Ухвала КЦС ВС № 759/7603/23-ц
від 06.04.2026 · ЦивільнаУХВАЛА 06 квітня 2026 року м. Київ справа № 759/7603/23-ц провадження № 61-3294ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Гороховської Альони Олександрівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання незаконною бездіяльності й зобов`язання вчинити дії та ВСТАНОВИВ: 13 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гороховська А. О. через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року. 19 березня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження. Роз`яснено, якщо у вказаний строк заявниця не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Визначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Копію ухвали направлено заявниці на зазначену в касаційній скарзі адресу. 24 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Гороховської А. О. про усунення недоліків касаційної скарги до якого долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Зазначені в ухвалі вимоги у повному обсязі не були виконані, оскільки заявником на виконання ухвали Верховного Суду від 19 березня 2026 року не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з наведенням переконливих підстав для його поновлення та поданням доказів на їх підтвердження. 19 березня 2026 року ухвалою Верховного Суду визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Залишаючи без руху касаційну скаргу, Верховний Суд висновував таке. 21 січня 2026 року Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову, датою складення повного тексту зазначено 22 січня 2026 року. З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що надання загального доступу до оскаржуваної постанови надано 26 січня 2026 року. 04 лютого 2026 року заявниця вперше подала касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року. 26 лютого 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гороховської А. О. повернуто заявниці, оскільки в касаційній скарзі належним чином не зазначено підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Отже, повернення вперше поданої касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки заявниця як учасник справи повина бути обізнаною з вимогами щодо зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 389 ЦПК України. Звертаючись вдруге з касаційною скаргою, заявниця обґрунтовує поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження тим, що вдруге вона звернулася до Верховного Суду з виправленою касаційною скаргою в найкоротший строк. Водночас наголошує на тому, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду зі скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення. Верховний Суд такі доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не прийняв, оскільки повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявниці, що позбавило суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження К/990/17155/23). У заяві, поданій 24 березня 2026 року на усунення недоліків касаційної скарги, адвокат Гороховська А. О. вказує, що суд в ухвалі про повернення вперше поданої касаційної скарги роз`яснив про можливість повторного звернення з касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Такі обставини заявниця усунула, виправила касаційну скаргу, зазначила підстави касаційного оскарження, і вдруге в найкоротший термін звернулася до Верховного Суду. Сумарно з моменту першого звернення з касаційною скаргою, з вирахуванням періоду перебування касаційної скарги в суді касаційної інстанції, і до повторного звернення не пройшло 30 днів. Указані обставини не можуть вважатися поважними для поновлення строку на касаційне оскарження, з огляду на таке. Перше звернення з касаційною скаргою відбулося вчасно, але повернуто з причин незазначення адвокатом підстав касаційного оскарження. З огляду на статус, права та обов`язки, адвокат повинен бути обізнаним з вимогами ЦПК України та самостійно визначає стратегію захисту (зважаючи на волю клієнта). Верховний Суд таке обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження, вважає неповажним, зауважує та наголошує, що друге звернення з касаційною скаргою відбулося з пропуском строку на касаційне оскарження; повернення вперше поданої касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник як учасник справи повинен бути обізнаним з вимогами щодо форми і змісту касаційної скарги. Строк на касаційне оскарження, передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України, пропущено і жодних поважних, на думку суду, підстав поважності його пропуску не надано. Станом на 06 квітня 2026 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку на касаційне оскарження ухвали, не виконано. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35). ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34). Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Гороховської Альони Олександрівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання незаконною бездіяльності й зобов`язання вчинити дії відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська