Ухвала КЦС ВС № 446/1086/25

УХВАЛА 08 квітня 2026 року м. Київ справа № 446/1086/25 провадження № 61-3727ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Пилипів Василь Іванович, на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузька міська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, ВСТАНОВИВ: У провадженні Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузька міська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна. Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року, у справі призначено судово-психіатричну експертизу на розгляд якої поставлено наступні питання: - чи страждає на психічну хворобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Якщо так, то на яку? - чи розуміє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого психічного захворювання значення своїх дій та чи може керувати ними? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Проведення судово-психіатричної експертизи доручено експертам Волинської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (45601, Волинська обл., село Липини, вул. Теремнівська, 98), направлено їм копію ухвали суду про призначення судово-психіатричної експертизи та матеріали цивільної справи № 446/1086/25. Роз`яснено заявнику положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. 21 березня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Пилипів В. І., через підсистему «Електронний суд», звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року, в якій представник заявників, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час проведення експертизи (пункти 12, 14 частини першої статті 353 ЦПК України), після її апеляційного перегляду та, відповідно, постанова апеляційного суду, якою така ухвала залишена без змін, не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02) та від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені у статті 389 ЦПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами цивільного судочинства. У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних «фільтрів» не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних «фільтрів» допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України» (заява № 19164/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Зазначення в постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Пилипів Василь Іванович, на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузька міська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк О. М. Осіян Н. Ю. Сакара