Постанова Вінницький апеляційний суд № 126/48/26

Справа № 126/48/26 Провадження № 33/801/384/2026 Категорія: 143 Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2026 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Рижавського Сергія Сергійовича на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 50 грн. У постанові суду зазначено, що 25 грудня 2025 року о 14 год 05 хв в с. Красносілка по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності маневру та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після цього автомобіль Jeep Compass номерний знак НОМЕР_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний. Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Враховуючи, що в провадженні судді Бершадського районного суду Вінницької області Рудя О. Г. одночасно знаходиться дві справи про адміністративне правопорушення відносно однієї особи, для повного та всебічного розгляду, справи № 126/48/26 (провадження 3/126/165/2026), № 126/49/26 (провадження 3/126/166/2026) відповідно до ст. 36 КУпАП слід об`єднати в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїти № 126/48/26 (провадження 3/126/165/2026). При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник Мельник Л. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим судом було грубо порушено приписи ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа розглядалася без участі особи та її представника, суд не повідомив про об`єднання двох справ та присвоєння іншого номеру справі, не надсилав повістки про наявність та розгляд справи № 126/48/26, було наявне клопотання у справі № 126/49/26 про перенесення судового засідання, яку суд приєднав до справи № 126/48/26. Диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Із суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відеозапису, взагалі не видно події ДТП, ОСОБА_1 її не бачила, не втікала, а спокійно їхала. У інших учасників ДТП якщо таке було, була можливість її зупинити, разом з тим водій «Mitsubishi Pejero Wagon» поглянув, що на його автомобілі пошкоджень немає спокійно пішов у магазин. Окрім того при огляді автомобіля ОСОБА_1 через короткий проміжок часу, не було встановлено ознак ДТП (будь-яких слідів, лако-фарбового покриття автомобіля чи то інше). Отже, судом неналежно та не всебічно розглянуто адміністративну справу, без участі сторони та її представника, та їх пояснень, по справі винесено незаконну постанову, що оскаржується. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини повинні бути перевірені допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду. Також у апеляційній скарзі адвокат ставить питання про поновлення строку на її подання. У судове засідання ОСОБА_1 та її захисник не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, при цьому адвокатом Рижавським С. С. подано заяву про розгляд справи у їх відсутність, а також зазначено про підтримання апеляційної скарги. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги захисник зазначає, що апеляційна скарга вперше була подана 06 березня 2026 року в межах строку, встановленого законом, однак постановою апеляційного суду від 17 березня 2026 року вона була повернута у зв`язку з тим, що адвокатом не було додано витягу з договору про надання правової допомоги, в якому зазначено повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, засвідченого підписами сторін. Після чого у найкоротші строки апеляційна скарга була подана повторно. За вказаних обставин, які підтверджуються матеріалами справи, апеляційний суд з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 вважає, що строк на подання апеляційної скарги можливо поновити. Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550400, 25 грудня 2025 року о 14 год 05 хв в с. Красносілка по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності маневру та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», номерний знак НОМЕР_2 , чим порушила ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550407, 25 грудня 2025 року о 14 год 05 хв в с. Красносілка по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності маневру та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після цього автомобіль «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.10.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції 25 грудня 2025 року, він близько 14 год 00 хв приїхав на своєму авто «Mitsubishi Pajero Wagon», номерний знак НОМЕР_2 , до магазину «Алекс», де припаркувався та пішов по справах. Коли він перебував у магазині, до нього прибігла донька та повідомила, що у передню частину автомобіля в`їхало авто білого кольору та поїхало з місця ДТП. Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , наданих працівникам поліції 25 грудня 2025 року, вона разом із сином ОСОБА_2 та онуками поїхали у с. Красносілка, де зупинилися на лівому узбіччі дороги біля магазину «Алекс». ОСОБА_2 , який керував автомобілем, пішов за покупками, а вона та онуки залишились у автомобілі. Попереду їх автомобіля стояв автомобіль «Джип» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який почав рухатися назад, щоб виїхати на проїзну частину, і вдарив їх автомобіль в передній бампер. ОСОБА_3 сказала онуці, щоб та повідомила батька. Водій автомобіля «Джип» білого кольору проїхав декілька метрів вперед, після чого розвернувся і проїхав біля автомобіля ОСОБА_2 , але на вимогу ОСОБА_3 зупинитись не відреагував і поїхав з місця ДТП в невідомому напрямку. Після чого ОСОБА_2 подзвонив до поліції та повідомив про ДТП. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції 25 грудня 2025 року, вона біля 14 год 00 хв разом із неповнолітнім сином на автомобілі «Jeep Compass» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , приїхала до магазину «Алекс», який розташований в центрі с. Красносілка, вул. Центральна, припаркувала автомобіль на лівому узбіччі біля магазину. Попереду і позаду неї стояли автомобілі. Пізніше ОСОБА_1 , включивши правий поворот, одразу поїхала вперед, минувши автомобіль, який стояв попереду та поїхала в напрямку с. Маньківки, після чого розвернулась і поїхала додому. Через деякий час до ОСОБА_1 приїхав ОСОБА_2 та сказав, що вона вдарила його автомобіль і пропонував відшкодувати матеріальні збитки. ОСОБА_1 відмовилась платити кошти, після чого ОСОБА_2 викликав працівників поліції. На а. с. 20, 23-26 схема ДТП, фотографії з місця події, де відображено розташування автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon», номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (п. 1 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395). Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців. При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація (п. 8 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395). Згідно із п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Статтею 9 визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП підтверджується матеріалами справи. Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив права ОСОБА_1 , розглянувши справу за її відсутності, оскільки ОСОБА_1 двічі викликалась до суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а. с. 29, 30), втім у судове засідання жодного разу не з`явилася. Суд звертає увагу на те, що ст. 268 КУпАП не перебачено обов`язкові присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Окрім того право на захист було забезпечено особі у суді апеляційної інстанції. Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, доведено повністю та поза розумним сумнівом, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення її до адміністративної відповідальності. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Доводів про неспівмірність накладеного стягнення апеляційна скарга не містить. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Рижавського Сергія Сергійовича залишити без задоволення. Постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук