважає що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не надав оцінки наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і їх сукупності, наслідком чого стало ухвалення оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню . Зазначає, що грошові кошти за укладеними кредитними договорами було видано на платіжну картку позичальника, а тому всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (положення якого діяли станом на момент укладання договору позики), а наявні в матеріалах справи докази повною мірою підтверджують факт перерахування грошових коштів позичальнику, що спростовує висновки суду першої інстанції в цій частині. Вважає, що матеріалами справи, зокрема, довідкою, виданою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», підтверджено успішно проведений платіж в системі платіжної організації 12.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн за договором № 4729212; довідкою, виданою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» підтверджено успішно проведений платіж в системі платіжної організації 09.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн за договором № 103700492; довідкою, виданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором - ТОВ «1 БАНК» та її завершення 05.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 4 000,00 грн за договором № 77467597. На думку апелянта, перелічені вище документи є належними доказами перерахування грошових коштів позичальнику, в розумінні ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що на виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2025 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було надано інформацію та виписку по рахунку відповідача, зокрема, що на ім`я ОСОБА_1 в банку була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 у гривні та в результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній картці за період 05.10.2021 року по 12.11.2021 року були виявлені операції по надходженню грошових коштів в сумі 4 000,00 грн, 5 000,00 грн та 5 000,00 грн через сервіс іншого банку, а також надано виписку по вищевказаному рахунку в електронному вигляді. Таким чином, на думку апелянта, банківською установою було надано суду докази, які підтверджують, як факт належності банківської картки, на яку були перераховані грошові кошти за договором позики, позичальнику-відповідачу, так і самі докази такого перерахування. Однак, судом першої інстанції в оскаржуваному рішення не було надано жодної оцінки зазначеному вище доказу який має істотне значення для правильного вирішення справи, даний доказ був повністю проігнорований судом, та безпідставно зазначено про недоведеність факту перерахування коштів відповідачу, що і стало підставою для відмови у задоволенні позову. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що наявні достатні, належні та допустимі докази, що підтверджують виконання ТОВ «Мілоан» та ТОВ «1 Банк» зобов`язань за договором позики в частині перерахування грошових коштів на банківську картку, яка належить відповідачу та наявність зобов`язань відповідача за договорами позики, а судом першої інстанції, всупереч наведеному, не було повною мірою надано оцінку таким доказам, наслідком чого стало ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, яке підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідачем не надано жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу яким би підтверджувався факт відсутності у нього заборгованості чи неотримання від ТОВ «Мілоан» та ТОВ «1 Банк» грошових коштів за договорами позики. Відповідачем не надано також жодного доказу, що такий договір оскаржувався відповідачем, чи відповідач не погоджується з його умовами, (частина перша статті 82 ЦПК України), а згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вважає, що відповідач, уклавши договори позики, склавши заяву-анкету на отримання кредиту, надавши реквізити банківської картки з метою отримання від первісних кредиторів грошових коштів за договорами позики, не оскарживши договори позики в цілому, чи в частині, використавши грошові кошти на власний розсуд, вчинив дії, що свідчать про визнання існування зобов`язань за договорами позики. 22 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Андрющенко Анни Володимирівни, в якому остання вважає, що апеляційна скарга не містить нових обґрунтованих доводів або доказів, і не дає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з цим, вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення. Зазначає, що електронний підпис не є підтвердженням факту видачі коштів. Закон України «Про електронну комерцію» (ст. 11, 12) підтверджує спосіб укладення та підписання електронного договору, але не підміняє доказу передання грошей позичальнику за вказаним договором (абз. 2 ч.1 ст. 1046 ЦК). Наявність оферти/акцепту та «кабінету» не доводить зарахування коштів саме відповідачу. У спорах про позику/кредит ключовим є підтвердження фактичного зарахування коштів на рахунок, що належить відповідачу, та зв`язок такої операції з конкретним договором. Електронний підпис, як волевиявлення, не звільняє апелянта від обов`язку подати первинні докази перерахування ним грошових коштів позичальнику. Вказує на те, що позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Однак, всупереч власним посиланням на зазначену норму, позивач не наводить жодних конкретних доводів, документів чи інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені у позовній заяві. Така поведінка свідчить про безпідставність позовних вимог та відсутність фактичного підґрунтя для їх задоволення. За нормами, викладеними в абзаці 2 частини 1 статті 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей. За ст. ст. 76-78, 81, 89 ЦПК саме позивач має довести факт перерахування коштів належними первинними документами (платіжні доручення/меморіальні ордери з відмітками банку, виписки з банківського рахунку або з системи МПС щодо зарахування на конкретний картковий рахунок відповідача, тощо; ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 1.3 Інструкції НБУ №22). Вважає, що у даній справі позивач не надав таких первинних документів, обмежившись копіями «правил», «паспортів» та внутрішніми розрахунками. Це не підтверджує ні факту видачі коштів, ні належності картки отримувачу. Зазначає, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано: копії кредитних договорів з додатками; договори факторингу - витяги з Реєстру боржників; розрахунки заборгованості за укладеними договорами, однак, зазначені розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Вказує на те, що у своїй апеляційній скарзі позивач стверджує, що суд першої інстанції нібито «не надав об`єктивної оцінки доказам» та «прийняв голослівну позицію відповідача» в частині доводів про неотримання грошових коштів за договорами позики, однак, такі твердження є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей. Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести факт передання кредитних коштів. Належними та допустимими доказами такого передання можуть бути лише первинні банківські документи - платіжні доручення, меморіальні ордери з відмітками банку, виписки по рахунку з ідентифікацією платника, реквізитами операції, датами та призначенням платежів (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 1.3 Інструкції НБУ № 22, ст. ст. 76-78, 89 ЦПК України). Натомість подані апелянтом «довідки» від фінансових компаній («Елаєнс», «Фінекспрес») не є первинними банківськими документами, а становлять лише вторинні інформаційні повідомлення приватних посередників. Вони можуть підтверджувати факт технічної обробки транзакцій у платіжній системі, але не доводять правового зв`язку таких операцій із конкретними договорами позики та не підтверджують належність коштів саме відповідачу. Окрім того, у наданих довідках відсутня чітка ідентифікація контрагента - первісного кредитора, як платника за кожною операцією, не наведено підтвердження належності картки відповідачу саме на момент спірних транзакцій, а також відсутній безперервний рух коштів: від розпорядження первісного кредитора > через платіжну систему > на рахунок відповідача із зазначенням дат, сум та призначення платежів, що співвідносяться з умовами конкретних договорів (№ 4729212, № 103700492, № 77467597). Вважає, що посилання апелянта на часткову ідентифікацію картки № НОМЕР_1 не є належним підтвердженням факту отримання коштів відповідачем, оскільки відсутні документи, які б засвідчували, що платником за операціями був саме первісний кредитор за спірними договорами. Зазначає, що позивач вказує, що судом було витребувано докази в АТ «ПУМБ», а саме: інформацію та виписку по рахунку відповідача. Згідно з наданою банком відповіддю, у результаті аналізу операцій, здійснених по карті № НОМЕР_9, відкритій на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 05.10.2021 року по 12.11.2021 року, було виявлено операції з надходження грошових коштів у сумах 4 000,00 грн, 5 000,00 грн та 5 000,00 грн через сервіси іншого банку. Разом із тим, з наданого банком документа не вбачається, від кого саме надійшли зазначені кошти, яке їх цільове призначення, а також яке відношення ці транзакції мають до предмета спору. Отже, наведена інформація є узагальненою та не дає можливості встановити походження коштів і особу відправника. Таким чином, зазначені дані не можуть вважатися належним та допустимим доказом, оскільки не підтверджують жодної обставини, на яку посилається позивач на обґрунтування своїх вимог. Фактично, банк лише засвідчує факт надходження коштів на картковий рахунок, однак не ідентифікував їх джерело, що виключає можливість ототожнення. 29 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Ткаченко Марії Миколаївни, в яких остання зазначає, що не погоджується із твердженнями відповідача та вважає такі твердження безпідставними, оскільки факт надання кредитних коштів позичальнику підтверджується належними та допустимими доказами. Звертає увагу суду на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений в постанові від 12.06.2023 року у справі №263/3470/20, в якому було зазначено наступне: «Доводи касаційної скарги, що у матеріалах справи немає бухгалтерських документів про видачу кредиту не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку. Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин. Виходячи з наведеного, вважає, що довідки від платіжної організації ТОВ «ФК «Елаєнс» та довідка ТОВ ФК «Фінекспрес» є належними і допустимими доказами фактичного надання кредитних коштів Позичальнику на виконання умов Договору про споживчий кредит №4729212 від 12.10.2021 року, Договору про споживчий кредит № 103700492 від 09.10.2021 року та Договору позики № 77467597 від 05.10.2021 року. Орім того, перекази коштів за всіма договорами були здійснені на один і той самий картковий рахунок, зазначений позичальником під час укладання договорів, що додатково свідчить про реальність переказу коштів відповідачу. Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі №910/5226/17 вказав, що безготівкові розрахунки можуть здійснюватися через банки або інші фінансові установи з використанням різних форм безготівкових переказів, зокрема, платіжних доручень чи систем електронних платежів, якщо це відповідає вимогам законодавства та звичаям ділового обороту. Отже, перелічені вище документи є належними доказам перерахування грошових коштів позичальнику, в розумінні ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що на виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2025 року АТ «Перший український міжнародний банк» було надано інформацію та виписку по рахунку відповідача, зокрема:

1. Підтверджено, що платіжна картка № НОМЕР_2 (до рахунку № НОМЕР_3 ) дійсно емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), що прямо засвідчує зв`язок зазначеної особи з рахунком, на який здійснювались грошові операції відповідно до наданих довідок від платіжних організацій ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «ФК «Фінекспрес».

2. Номер телефону НОМЕР_5 зареєстрований як фінансовий та анкетний для ОСОБА_1 , тобто, саме на цей номер надсилалась інформація про операції з карткою і саме цей номер телефону міститься в укладених Договорах;

3. Виписка з рахунку картки № НОМЕР_2 чітко містить дані про надходження коштів в сумі 4 000,00 грн, 5 000,00 грн та 5 000,00 грн через сервіс іншого банку, а також надано виписку по вищевказаному рахунку в електронному вигляді. Таким чином, банківською установою було надано суду докази, які підтверджують як факт належності банківської картки, на яку були перераховані грошові кошти за договором позики позичальнику-відповідачу, так і самі докази такого перерахування. Наявні в матеріалах справи докази є взаємопов`язаними та доповнюють один одного, утворюючи повний ланцюг подій - від здійснення переказу первісним кредитором через платіжного партнера до зарахування коштів на картковий рахунок відповідача. Вважає посилання відповідача на те, що з виписки з рахунку не вбачається, хто здійснив перекази, є безпідставним, оскільки саме довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «ФК «Фінекспрес» та офіційна відповідь АТ «Перший український міжнародний банк» усувають будь-які сумніви у походженні коштів, ідентифікують відправника, призначення платежу та отримувача. На підставі викладеного, вважає, що рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року є помилковим, оскільки суд першої інстанції не врахував надані належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджують факт надання та отримання позичальником грошових коштів за всіма трьома договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Судом встановлено, що 05.10.2021року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 77467597. Згідно умов п.

1. Вказаного Договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до умов п. 2 Договору про надання позики: сума позики становить 4 000, 00 грн.; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99% , яка нараховується за кожен день користування позикою. Строк позики -30 днів ( п.2.2. договору).( а.с. 101-102). Вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором -bl5kxdcvEY. 09.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (кредитодавець)та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір № 103700492. Згідно п. 1.1. цього Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором, Відповідно до п. 1.2. даного Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000, 00 грн. Пунктами 1.3, 1.4 договору визначено, що кредит надається строком на 15 днів з 09.10.2021 року до 24.10.2021 року. Відповідно до п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 1 875, 00 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пункт 2.1. Договору визначає, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Згідно п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Відповідно до п. 6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно п. 6.2. Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акценту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення, цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцю. Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п. 6.4. Договору, укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Вказаний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором F 41534. 12.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір № 4729212. Згідно умов п. 1.1. вказаного Договору, кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. цього Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000, 00 грн. Пункти 1.3, 1.4 договору визначають, що кредит надається строком на 15 днів з 12.10.2021 року до 27.10.2021 року. Відповідно до п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно умов п. 1.6. вказаного Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Згідно п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів, в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Відповідно до п. 6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт кредитодавця та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно п. 6.2. Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення, цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцю. Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п. 6.4. Договору, укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. 13.01.2022 року було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4729212. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4729212. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4729212. 17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103700492. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103700492. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №103700492. 22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77467597. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №77467597. Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №103700492 від 09.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32 325,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 26 375,00 грн.; заборгованість за комісіями - 950,00 грн. Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4729212 від 12.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23 700,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17 250,00 грн.; заборгованість за комісіями - 1450,00 грн. Згідно розрахунку ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача становить 13 552 грн. Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», підтверджено успішно проведений платіж в системі платіжної організації 12.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн за договором № 4729212. Згідно довідки, виданою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», підтверджено успішно проведений платіж в системі платіжної організації 09.10.2021 на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн за договором № 103700492. Довідка ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та її завершення 05.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 4 000,00 грн, отримувач - ОСОБА_1 . Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06.05.2025 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, Україна, Київ, вул. Андріївська, 4): інформації, чи видавалась AT «Перший Український Міжнародний Банк» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) кредитна картка № НОМЕР_1 ; доказів зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн., які 05.10.2021 року, 5 000,00 грн., які 09.10.2021 року та 5 000,00 грн., які 12.10.2021 року були на неї перераховані, а саме: витребувано виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) за номером картки № НОМЕР_6 за період із 05.10.2021 року по 12.11.2021 року; ідентифікаційних даних власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки.; інформації щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 05.10.2021 по 12.11.2021 року; інформації, чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних Даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) На виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2025 року АТ «Перший український міжнародний банк» було надано інформацію а саме: в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_7 у гривні; в банку на ім`я ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_5 на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період д 05.10.2021 року по 12.11.2021 року; в результаті аналізу операцій, здійснених по карті № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 за період 05.10.2021 року по 12.11.2021 була виявлена операція по надходженню грошових коштів: 05.10.2021 року - 4000 грн, 09.10.2021 року- 5000 грн., 12.10.2021 року -5 000 грн. Також було долучено виписку по рахунку № НОМЕР_7 на CD-диску. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, зокрема, первинних документів (касово-бухгалтерських документів), на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договорами. Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне. Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України). У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як вбачається із матеріалів справи, 05.10.2021 року між Товариством з Обмеженою Відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір № 77467597, у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором -bl5kxdcvEY. 09.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір № 103700492, у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором F 41534. 12.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір № 4729212 у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором J79378. Факт укладення договорів ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не спростовував. Посилання суду першої інстанції на недоведеність позивачем факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів, колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на наступне Виконання кредитором- ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та її завершення 05.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 4 000,00 грн, отримувач - ОСОБА_1 (а.с. 132, том 1). Виконання кредитором- ТОВ «Мілоан» обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», якою підтверджено успішно проведений платіж в системі платіжної організації 12.10.2021 року на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн за договором № 4729212 (а.с.125, том 1). Виконання кредитором- ТОВ «Мілоан» обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», якою підтверджено успішно проведений платіж в системі платіжної організації 09.10.2021 на банківську картку позичальника НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн за договором № 103700492 (а.с. 129, том 1). Окрім цього, ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06.05.2025 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, Україна, Київ, вул. Андріївська, 4): інформації, чи видавалась AT «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) кредитна картка № НОМЕР_1 ; доказів зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн., які 05.10.2021 року, 5 000,00 грн., які 09.10.2021 року та 5 000,00 грн., які 12.10.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) за номером картки № НОМЕР_6 за період із 05.10.2021 по 12.11.2021 року; ідентифікаційних даних власника картки та повний номер Картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки.; інформації щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 05.10.2021 по 12.11.2021 року; інформації, чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних Даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) На виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2025 року АТ «Перший український міжнародний банк» було надано інформацію а саме: в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_7 у гривні; в банку на ім`я ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_5 на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період д 05.10.2021 року по 12.11.2021 року; в результаті аналізу операцій, здійснених по карті № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 за період 05.10.2021 року по 12.11.2021 була, виявлена операція по надходженню грошових коштів 05.10.2021 року - 4000 грн, 09.10.2021 року - 5000 грн., 12.10.2021 року - 5 000 грн. Тобто, надана інформація від АТ «Перший український міжнародний банк» підтвердила належність платіжної картки № НОМЕР_1 саме відповідачу ОСОБА_1 та факт перерахування коштів 05.10.2021, 09.10.2021, 12.10.2021 року (дати укладення договорів) у розмірі 4 000 грн., 5 000 грн., 5 000 грн (визначених у договорах). Відповідачем не надано доказів на спростовування факту перерахування йому коштів у розмірі 4000 грн- 05.10.2021 року, 5000 грн.-09.10.2021 року, 5 000 грн- 12.10.2021 року на картковий рахунок НОМЕР_1 на виконання кредиторами умов укладених договорів. Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_8 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Отже, з боку позивача відсутні порушення, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб. Доказів того, що на картку № НОМЕР_1 не було перераховано кредитних коштів відповідач не надав. Окрім того, наявна на СD-диску виписка по рахунку підтверджує використання наданих коштів позичальником. Отже, вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність доказів перерахування кредитодавцем коштів позичальнику ОСОБА_1 на виконання вимог договорів, оскільки вказане повністю спростовується належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи і були досліджені колегією суддів. Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. Як встановлено судом, 13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4729212. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №13-01/2022-79 ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 23 700,00 грн 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4729212. Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Коллект центр» отримало право грошової вимоги до відповідача- ОСОБА_1 на загальну суму 34 200,00 грн. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4729212. 17.01.2022 року було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103700492. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17-01/2022-54 ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 22 825,00 грн. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі. за договором №103700492. Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект центр» отримало право грошової вимоги до відповідача- ОСОБА_1 на загальну суму 32 325,00 грн. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №103700492. 22.02.2022 року було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №77467597. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №22/02/2022 ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 13552,00 грн. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77467597. Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Коллект центр» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 13 552, 65 грн. Згідно долучених до справи договорів, за яким відступлено право вимоги боргу ОСОБА_1 сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржника. Вказані договори факторинг, та реєстри містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ « Мілоан» та ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Вердикт капітал» та від ТОВ «Вердикт капітал» до ТОВ «Коллект центр». Договори факторингу є чинними, оскільки їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають виконанню. Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Ткаченко Марії Миколаївни правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України. Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення. З урахування викладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ТОВ «Коллект центр», а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» підлягає стягненню заборгованість за договорами № 4729212 від 12.10.2021 року, № 103700492 від 09.10.2021 року, № 77467597 від 05.10.2021 року у розмірі 80 077,65 грн. Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог- частина 2 статті 141 ЦПК України. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. При зверненні до суду апеляційної інстанції 3 633, 60 грн. Після апеляційного перегляду позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому судовий збір, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» за подання позовної заяви та апеляційної скарги, становить загальний розмір 6 056,00 грн (2 422, 40 грн+ 3 633, 60 грн). Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі за результатами розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду враховує, що звертаючись до суду першої інстанції позивач просив суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Коллект центр " витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 16 000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем в суді першої інстанції до позовної заяви було долучено: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, що укладений між ТОВ " Коллект центр" та Адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №855 від 01.01.2025 року, витяг з акту №3 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 року . Згідно п 4.3 договору про надання правової допомоги №01-07/2024, факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком N?2 до договору), який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога. Відповідно до п. 4.4. вказаного договору, клієнт протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня отримання акту про надання юридичної допомоги повинен підписати та направити Адвокатському об`єднанню його примірник або надати Адвокатському об`єднанню письмову мотивовану відмову від підписання такого акту. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 (п?яти) днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Пунктом 4.5. договору визначено, що сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає. Згідно витягу з акту №3 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 року клієнт- Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових послуг відповідно до заявок на надання юридичної допомоги: надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн (2000 грн х 2 год.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 12 000 грн. ( 3000 грн х 4). Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду встановила, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви зводяться до єдиної дії - підготовка та подання до суду позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги, як окремі послуги. За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, врахувавши складність справи, суть спору (про стягнення заборгованості), характер послуг, розгляд справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн. Керуючись ст. ст. 3, 626-629, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України « Про електронну комерцію», ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України,суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Змієвської Тетяни Павлівни задовольнити. Рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306) заборгованість за договорами № 4729212 від 12.10.2021 року, № 103700492 від 09.10.2021 року, № 77467597 від 05.10.2021 року у розмірі 80 077,65 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 6 056,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306) витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді: