Постанова КЦС ВС № 390/74/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Київ справа № 390/74/21 провадження № 61-5793св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - керівник Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави, відповідачі: Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Антонов Антон Антонович, на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Квітки О. О., від 16 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А., від 16 січня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2021 року керівник Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Великосеверинівська сільська рада), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки.

2. Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 .

3. Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника Кіровоградської місцевої прокуратури - Кропивницьку окружну прокуратуру.

4. Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

5. Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2023 року виключено з числа співвідповідачів ОСОБА_5 .

6. Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великосеверинівської сільської ради з порушенням вимог закону були передані членам ФГ «Таранухи І. В.», а саме: ОСОБА_1 - земельна ділянка, площею 5,1483 га, з кадастровим номером 3522586400:02:000:0665; ОСОБА_2 - земельна ділянка, площею 5,1483 га, з кадастровим номером 3522586400:02:000:0666.

7. Однак за ОСОБА_1 , на момент передачі вказаних ділянок, вже рахувалася земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,13 га, з кадастровим номером 3521786700:02:000:1319 (державний акт на право власності на земельну ділянку Р1 № 308667, виданий 19 серпня 2002 року на підставі розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації від 28 лютого 2002 року № 62-р), розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

8. ОСОБА_2 також не мала законних підстав для отримання земельної ділянки, оскільки земельна ділянка, за рахунок якої здійснювалась передача, не перебувала у її користуванні. 9. 13 лютого 2020 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3522586400:02:000:0665, 3522586400:02:000:0666 передано у власність члену ФГ «Брайко В. В.» - ОСОБА_3 . 10. 03 вересня 2020 року ОСОБА_3 вказані земельні ділянки об`єднав в одну, загальною площею 10,2966 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1072. 11. 19 листопада 2021 року ОСОБА_3 прийнято рішення про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522586400:02:000:1072, в результаті якого було утворено дві земельні ділянки, площею 0,03 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1099, та площею 10,2666 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1098. 12. 03 лютого 2022 року ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3522586400:02:000:1098, площею 10,2666 га, на користь ОСОБА_4 .

13. Великосеверинівська сільська рада, як власник землі, не вживала своєчасних та належних заходів для відновлення порушених прав, виявивши бездіяльність.

14. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, прокурор просив суд: - визнати недійсним рішення Великосеверинівської сільської ради від 20 вересня 2019 року № 1062 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ «Таранухи І. В.»; - витребувати у ОСОБА_3 на користь Великосеверинівської сільської ради земельну ділянку, площею 0,03 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1099; - витребувати у ОСОБА_4 на користь Великосеверинівської сільської ради земельну ділянку, площею 10,2666 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1098. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

15. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення Великосеверинівської сільської ради від 20 вересня 2019 року № 1062 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ «Таранухи І. В.». Витребувано у ОСОБА_3 на користь Великосеверинівської сільської ради земельну ділянку, площею 0,03 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1099. Витребувано у ОСОБА_4 на користь Великосеверинівської сільської ради земельну ділянку, площею 10,2666 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1098.

16. Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора та дійшов висновку, що спірні земельні ділянки вибули із власності громади поза встановленою законом процедурою її відчуження (передачі у власність іншій особі), у спосіб, який не відповідає закону, а тому ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не є добросовісними набувачами цих земельних ділянок у розумінні статті 388 ЦК України. Вказані ділянки мають бути витребувані із чужого незаконного володіння останніх володільців, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як у осіб, які володіють ними без необхідних для цього правових підстав. Короткий зміст постанови апеляційного суду

17. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення Великосеверинівської сільської ради від 20 вересня 2019 року № 1062 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ «Таранухи І. В.» скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року залишено без змін.

18. Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про те, що спірні земельні ділянки вибули із власності громади поза встановленою законом процедурою її відчуження і у спосіб, який не відповідає закону, оскільки ОСОБА_1 раніше скористалась правом на отримання у власність земельної ділянки безоплатно, а ОСОБА_2 не є користувачем земельної ділянки, що набувалася нею безоплатно у власність.

19. Водночас апеляційний суд зауважив, що у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення сільської ради необхідно відмовити, оскільки прокурором в цій частині обрано неналежний спосіб захисту прав держави. Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. У касаційній скарзі ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Антонов А. А., просить рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про витребування з його володіння земельної ділянки, площею 10,2666 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, ухваливши в цій частині нове судове рішення про відмову в позові. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 21. 01 травня 2025 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Антонов А. А., подав касаційну скаргу на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року.

22. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 ,витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 390/74/21, які у липні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

23. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

24. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 914/2230/17, від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16, від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16, від 11 жовтня 2023 року у справі № 481/483/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

26. Зауважує, що суди попередніх обставин не дослідили належним чином добросовісність ОСОБА_4 , законність набуття ним права власності на земельну ділянку, площею 10,2666 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, ефективність обраного прокурором способу захисту та пропорційність втручання у право власності відповідача.

27. Стверджує, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірної ділянки за відплатним правочином, а прокурор не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 був обізнаним чи міг бути обізнаним про відсутність у продавця права відчуження спірного майна.

28. Наголошує, що покупець не зобов`язаний перевіряти історію придбання майна або оцінювати законність попередніх правочинів щодо майна.

29. Вважає неналежними доказами копії договорів купівлі-продажу від 11 березня 2021 року та 03 лютого 2022 року, які отримані прокурором із реєстру речових прав без надання їхніх оригіналів. Використання таких копій як доказів у справі без їх оригіналів чи нотаріального посвідчення є не лише процесуальним порушенням, а й посяганням на спеціальний охоронюваний законом правовий інтерес, зокрема на нотаріальну таємницю. При цьому прокурор не має законних підстав для самостійного засвідчення копій цих договорів.

30. Звертає увагу, що спірна земельна ділянка може бути витребувана лише у випадку, якщо вона вибула з володіння власника не з його волі. На момент ухвалення оскаржених судових рішень у справі були відсутні належні та допустимі докази того, що спірна ділянка вибула з володіння держави внаслідок шахрайства, крадіжки чи примусу. Більш того, у ситуації, що склалась, коли держава сама допустила можливість незаконної передачі земельної ділянки, не можна стверджувати, що майно вибуло поза волею власника.

31. Зазначає, що витребування майна у добросовісного набувача без надання йому адекватної компенсації розцінюється як непропорційне втручання у право власності. Водночас конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх витрат, є обтяжливою для нього.

32. Зауважує, що належним способом захисту порушеного права держави є звернення до особи, якій безпідставно було надано земельну ділянку, з метою стягнення відповідних коштів або іншого відшкодування завданої шкоди, а не позбавлення права власності добросовісного набувача, який правомірно покладався на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

33. Посилається на те, що апеляційний суд самостійно запропонував компенсаційний механізм, не врахувавши, що у цій справі сторонами не ставилось питання про можливість компенсації, а також не визначивши критеріїв, порядку і джерел компенсації. Такий підхід не вирішує первісного позову про витребування майна та є передчасним.

34. Вказує на відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у цій справі, оскільки у матеріалах справи відсутнє повідомлення прокурора до Великосеверинівської сільської ради щодо подання позову. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

35. У липні 2025 року виконувач обов`язків керівника Кропивницької окружної прокуратури О. Савченко подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

36. Зазначає, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 всупереч законодавства України набули спірні земельні ділянки у власність. Вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року у справі № 392/585/21 визнано доведеним той факт, що ОСОБА_1 не мала права безоплатно отримувати у приватну власність земельну ділянку, площею 5,1483 га, з кадастровим номером 3522586400:02:000:0665, та визнано ОСОБА_1 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України.

37. Вважає, що ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем, оскільки на момент набуття ним права власності на спірну земельну ділянку розгляд цивільної справи, в якій подано касаційну скаргу, тривав вже понад рік.

38. ОСОБА_4 є стороною договору купівлі-продажу від 03 лютого 2022 року та у разі виникнення сумнівів щодо змісту та форми наявної у матеріалах справи копії цього договору мав можливість надати його оригінал.

39. Наголошує, що вимога про повідомлення суб`єкта владних повноважень стосується випадків, коли відповідний орган є позивачем у справі, тоді як у цій справі Великосеверинівська сільська рада є відповідачем. Обставини справи, встановлені судами

40. ОСОБА_1 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №308667, площею 5,13 га ріллі, на території Федорівської сільської ради на підставі розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації від 28 лютого 2002 року № 62-р.

41. За договором оренди землі від 25 грудня 2012 року Кіровоградська районна державна адміністрація надала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу, що перебувають у державній власності на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського р-ну (наразі - Кропивницький р-н), площею 10,2966 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:9177.

42. Рішенням Великосеверинівської сільської ради від 10 жовтня 2018 року № 573 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок членам ФГ «Таранухи І. В.» на території Великосеверинівської сільської ради надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, орієнтовною площею 5,1483 га, у власність для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, ріллі, що перебуває у користуванні на умовах оренди у ФГ «Таранухи І. В.» згідно з договором оренди землі від 25 грудня 2012 року із земель комунальної власності Великосеверинівської сільської ради земель сільськогосподарського призначення, рілля на території Оситнязької сільської ради Кіровоградської області Кіровоградського району. Цим рішення також надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 5,1483 га, у власність для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, ріллі, що перебуває у користуванні на умовах оренди у ФГ «Таранухи І. В.» згідно з договором оренди землі від 25 грудня 2012 року.

43. Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФГ «Таранухи І. В.» (ідентифікаційний код юридичної особи 43013950) зареєстровано 22 травня 2019 року.

44. Відповідно до рішення Великосеверинівської сільської ради від 20 вересня 2019 року № 1062 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ «Таранухи І. В.», затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 10,2966 га, за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, Оситнязька сільська рада, за межами населених пунктів, у власність членам ФГ «Таранухи І. В.» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Великосеверинівської сільської ради, земель сільськогосподарського призначення, рілля на території Оситнязької сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Цим же рішенням припинено договір оренди землі від 25 грудня 2012 року, кадастровий номер 3522586400:02:000:9177, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією і ОСОБА_1 . Передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,1483 га для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Великосевериніської сільської ради сільськогосподарського призначення, рілля на території Оситнязької сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522586400:02:000:0665. Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 5,1483 га, для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Великосевериніської сільської ради сільськогосподарського призначення, рілля на території Оситнязької сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522586400:02:000:0666. 45. 08 жовтня 2019 року право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

46. Згідно з договорами оренди землі від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передали ТОВ «БТ-АГРО» в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 3522586400:02:000:0665 та 3522586400:02:000:0666. 47. 13 лютого 2020 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3522586400:02:000:0665 та 3522586400:02:000:0666 передано у власність ОСОБА_3 . 48. 03 вересня 2020 року вказані земельні ділянки об`єднані ОСОБА_3 в одну -з кадастровим номером 3522586400:02:000:1072, загальною площею 10,2966 га.

49. Правоохоронними органами здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021121010000001, від 19 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України щодо незаконного набуття у власність спірної земельної ділянки. 50. 11 березня 2021 року земельну ділянку з кадастровим номером 3522586400:02:000:1072, загальною площею 10,2966 га, відчужено ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу. 51. 05 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено угоду розірвання договору купівлі-продажу від 11 березня 2021 року. 52. 19 листопада 2021 року ОСОБА_3 прийнято рішення про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522586400:02:000:1072. У результаті поділу утворені земельні ділянки: площею 0,03 га (кадастровий номер 3522586400:02:000:1099 та площею 10,2666 га (кадастровий номер 3522586400:02:000:1098). 53. 03 лютого 2022 рокуземельну ділянку з кадастровим номером 3522586400:02:000:1098, загальною площею 10,2666 га, ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв представник - ОСОБА_1 , відчужено на користь ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

54. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

55. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

56. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

57. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

58. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

59. Згідно зі статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

60. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

61. За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16).

62. Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (див. пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц).

63. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 всупереч закону набули спірні земельні ділянки у власність, дійшли правильного по суті висновку про задоволення позовних вимог про витребування спірних земельних ділянок у кінцевих набувачів.

64. Касаційна скарга ОСОБА_4 не містить обґрунтованих доводів щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій в частині висновків про незаконність вибуття спірних земельних ділянок з володіння держави та наявності правових підстав для витребування у ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,03 га, кадастровий номер 3522586400:02:000:1099. Інші учасники справи, окрім ОСОБА_4 , рішення суду першої інстанцій та постанову апеляційного суду не оскаржили, а ОСОБА_4 не уповноважений на представництво їх інтересів у Верховному Суді.

65. Надаючи оцінку доводам касаційної щодо добросовісності ОСОБА_4 , як набувача земельної ділянки, колегія суддів зауважує, що він придбав спірну ділянку безпосередньо під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, а отже, проявивши розумну обачність, міг врахувати наявність судового спору щодо земельної ділянки, яку мав намір придбати, та зважати на пов`язані з цим ризики.

66. Купівля-продаж земельної ділянки під час розгляду судом спору про її витребування на користь держави, не видається проявом добросовісної поведінки.

67. У разі ж якщо ОСОБА_3 , як продавець, не попередив ОСОБА_4 , як покупця, про перебування в суді нерозглянутої справи, де вирішується позов прокурора про витребування земельної ділянки, вочевидь свої претензії ОСОБА_4 має адресувати саме ОСОБА_3 , а не державі.

68. У пункті 11.8 постанови від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про арешт майна, заборону його відчуження, наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень про судовий спір щодо цього майна, за обставинами якого останнє може перебувати у володінні іншої особи, ніж власник, і може бути повернутим власникові чи витребуваним на його користь. Такі відомості повинні спонукати покупця до більшої обачливості.

69. Таким чином, витребування у ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, що незаконно вибула з володіння власника, за обставин розглядуваної справи є легітимним та пропорційним заходом, застосованим судами.

70. Використання прокурором відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, під час здійснення представництва інтересів держави в суді, не можна вважати поданням недопустимих доказів.

71. Щодо доводів заявника про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у цій справі, то колегія суддів звертає увагу, що прокурор обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави як самостійний позивач, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин (відповідачем), дії якого суперечили законним інтересам держави.

72. За цих обставин прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Великосеверинівську сільську раду.

73. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18.

74. Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 914/2230/17, від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16, від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16, від 11 жовтня 2023 року у справі № 481/483/22, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

75. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

76. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

77. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

78. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

79. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

80. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалено оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

81. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Антонов Антон Антонович, залишити без задоволення.

2. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року у нескасованій частині, з врахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного перегляду справи, та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович