Постанова Рівненський апеляційний суд № 555/2583/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2026 року м. Рівне Справа № 555/2583/24 Провадження № 22-ц/4815/393/26 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С. секретар судового засідання: Ковальчук Л.В. учасники справи: заявник : ОСОБА_1 заінтересована особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Березнівської міської ради розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2025 року, ухвалене в складі судді Цвіркуна О.С., присяжних Кривульська Л.В., Опанасюк О.Д., повний текст рішення складено 27.10.2025 року у справі №555/2583/24 в с т а н о в и в : У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Березнівської міської ради звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна. Заяву мотивує тим, що його сестра ОСОБА_2 хворіє на психічне захворювання та являється особою з інвалідністю 1А групи з 16.09.2014. Внаслідок захворювання вона не здатна до самообслуговування, не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, потребує постійного стороннього догляду. З метою забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, необхідно визнати її недієздатним і встановити над нею опіку. Він має можливість дбати просестру, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її догляд та лікування. При цьому, їх батьки на даний період часу встановлює опіку над своїм братом, який має таке ж психічне захворювання, що і теща, і не буде в змозі опікуватись обома психічно хворими одночасно. Просив суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його опікуном недієздатної. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Березнівської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 - недієздатною. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Встановлено строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили. Покладено на Орган опіки та піклування Березнівської міської ради, вирішення питання опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до законодавства. Роз`яснено заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п`ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення. В поданій на рішення апеляційній скарзі в частині відмови у призначенні опікуна, заявник, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині відповідає. Встановлено, що заявник є рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується, свідоцтвом про народження (а.с.10). Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_2 встановлено 1А групу інвалідності з 11.08.2014, довічно, інвалід з дитинства, непридана до трудової діяльності, потребує стороннього нагляду, догляду та допомоги Д нагляд психіатра. За висновками амбулаторної судово-психіатричної первинної одноосібної експертизи №215/25 від 18.08.2025 року, проведеного Рівненською філією судових експертиз ДУ ІСП МОЗ України, ОСОБА_2 страждає на стійкий психічний розлад важку розумову відсталість внаслідок фенілкетонурії; наявний у ОСОБА_2 психічний розлад позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до висновку №02-01-21/2261 від 27.12.2024 про можливість призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , орган опіки та піклування при виконкомі Березнівської міської ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , разом з сестрою ОСОБА_2 . За вказаною адресою також зареєстровані та проживають батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановивши, що ОСОБА_2 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання її недієздатною. Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України). Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. У частинах другій - п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Згідно зі ст. 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (ч. 1 ст.67 ЦК України). При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року проаналізувавши наведені вище норми законодавства, вказав на те, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. У цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні його опікуном недієздатної сестри, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів того, що саме він як особа чоловічої статі призовного віку є єдиною можливою кандидатурою опікуна з огляду на відсутність інших осіб з числа родичів першої лінії споріднення, які могли б належно здійснювати обов`язки опікуна над недієздатною особою. З таким висновком погоджується і апеляційний суд. В ході розгляду справи органом опіки та піклування було надано висновок щодо призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатною сестрою ОСОБА_2 , при цьому орган опіки та піклування у своєму висновку, не здійснив детальний аналіз всіх обставин і в тому числі щодо можливостей здійснення опіки іншими близькими родичами, зокрема її батьків які не є особами похилого віку, сестри, а лише формально зазначив, що інших осіб, які виявили бажання здійснювати опіку невідомі. Не було з`ясоване питання чи відповідатиме призначення заявника якнайкращим інтересам недієздатної ОСОБА_2 та чи може ОСОБА_1 за станом свого здоров`я виконувати функції опікуна. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав. У апеляційній скарзі заявник покликаються на те, що батьки недієздатної ОСОБА_2 . ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 є пенсійного віку і через стан здоров`я не можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю першої групи. Такі аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки заключень лікарсько-консультативної комісії заявник до суду першої інстанції не подавав. Самі по собі довідки про певні захворювання батьків заявника не свідчать про неможливість здійснення ними опіки над недієздатною донькою та не були предметом дослідження при підготуванні Органом опіки і піклування поданням про призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатною сестрою. Крім того, такі докази не були предметом дослідження суду першої інстанції. Щодо клопотання про долучення нових доказів. За правилами ч.1,2,4 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Згідно з частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За приписами частини четвертої статті 12 ЦПК України (змагальність сторін) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Враховуючи, що заявник в суді першої інстанції клопотань про витребування чи долучення додаткових доказів не заявляв, а подав їх до апеляційної скарги, при цьому не зазначив поважні причини їх неможливості подання до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про долучення нових доказів, які не були предметом дослідження суду першої інстанції. З огляду на викладене апеляційний сул дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 09.04.2026 року. Головуючий : Гордійчук С.О. Судді : Боймиструк С.В. Шимків С.С.