Постанова Одеський апеляційний суд № 496/6658/25

Номер провадження: 33/813/690/26 Справа № 496/6658/25 Головуючий у першій інстанції Шаньшина М. В. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.03.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання Тьосової Я.В., прокурора Щербіни Н.М., захисника Чубарова С.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Чубарова С.В. на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23.12.2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до 10.07.2023 року перебував на посаді заступника начальника Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, - встановив: Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та із застосуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, а також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 обіймаючи посаду заступника начальника Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання - полковник поліції, будучи суб`єктом декларування, в порушення абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань і запобігання корупції, тобто до 23 год. 59 хв. 31.01.2024. В ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з`ясовано, що всупереч встановленим ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно 02.02.2024 подав без поважних причин щорічну декларацію за 2021 рік. При огляді публічної частини Реєстру також виявлено раніше подані ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Заповнення та успішна подача зазначених декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про обізнаність ОСОБА_1 щодо встановлених вимог фінансового контролю, у тому числі щодо обов`язку, способу і терміну подачі декларацій. Вивченням послідовності дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 12.10.2023 по 02.02.2024 встановлено, що о 18 год. 09 хв. 13.01.2024 він вперше авторизувався у системі та о 19 год. 14 хв. 02.02.2024 подав щорічну декларацію за 2021 рік. ОСОБА_1 протягом строку відведеного для подачі щорічної декларації за 2021 рік, не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаної декларації. Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є 19 год. 14 хв. 02.02.2024 коли всупереч встановленим ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин щорічну декларацію за 2021 рік. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП, яке полягає у несвоєчасній подачі 02.02.2024 року щорічної декларації за 2021 рік. Крім того, у ОСОБА_1 , який перебував на службі в Національній поліції України та продовження діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення на офіційному веб сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто до 23 год. 59 хв. 31.01.2024. В ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з`ясовано, що всупереч встановленим ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно 02.02.2024 подав без поважних причин щорічну декларацію за 2022 рік. При огляді публічної частини Реєстру також виявлено раніше подані ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Заповнення та успішна подача зазначених декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про обізнаність ОСОБА_1 щодо встановлених вимог фінансового контролю, у тому числі щодо обов`язку, способу і терміну подачі декларацій. Вивченням послідовності дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 12.10.2023 по 02.02.2024 встановлено, що о 18 год. 09 хв. 13.01.2024 він вперше авторизувався у системі та о 19 год. 26 хв. 02.02.2024 подав щорічну декларацію за 2022 рік. ОСОБА_1 протягом строку, відведеного для подачі щорічної декларації за 2022 рік, не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаної декларації. Під час проведення перевірки і збору доказів поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2022 рік, не виявлено. Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є 19 год. 26 хв. 02.02.2024, коли всупереч встановленим ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин щорічну декларацію за 2022 рік. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, яке полягає у несвоєчасній подачі 02.02.2024 щорічної декларації за 2022 рік. Крім того, у ОСОБА_1 , який перебував на службі в Національній поліції України та продовження діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, припинивши свою діяльність 10.07.2023, несвоєчасно, без поважних причин 06.02.2024 подав декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП. Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - це особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «ґ» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. При цьому, п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону. У свою чергу, ОСОБА_1 ознайомлений і попереджений про спеціальні обмеження, пов`язані зі службою в поліції, визначені Законом вимоги, заборони та обмеження, в том числі і при звільнені зі служби/роботи. Так, ОСОБА_1 обізнаний про вимоги, заборони та обмеження, які визначено ст. 3, ст. 45 Закону, ст. 172-6 КУпАП, ст. 366-1 КК України, ст. 61, ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 10.07.2023 № 865 о/с, заступника начальника Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 10.07.2023 за власним бажанням, проінформовано належним чином із врученням відповідних документів. Відповідно до ч.2, ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Таким чином, 10.07.2023 є останнім днем служби ОСОБА_1 в лавах Національної поліції України. Отже, після звільнення зі служби в Національній поліції України та припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_1 виник обов`язок до 31.01.2024 подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 до 10.07.2023, який не був охоплений раніше поданими ним деклараціями, за визначеною Національним агентством формою. Однак, в ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) з`ясовано, що всупереч встановленим абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме о 20 год. 38 хв. 06.02.2024 року. При огляді публічної частини Реєстру також виявлено раніше подані ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 2017 по 2024 роки. Вивченням послідовності дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 12.10.2023 по 07.02.2024 встановлено, що о 18 год. 09 хв. 13.01.2024 він вперше авторизувався у системі та 06.02.2024 подав декларацію при звільнені за період з 01.01.2023 по 10.07.2023. ОСОБА_1 протягом строку, відведеного для подачі декларації при звільнені не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаної декларації. Під час проведення перевірки і збору доказів, поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації при звільнені, не виявлено. Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є 20 год. 38 хв. 06.02.2024, коли всупереч встановленим абз.1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію при звільнені. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, яке полягає у несвоєчасній подачі, а саме 06.02.2024 року без поважних причин декларації при звільнені за період не охоплений раніше поданими деклараціями. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, захисник Чубаров С.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, просить постанову скасувати, закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Захисник вказує, що накладення адміністративного стягнення обчислюється з дня виявлення правопорушення, а у даному випадку день виявлення адміністративного правопорушення є 31.05.2024 року, тобто дата повідомлення №53/1304 від 31.05.2024 року «Про факт неподання або несвоєчасного подання особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1 », за підписом начальника відділу по запобіганню корупції ГУНП в Одеській області Вербицького Д. Захисник не погоджується із доводами прокурора та висновками місцевого суду, що датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу. Окрім цього, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, з посиланням на те, що 30.12.2025 року ним вперше була подана апеляційна скарга, яка постановою Одеського апеляційного суду від 14.01.2026 року була повернута. Копію вказаної постанови апеляційного суду ним отримано 03.02.2026 року, після чого повторно подано апеляційну скаргу, із долученням відповідних документів. Заслухавши пояснення захисника Чубарова С.В. та ОСОБА_1 , які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, і просили їх задовольнити; думку прокурора, яка вважала можливим поновити строк на апеляційне оскарження стороні захисту, однак заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали справи; перевіривши наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційній скарзі доводи; апеляційний суд дійшов висновку про таке. Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, судом встановлено таке. Згідно положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. 23.12.2025 року місцевим судом, за участю ОСОБА_1 та його захисника Чубарова С.В., розглянуто справу та винесено оскаржену постанову, копію якої 25.12.2025 року через автоматизовану систему документообігу місцевого суду направлено на електронну адресу захисника (а.с.1 т.2). 30.12.2025 року через місцевий суд захисником Чубаровим С.В. подана апеляційна скарга. 09.01.2026 року матеріали справи надійшли до апеляційного суду. 14.01.2026 року постановою Одеського апеляційного суду, апеляційна скарга захисника Чубарова С.В. повернута останньому, оскільки до скарги не було долучено документів на підтвердження повноважень захисника. Копію вказаної постанови направлено на електронну адресу адвоката, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 03.02.2026 року. 05.02.2026 року матеріали справи направлені до Біляївського районного суду Одеської області, які надійшли до місцевого суду 03.03.2026 року. 04.02.2026 року захисник Чубаров С.В. повторно подав до місцевого суду апеляційну скаргу на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23.12.2025 року, до якої долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ордер на надання правничої допомоги від 08.12.2025 року, витяг з договору про надання правової допомоги №213/25 від 06.12.2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а також витяг з Єдиного реєстру адвокатів України. 09.03.2026 року матеріали справи повторно надійшли на адресу апеляційного суду. З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне поновити захиснику строк на апеляційне оскарження та забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя. Щодо доводів про незаконність та необґрунтованість постанови, апеляційним судом встановлено таке. Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги захисника вбачається, що фактично сторона захисту не заперечує обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та кваліфікації його дій. Разом з цим, захисник вказує, що незаконність оскарженої постанови полягає в тому, що місцевим судом не застосовано при прийнятті рішення положення п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи в суді строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП, суд мав закрити провадження. З огляду на суть доводів захисника та апеляційних вимог, суд переглядає справу в межах апеляційних вимог. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржена постанова є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованим та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та були досліджені судом першої інстанції, та стороною захисту в цій частині не оспорюються. Зібрані по справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що на момент судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП, не закінчився. Так, із матеріалів справи вбачається, що 02.02.2024 року ОСОБА_1 подані декларації за 2021, 2022 рік, що є датою вчинення адміністративного правопорушення за протоколами про адміністративне правопорушення №104/2025 від 22.09.2025 року та №105/2025 від 22.09.2025 року (а.с.65-73, 138-146 т.1). 06.02.2024 року ОСОБА_1 подана декларація з позначкою «при звільненні», що є датою вчинення адміністративного правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення №103/2025 від 22.09.2025 року (а.с.3-11). 31.05.2024 року начальником відділу запобігання корупції ГУНП в Одеській області Вербицьким Д. на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції направлено Повідомлення Національного агентства про неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №53/1304, 53/1305, 53/1306, а саме несвоєчасного подання декларації при звільненні за 2023 рік, та несвоєчасного подання декларації за 2021 рік та 2022 рік, ОСОБА_1 , який працював заступником начальника Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській Області (вх.№16971/0/05-25 від 17.01.2025 року, №16975/0/05-25 від 17.01.2025 року, №16976/0/05/25 від 17.01.2025 року НАЗК) (а.с.15, 77, 150 т.1). 29.05.2025 року за вих.№47-06/46741-25 керівником Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасність подання декларацій ОСОБА_2 , на адресу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України направлено Повідомлення ГУНП в Одеській області про несвоєчасне подання декларації ОСОБА_1 на 1 арк, з послідовністю дій з ІТС Реєстру на 5 арк, всього на 6 арк. в 1 примірнику, з посиланням на положення ст.255 КУпАП, відповідно до яких правом на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.172-4-172-9 КУпАП, наділені органи Національної поліції України, для вжиття заходів з перевірки цих фактів та у разі встановлення підстав, складення протоколів про адміністративне правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з ч.1 ст.172-6 КУпАП (вх.№30063-2025 від 02.06.2025 року ДВБ НПУ) (а.с.13-14 т.1). 03.06.2025 року начальником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Шевчуком О., супровідним листом вих.№21162-2025, на адресу начальника Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Чернова М. направлені матеріали для організації розгляду та прийняття рішення згідно вимог законодавства, які надійшли листом НАЗК від 29.05.2025 року №47-06/46741-25 (вх.ДВБ НПУ від 02.06.2025 №30063-2025) щодо несвоєчасного подання декларацій (ст.172-6 КУпАП) заступником начальника Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Маковієм В.В. (а.с.12 т.1). У подальшому, за результатами розгляду вказаних матеріалів, старшим уповноваженим в ОВС ВМЗК Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Мазур В.В., 22.09.2025 року складено протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією №103/2025, №104/2025, №105/2025 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Надалі, супровідним листом за вих.№71295-2025 року від 22.09.2025 року, через відділення «Укрпошти», 25.09.2025 року, уповноваженою особою національної поліції вказані протоколи (разом із долученими до них документами) направлені для розгляду до місцевого суду. 06.10.2025 року місцевим судом отримані та зареєстровані вказані матеріали. 23.12.2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення об`єднані в одне провадження та за результатами розгляду справи, судом першої інстанції винесена оскаржена постанова про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП (а.с.241). Перевіряючи дотримання строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд звертає увагу, що з урахуванням приписів ч.4 ст.38 КУпАП, ключовою обставиною, яка має значення, є встановлення дати виявлення адміністративного правопорушення, від якої має відраховуватись відповідний строк. Апеляційний суд звертає увагу, що датою виявлення адміністративного правопорушення є момент з`ясування наявності об`єктивних та суб`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення. Із матеріалів справи вбачається, що у даному конкретному випадку, моментом виявлення адміністративного правопорушення є 22.09.2025 року, тобто день складення старшим оперуповноваженим в ОВС ВМЗК Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Мазурем В.В. протоколів про адміністративне правопорушення, коли в діях ОСОБА_1 були виявлені всі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що в даній справі, саме 22.09.2025 року старшим оперуповноваженим в ОВС ВМЗК Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Мазур В.В. були встановлені всі дані, які свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, і саме цей день є датою виявлення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу, що датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколів, а саме 22.09.2025 року. Суд звертає увагу, що в документах, які слугували початку перевірки: Повідомленнях Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №53/1304, 53/1305, 53/1306 від 31.05.2024 року начальника відділу запобігання корупції ГУНП в Одеській області Вербицького Д.; Повідомленні ГУНП в Одеській області про факт несвоєчасності подання декларації ОСОБА_1 з послідовністю дій з ІТС Реєстру Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 29.05.2025 року за вих.№47-06/46741-25 керівника Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасність подання декларацій ОСОБА_3 ; супровідному листі вих.№21162-2025 від 03.06.2025 року начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Шевчука О.; - на адресу уповноваженого органу були направленні матеріали для вжиття заходів з перевірки цих фактів, організації їх розгляду, та у разі встановлення підстав, складення протоколів про адміністративне правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з ч.1 ст.172-6 КУпАП. Тобто слід констатувати, що вказані документи були направлені на адресу уповноваженого органу саме для проведення перевірки щодо обставин несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 , однак в цих документах не було встановлено наявність в діях останнього всіх ознак адміністративного правопорушення, оскільки такі обставини потребували ретельної перевірки на предмет наявності чи відсутності підстав для складення протоколів та притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, доводи сторони захисту про те, що днем виявлення адміністративного правопорушення є 31.05.2024 року, тобто дата повідомлення №53/1304 від 31.05.2024 року «Про факт неподання або несвоєчасного подання особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1 », за підписом начальника відділу по запобіганню корупції ГУНП в Одеській області Вербицького Д., суд визнає необґрунтованими. Апеляційний суд вважає, що в даній справі, всі обставини, які свідчили про наявність в діях особи всіх ознак адміністративного правопорушення, були виявлені не 31.05.2024 року, на чому наполягає сторона захисту (з дати повідомлення №53/1304 від 31.05.2024 року), а з моменту встановлення уповноваженою особою за результатами проведеної перевірки, всіх ознак складу адміністративного правопорушення, тобто 22.09.2025 року. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на день винесення постанови місцевого суду 23.12.2025 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, не спливли, тому відсутні передбачені п.7 ч.1 ст.247 КУпАП підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження по справі. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, ОСОБА_1 та його захисником не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Клопотання захисника Чубарова С.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови. Апеляційну скаргу захисника Чубарова С.В. залишити без задоволення. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23.12.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський