Постанова Київський апеляційний суд № 370/2657/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2026 року місто Київ справа № 370/2657/20 провадження № 22-ц/824/2055/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р., сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_3 відповідач - ОСОБА_4 відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану адвокатом Юрченко Тетяною Дмитрівною, на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року, постановлену у складі судді Сініциної О.С., суд- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С. С. про визнання недійсними довіреностей, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності. 22 травня 2023 року Макарівський районний суд Київської області відмовив у задоволені позовних вимог. Київський апеляційний суд постановою від 27 травня 2024 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 травня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Верховний Суд, скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, у своїй постанові від 16 жовтня 2024 року та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, звернув увагу, що суд першої інстанції повинен роз`яснити сторонам право, зокрема, клопотати про призначення почеркознавчої судової експертизи, наслідки вчинення або невчинення таких процесуальних дій, та дати належну оцінку висновку судової експертизи. 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Заява обґрунтована тим, що оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 13 листопада 2006 року, яку позивач видавала, рукописний запис та підпис в якій виконані не позивачем, а іншою особою з ретельним наслідуванням справжньому підпису ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експерта Українського центру судових експертиз Панчошнік І.З. від 13 серпня 2020 року № 2-13/08, а також враховуючи пояснення ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Тверської І.В., з метою додаткового підтвердження того, що рукописний напис та підпис в довіреності від 13 листопада 2006 року виконані не позивачем, а іншою особою, для повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, сторона позивача просила суд задовольнити клопотання та призначити судову почеркознавчу експертизу. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої судової експертизи задоволено. Призначено у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. про визнання недійсними довіреностей, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності судову почеркознавчу експертизу. На розгляд експертизи поставлено такі питання: 1.Чи виконано рукописний напис « ОСОБА_1 », який міститься у графі «Підпис» в довіреності, складеній від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 від 13 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та зареєстрованій в реєстрі за № 7084, ОСОБА_1 чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис, який міститься у графі: «Підпис» довіреності, складеній від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 від 13 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та зареєстрованій в реєстрі за № 7084, ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, визначену статтями 384-385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Надано для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 370/2657/20 (у п`яти томах). Зобов`язано сторони надати в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються цієї справи та будуть необхідні для проведення експертизи. Роз`яснено сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .. До отримання висновку експертизи провадження у справі зупинено. Не погоджуючись з таким судом рішенням, представник ОСОБА_4 - адвокат Юрченко Т.Д. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що суд обрав експертну установу, що запропонована позивачем, натомість повинен був надати сторонам час для узгодження експертної установи. Відповідач ОСОБА_5 є громадянином рф, а тому позбавлений доступу до матеріалів справи, однак на думку апелянта такий повинен бути повідомлений судом про розгляд справи. Судом не врахована думка учасників справи щодо визначення переліку матеріалів, необхідних для проведення експертизи. В судовому засіданні 8 липня 2025 року апелянтом вказано про відсутність довіреності виданої позивачем ОСОБА_2 . Суд не вирішив питання про витребування матеріалів справи для проведення експертизи, а вказівка в ухвалі на те, що сторони зобов`язані надати експерту на його вимогу документи суперечить положенням ч.2 ст. 107 ЦПК України про заборону експерту з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи. У матеріалах справи відсутні необхідні зразки для проведення експертизи, проте суд в ухвалі вказав про надання матеріалів справи експерту та зупинив провадження, що перешкоджає подальшому розгляду справи. Правом на подання відзиву учасники справи не скористались. Представник позивача надав письмові пояснення. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Юрченко Т.Д. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучер В.М,. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. В судове засідання не з`явились інші учасники справи, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином: ОСОБА_2 громадянин рф повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті Київського апеляційного суду (том 5 а.с. 178), від ОСОБА_3 до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», від третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсохи С. С. до суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення судової повістки. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Висновок експерта відноситься до засобів доказування на підставі частини другої статті 76 ЦПК України. Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила визнати недійсними довіреності, договори купівлі-продажу земельних ділянок, скасування реєстраційних записів. Встановлено, що ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої судової експертизи задоволено. На вирішення експертизи поставлено такі питання: «1.Чи виконано рукописний напис «Смірнова Анна», який міститься у графі «Підпис» в довіреності, складеній від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 від 13 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та зареєстрованій в реєстрі за № 7084, ОСОБА_1 чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис, який міститься у графі: «Підпис» довіреності, складеній від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 від 13 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та зареєстрованій в реєстрі за № 7084, ОСОБА_1 чи іншою особою?». Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Стаття 107 ЦПК України, визначає порядок збирання матеріалів для проведення експертизи. Умовами цієї статті встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. Тобто, процесуальним законом чітко визначено порядок, відповідно до якого проводиться збирання матеріалів, що надаються експерту для проведення експертизи. Як убачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали, суд постановив: «Зобов`язати сторони надати в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються цієї справи та будуть необхідні для проведення експертизи. Роз`яснити сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.» Зазначене суперечить положенням статті 107 ЦПК України, оскільки саме на суд покладено обов`язок збирання та передачі експерту матеріалів експертизи, і таке питання обговорюється з учасниками справи у судовому засіданні. Крім того, експерту забороняється поза межами судового засідання спілкуватися з учасниками судового процесу. Відповідно до п. 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 8 жовтня 1998 року № 53/5, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об`єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки. Відповідно до абз.3 п.1.1. глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 8 жовтня 1998 року № 53/5 (далі -Рекомендації), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Відсутність оригіналу документа, який підлягає дослідженню, не може бути підставою для відмови у призначенні експертизи, оскільки питання щодо можливості проведення експертного дослідження вирішує експерт. Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Рекомендацій для проведення досліджень орган, який призначив експертизу, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу, який призначив експертизу (залучив експерта) у зв?язку з призначенням такої експертизи. Відповідно до абз.1 п.1.4 глави 1 розділу І Рекомендацій перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган, який призначив експертизу, має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі що є підставою для проведення експертизи, орган, який призначив експертизу зобов`язаний зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. Відповідно до п.1.7 глави 1 розділу І Рекомендацій експериментальні зразки посвідчуються органом, який призначив експертизу. У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім?я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо). Як вбачається з оскаржуваної ухвали, в ній відсутній перелік об?єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи), у позивача ОСОБА_1 судом не відбиралися зразки її почерку та підпису. Як уже зазначалось, відповідно до статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. У протоколі судового засідання та у змісті оскаржуваної ухвали відсутні докази того, що суд ставив таке питання на обговорення з учасниками справи. Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема процедури збору матеріалів при призначенні у справі експертизи, що регламентована, зокрема, у статті 107 ЦПК України, та наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвалиМакарівського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року. Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану адвокатом Юрченко Тетяною Дмитрівною, задовольнити Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 9 квітня 2026 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус