Постанова КЦС ВС № 207/4779/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Київ справа № 207/4779/21 провадження № 61-6731св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліколор», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мелень-Забрамна Ольга Мар`янівна, на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська, у складі судді Подобєд О. К., від 18 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Красвітної Т. П., від 16 квітня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліколор» (далі - ТОВ «Поліколор»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про зупинення виробничої діяльності юридичної особи.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у безпосередній близькості (4 метра до паркану) від ТОВ «Поліколор», яке займається виробництвом фарб, лаків і подібної продукції та працює з порушенням ряду вимог чинного законодавства України, чим порушує конституційне права позивачки на безпечне для життя і здоров`я довкілля і заподіює їй шкоду.

3. Вважає, що наслідками більш як п`ятнадцятирічної діяльності підприємства є ряд набутих нею хвороб, через які вона систематично звертається до лікарів, змушена вживати ліки. Крім того, вона не може перебувати на своєму подвір`ї та використовувати свій город. У 2012 році у неї діагностували астму, у 2016 році виявили запалення щитовидної залози - автоімунний тиреодит. Також у неї наявний гепатоз - токсичне ураження печінки, що, на її думку, спричинено тривалим вдиханням токсичних речовин, які виділяються в процесі виробничої діяльності відповідача.

4. Вказує, що ТОВ «Поліколор» здійснює свою діяльність з 2003 року за відсутності умов необхідних для розміщення та провадження виробничої діяльності, не має висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на підприємство і його діяльність, не має розробленого проєкту встановлення чи скорочення санітарно-захисної зони (далі - СЗЗ).

5. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд зупинити виробничу діяльність по виробництву фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик ТОВ «Поліколор», що функціонує за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Східна, 2-А. Короткий зміст оскаржених судових рішень

6. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

7. Суди дійшли висновку про недоведеність факту перевищення гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел відповідача в житловій забудові, де мешкає позивачка та на території її садиби. Зазначені в позовній заяві канцерогенні речовини: ксилол, толуол, бензол, не застосовуються у виробництві ТОВ «Поліколор», що підтверджує висновок з оцінки впливу на довкілля № 21/01-2020245228/1 від 19 листопада 2020 року.

8. Також суди вважали, що позивачкою не надано доказів причинного зв`язку між діяльністю ТОВ «Поліколор» і її захворюваннями та перебуванням на диспансерному обліку у лікарів. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мелень-Забрамна О. М., просить скасувати рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 10. 26 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мелень-Забрамна О. М., подала касаційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 207/4779/21, які у серпні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 826/4278/14, від 31 серпня 2023 року у справі № 640/20914/21, від 23 лютого 2024 року у справі № 400/3940/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

15. Стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували та не надали оцінки наявним у матеріалах справи доказам на підтвердження порушення відповідачем природоохоронного законодавства, зокрема, пов`язаним з обліком, видаленням та утилізацією відходів, охороною земельних та водних ресурсів. Не надано оцінки обставинам щодо невиконання відповідачем вимог приписів Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області. Також не надано оцінки порушенню відповідачем вимог пожежної безпеки.

16. Зауважує, що суди попередніх інстанцій не дослідити надані відповідачем дозвільні документи на здійснення виробничої діяльності, зокрема в аспекті їх достатності для здійснення відповідної діяльності та її законності.

17. Вважає неналежним доказом проєкт обґрунтування розмірів СЗЗ, підготовлений та затверджений директором приватного підприємства «Екопроект-КМ», який не має владних повноважень та не є уповноваженим органом, наділеним на вимірювання відстаней. Вказаний проєкт не проходив санітарно-епідеміологічної експертизи, не затверджений головою Держпродспоживслужби та суперечить іншим наявним у справі доказам в частині відстані від джерел забруднення ТОВ «Поліколор» до будинку позивачки.

18. Наполягає, що відповідач не має висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на підприємство і його діяльність, не має розробленого проєкту встановлення чи скорочення СЗЗ затвердженого головним санітарним лікарем України. При цьому Головне управління Держпродспоживслужби Дніпропетровської області, не маючи необхідних повноважень, погодило «Проєкт обґрунтування розміру санітарно-захисної зони» для ТОВ «Поліколор», незважаючи на те, що у проєкті відстань від паркану позивачки до джерел забруднення збільшилась на 100 м, а рішення про затвердження цього проєкту суперечить вимогам чинного законодавства та результатам попередніх перевірок діяльності відповідача.

19. Звертає увагу, що судам не були надані: висновок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20 серпня 2021 року № 12.2-8/2895; висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи № 02/2-314282 від 28 грудня 2011 року на об`єкт експертизи.

20. Наголошує, що предметом позову є не захист здоров`я позивачки, а захист конституційного права на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Стверджує, що позивачкою надано докази наявності ризиків, які створює відповідач для неї та довкілля. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

21. У серпні 2025 року ТОВ «Поліколор» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

22. Зазначає, що відповідно до висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи № 02/2-314282 від 28 грудня 2011 року підприємство відповідає вимогам санітарного законодавства України.

23. ТОВ «Поліколор» здійснює свою діяльність на підставі законних документів дозвільного характеру, зокрема: висновку з оцінки впливу на довкілля від 19 листопада 2020 року; дозволу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № UA40150010056523-І-0111 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, терміном дії дозволу на 7 років, з 18 квітня 2022 року по 18 квітня 2029 року.

24. ТОВ «Поліколор» знаходиться в межах СЗЗ потенційно небезпечного підприємства - ПАТ «Южкокс», в межах якої знаходиться і будинок позивачки.

25. У вересні 2021 року було розроблено проєкт обґрунтування розміру СЗЗ ТОВ «Поліколор», який затверджений директором ПП «Екопроект-КМ» та погоджений органами Держпродспоживслужби. Розміри СЗЗ, які становлять 100 м, витримані відповідачем, зокрема згідно з проєктом обґрунтування розміру СЗЗ найближча житлова забудова знаходиться на відстані 110 м від основних джерел викидів у південно-східному та 117 м у південному напрямку (в сторону постійного проживання позивачки), з інших боків ділянка товариства межує з промисловими підприємствами та земельними угіддями.

26. Звертає увагу, що висновок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20 серпня 2021 року № 12.2-8/2895 не надавався суду, оскільки він відсутній у відповідача. При цьому до матеріалів справи долучено акт перевірки від 13 січня 2022 року, який свідчить про виконання відповідачем приписів за попередніми перевірками. Обставини справи, встановлені судами

27. ОСОБА_1 із 22 липня 2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

28. У 2012 році у ОСОБА_1 діагностували астму, у 2016 році виявили запалення щитовидної залози - автоімунний тиреондит, що підтверджено копіями огляду спеціаліста від 30 квітня 2012 року та висновку УЗД щитовидної залози від 01 березня 2016 року.

29. Діяльність ТОВ «Поліколор» за основним видом КВЕД: 20.30 - виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик, здійснюється, зокрема на підставі: - статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; - дозволу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № UA40150010056523-І-0111 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу 7 років, з 18 квітня 2022 року по 18 квітня 2029 року. Крім того, наявні: - висновок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20 серпня 2021 року № 12.2-8/2895; - проєкт обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для ТОВ «Поліколор», затверджений 15 вересня 2021 року директором ПП «Екопроект-КМ», погоджений органами Держпродспоживслужби № 6.4/4201 від 17 вересня 2021 року; - висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи № 02/2-314282 від 28 грудня 2011 року на об`єкт експертизи, за результатами якої підприємство відповідає вимогам санітарного законодавства України; - акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, який затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 20 листопада 2003 року за № 663.

30. Згідно з проєктом обґрунтування розміру СЗЗ, найближча житлова забудова знаходиться на відстані 110 м від основних джерел викидів у південно-східному та 117 м у південному напрямку (в сторону постійного проживання позивачки), з інших боків ділянка ТОВ «Поліколор» межує з промисловими підприємствами та земельними угіддями. Ділянки громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення в межах СЗЗ відсутні.

31. За ініціативою ТОВ «Поліколор» щорічно проводилося дослідження повітря населених місць за місцем розташування товариства, в ході якого проводились відбори проби повітря. За показниками, що досліджувалися, вміст шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря не перевищував гранично допустимі концентрації (ГДК), відповідно вимогам гігієнічних регламентів «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», згідно з наказом МОЗ України від 03 березня 2015 року.

32. Судами досліджувались письмові докази: протоколи дослідження повітря населених місць відокремленого структурного підрозділу СП «Кам`янський міський відділ лабораторних досліджень» ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 16 травня 2019 року № 397-420, від 12 червня 2020 року № 277-300, від 10 червня 2021 року № 265-288; протоколи ПП «Науково-виробничий центр «Техноекос» № 313 від 28 жовтня 2022 року, № 442 від 22 грудня 2022 року, № 25 від 14 лютого 2023 року.

33. Перевіркою випробування ґрунтів на межі СЗЗ ТОВ «Поліколор» Державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» (протокол № 435 від 12 грудня 2022 року, протокол № 26 від 14 лютого 2023 року) порушень не встановлено.

34. ТОВ «Український центр екології» проведено дослідження повітря населених місць (викиди на трубах твердо-паливних котлів), за результатами яких - порушень не встановлено (протоколи: № 28/9/22 від 28 вересня 2022 року, № 22/12/2022 від 22 грудня 2022 року).

35. Визначені ПП «Екопроект-КМ» концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в заданих контрольних точках на межі встановленої СЗЗ становлять, зокрема: ксилоли - визначена концентрація 0,074-0,096 мг/м3 (нормативне значення показника (ГДКмр) - 0,2 мг/м3); толуол - визначена концентрація н.г.в ( Аналіз досліджень атмосферного повітря на межі СЗЗ не виявив перевищень ГДК вмісту забруднюючих речовин, що присутні у викидах об`єкту, в атмосферному повітрі, чим підтверджено достатність розміру встановленої санітарно-захисної зони. Підтвердженням достатності СЗЗ є виконання вимоги, що на зовнішній межі СЗЗ, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищити їх гігієнічні норми.

36. Згідно з протоколом досліджень шумового навантаження максимальний рівень шуму в контрольних точках на межі санітарно-захисної зони складає 44 дБА, що не перевищує гранично-допустимі санітарні норми для денного та нічного часу і свідчить про виключення шумового впливу об`єкту на існуючий акустичний режим. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

37. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

38. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

39. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

40. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

41. За змістом статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище.

42. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду (частина друга статті 293 ЦК України).

43. Частиною п`ятою, шостою статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг.

44. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг.

45. Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

46. У постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 283/518/17-ц Верховний Суд зазначив, що самий лише факт негативного впливу виробничої діяльності на довкілля при наявності всіх належних чинних дозвільних документів, не може бути підставою для припинення чи заборони здійснення такої діяльності. Будь-яке істотне втручання держави у право чи діяльність повинно відповідати легітимній меті та бути співмірним із застосованими заходами, тому застосування найсуворішої санкції до відповідачів у вигляді заборони здійснювати господарську діяльність (чи припинення діяльності) можливе у разі, коли заходи адміністративного впливу, компетентного органу, ігноруються і взагалі не виконуються суб`єктом господарювання.

47. Згідно зі статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

48. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції. Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя; оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті; що стосується погіршення стану здоров`я, то важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Також що стосується загального контексту довкілля, то немає сумнівів в тому, що сильне забруднення води та ґрунту може негативно вплинути на громадське здоров`я загалом та погіршити якість життя особи, але його фактичний вплив у кожному окремому випадку неможливо визначити у кількісному вираженні; «якість життя», власне, є суб`єктивною характеристикою, яка не піддається точному визначенню (див. DZEMYUK v. UKRAINE, № 42488/02, ЄСПЛ, § 77, 78, 79, від 04 вересня 2014 року).

49. Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

50. У розглядуваній справі не доведено факту перевищення гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел відповідача в житловій забудові, де мешкає позивачка та на території її садиби. Натомість відповідач надав ряд чинних дозвільних документів на здійснення своєї господарської діяльності, зокрема дозвіл Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № UA40150010056523-І-0111 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; погодження діяльності підприємства, у тому числі, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

51. Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано, що: - відповідно до санітарної класифікації підприємств, виробництв та споруд, для виробництва емалей на конденсаційних смолах СЗЗ встановлюється розміром 100 м, як для об`єктів, що відносяться до IV класу хімічних підприємств та виробництв, безпосередньо від джерел забруднення атмосфери організованими та неорганізованими викидами до межі житлової забудови. Для складських будівель для зберігання сировини та готової продукції СЗЗ встановлюється 50 м, як для промтоварних та продовольчих торгово-розподільних складів до межі житлової забудови; - згідно з проєкту обґрунтування розміру санітарно-захисної зони, найближча житлова забудова знаходиться на відстані 110 м від основних джерел викидів у південно-східному та 117 м у південному напрямку (в сторону постійного проживання позивачки), з інших боків ділянка ТОВ «Поліколор» межує з промисловими підприємствами та земельними угіддями. Ділянки громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення відсутні; - за ініціативою ТОВ «Поліколор» щорічно проводилося дослідження повітря населених місць за місцем розташування товариства, в ході якого проводились відбори проби повітря за місцем його розташування. За показниками, що досліджувалися, вміст шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря не перевищував гранично допустимі концентрації (ГДК), відповідно вимогам гігієнічних регламентів «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», згідно з наказом МОЗ України від 03 березня 2015 року; - проведено перевірки випробування ґрунтів на межі СЗЗ ТОВ «Поліколор» Державною установою «Інститут охорони ґрунтів України», за результатами яких порушень не встановлено; - ТОВ «Український центр екології» проведено дослідження повітря населених місць (викиди на трубах твердо-паливних котлів), за результатами яких - порушень не встановлено. - визначені ПП «Екопроект-КМ» концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в заданих контрольних точках на межі встановленої СЗЗ становлять, зокрема: ксилоли - визначена концентрація 0,074-0,096 мг/м3 (нормативне значення показника (ГДКмр) - 0,2 мг/м3); толуол - визначена концентрація н.г.в ( - аналіз досліджень атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони не виявив перевищень ГДК вмісту забруднюючих речовин, що присутні у викидах об`єкту, в атмосферному повітрі; - максимальний рівень шуму в контрольних точках на межі санітарно-захисної зони складає 44 дБА, що не перевищує гранично-допустимі санітарні норми для денного та нічного часу.

52. Враховуючи викладене, Верховний Суд зауважує, що станом на момент вирішення спору судами не встановлено понаднормативного негативного впливу відповідача на довкілля, а тому, за відсутності достатніх доказів наявності значного негативного впливу діяльності відповідача на життя і здоров`я населення чи довкілля, відсутні правові підстави для застосування такої виняткової санкції як заборона здійснювати господарську діяльність (припинення діяльності) ТОВ «Поліколор».

53. За встановлених обставин висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 826/4278/14, від 31 серпня 2023 року у справі № 640/20914/21, від 23 лютого 2024 року у справі № 400/3940/21, на які заявниця посилається у касаційній скарзі.

54. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

55. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

56. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

57. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

58. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

59. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалено оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

60. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

61. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мелень-Забрамна Ольга Мар`янівна,залишити без задоволення.

2. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович