Постанова 4816 № 591/8604/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2026 року м.Суми Справа №591/8604/25 Номер провадження 22-ц/816/1814/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Петен Я. Л. (суддя-доповідач), суддів - Замченко А. О. , Черних О. М. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М. у присутності представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мальованої Інесси Юріївни розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Мальованою Інессою Юріївною, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2026 року у складі судді Литовченка О.В. ухваленого в м. Суми, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції У липні 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 24 грудня 2014 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитний договір № 24478236, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 890 грн, який у подальшому було збільшено до 76 994 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 09 квітня 2025 року становить 103 795,95 грн, з яких: 56 610,11 грн - заборгованість за кредитом, 47 185,84 грн - заборгованість за процентами. Посилаючись на вищевказані обставини, товариство просило суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість у сумі 103 795,95 грн, а також судові витрати. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2026 рокупозов АТ «ПУМБ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 24478236 від 24.12.2014 в сумі 103 795 грн 95 коп., з яких: 56 610 грн 11 коп. заборгованість за кредитом, 47 185 грн 84 коп. заборгованість за процентами, а також судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 103 795 грн 95 коп. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Мальовану І.Ю., через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивує тим, що він не заперечує наявність договірних відносин з позивачем та часткового виконання ним своїх зобов`язань з повернення грошових коштів за кредитним договором № 24478236 від 24 грудня 2024 року. Однак, сторони кредитного договору не погодили розмір процентів та період їх нарахування, а тому відсутні підстави для стягнення процентів за користування коштами. Зауважує, що суд не може самостійно визначати розмір процентної ставки або виходити з припущень, оскільки це суперечить принципу змагальності сторін. Таким чином, позивач неправомірно нарахував відповідачу відсотки за користування кредитом та неправомірно зарахував сплачені позивачем 73 536,68 грн в рахунок погашення процентів, а не тіла кредиту. Враховуючи, що позивачем безпідставно стягнуто з відповідача проценти за користування кредитом у сумі 73 536,68 грн, тому ці кошти вважаються зарахованими в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, його представник адвокат Мальована І.Ю., доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Представник позивача у судове засідання апеляційного суду не прибув, про місце, дату та час розгляду справи товариство повідомлено належним чином. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції 16 жовтня 2013 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання останнім заяви-анкети № 24478235 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та видачу кредитної картки. За змістом вказаної заяви ОСОБА_1 підтвердив, що підписанням цієї заяви-анкети про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб акцептує Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення цього договору, яка розміщена на веб-сайті банку www.pumb.ua і беззастережно приєднується до умов цього договору (а.с. 7). Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту за кредитним договором № 24478236 від 16 жовтня 2013 року розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався, зокрема остання зміна відбулася 03 березня 2022 року на збільшення ліміту до 76 994 грн (а.с. 20). Із виписок по рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ «ПУМБ» слідує, що відповідач у період з 16 жовтня 2013 року до 18 листопада 2025 року користувався кредитними коштами за договорами № 32295271 від 24 грудня 2014 року та № 24478236 від 16 жовтня 2013 року (а.с. 25-35 зв., 38 зв., 89-118). Із наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 24478236 від 24 грудня 2014 року станом на 09 квітня 2025 року становить 103 795,95 грн, з яких: 56 610,11 грн - заборгованість за кредитом, 47 185,84 грн - заборгованість процентами (а.с. 20 зв., 21-24). Крім того, позивачем на підтвердження своїх вимог, було надано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які не містять дати та підпису ОСОБА_1 (а.с. 10-17). Позивачем направлено письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив в анкетах на отримання кредиту, де зазначено, що, відповідно до умов договору № 24478236, станом на 09 квітня 2025 року, заборгованість складає 103 795,95 грн, яку необхідно погасити протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа (а.с. 17 зв., 18). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як слідує із матеріалів справи, АТ «ПУМБ», звертаючись до суду з указаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в сумі 103 795,95 грн, посилаючись на укладення між сторонами 24 грудня 2014 року кредитного договору № 24478236. Проте встановлено, що матеріали справи містять підписану ОСОБА_1 16 жовтня 2013 року заяву-анкету № 24478235 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та видачу кредитної картки. На підтвердження своїх позовних вимог, АТ «ПУМБ» надало суду розрахунок заборгованості за кредитним договором № 24478236 від 24 грудня 2014 року та виписку по рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ «ПУМБ», з якої слідує, що відповідач користувався кредитними коштами за договорами № 32295271 від 24 грудня 2014 року та № 24478236 від 16 жовтня 2013 року. Водночас матеріали справи не містять доказів наявності укладеного між сторонами договору № 24478236 від 24 грудня 2014 року, яким би були погоджені істотні умови, притаманні кредитним договорам, зокрема щодо розміру кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування відсотків. Наявна в матеріалах справи підписана ОСОБА_1 заява-анкета № 24478235 від 16 жовтня 2013 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ніяким чином не підтверджує укладення між сторонами кредитного договору 24 грудня 2014 року за № 24478236. Також і наявні в матеріалах справи виписки по рахунку не відображають відомостей щодо користування відповідачем кредитними коштами саме по договору № 24478236 від 24 грудня 2014 року, а містять відомості по іншим договорам. Наявні в матеріалах справи примірники Публічної пропозиції та договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містять дати та підпису ОСОБА_1 , що свідчить про непогодження ним наявних там умов, а тому не може вважатись складовою частиною кредитного договору. У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача, адвокат Мальована І.Ю., зазначала, що ОСОБА_1 не заперечує, що певні договірні відносини з позивачем у нього були, проте точної дати чи номеру договору точно він не може сказати. Вказувала, що у відповідача заборгованість перед банком відсутня, оскільки всі кошти, які відповідач сплачував на погашення кредиту, спрямовувались банком на погашення відсотків, що є неправомірним. Звертала увагу, що розмір процентної ставки відповідачем не погоджувався. Отже, наданими позивачем доказами не доведено та не підтверджено користування ОСОБА_1 кредитними коштами та існування заборгованості саме за кредитним договором № 24478236 від 24 грудня 2014 року, що є предметом розгляду у цій справі. За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в сумі 103 795 грн 95 коп. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи викладені в ній доводи щодо відсутності погодження відповідачем розміру відсотків за користування кредитними коштами та беручи до уваги надані у судовому засіданні пояснення адвоката Мальованої І.Ю., не відображені в апеляційній скарзі щодо укладення договору № 24478236 від 24 грудня 2014 року. Оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Висновки суду щодо судових витрат Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України). У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги по суті вимог, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 грн 60 коп. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Мальованою Інессою Юріївною, задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633 гривні 60 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повне судове рішення складено 10 квітня 2026 року. Головуючий - Я. Л. Петен Судді: А. О. Замченко О. М. Черних