Постанова 4818 № 642/30/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 31 березня 2026 року м.Харків справа №642/30/24 провадження № 22-ц/818/576/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Смелянець К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Хряпинської Світлани Степанівни на рішення Холодногірського районного суду м.Харкова від 07 липня 2025 року, постановлене під головуванням судді Гримайло А. М., - в с т а н о в и в: У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Просила визнати спільною власністю подружжя нерухоме майно, набуте за час шлюбу, вартість транспортних засобів, поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши право особистої приватної власності по 1/2 частині нерухомого майна за кожним із сторін, а також стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортних засобів в сумі 1 527 945,00 грн. 20.02.2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності за ним на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 308,9 кв. м. та житловий будинок літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 349,1 кв. м. Рішенням Холодногірського районного суду м.Харкова від 07 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя майно, набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час шлюбу: житловий будинок літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 349,1 кв. м., житлова площа 120,1 кв.м.; -житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 123,6 кв .м.; ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку); 05.10.2021 року; BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_5 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 22.10.2016 року (на обліку); РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 24.04.2012 року. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину житлового будинку літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 349,1 кв. м., житлова площа 120,1 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину житлового будинку літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 349,1 кв. м., житлова площа 120,1 кв.м. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 123,6 кв .м. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 123,6 кв .м. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2частини транспортних засобів: ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку) 05.10.2021 року; BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_5 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 22.10.2016 року (на обліку); РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 24.04.2012 року, у сумі 711 625,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 13 420,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Хряпинська Світлана Степанівна просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні основного позову відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що з 1994 року він разом з ОСОБА_1 спільно не проживав, його особистих речей або будь-якого іншого майна за місцем проживання відповідачки немає, постійним місцем проживання був і є житловий будинок АДРЕСА_1 , починаючи з 1987 року. Відповідачка за зустрічним позовом проживала та зареєстрована разом зі своєю матір`ю в кв. АДРЕСА_3 , спільного побуту з відповідачкою не мав, не вів з нею спільного господарства, не мав спільного бюджету, витрат, не придбавав майна для спільного користування, у тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці. Особистих речей відповідачки за його місцем проживання ніколи не було і немає, вона не приймала участі в утриманні належних йому на праві власності житлових будинків, не приймала участі в їх переобладнанні та ремонті. У серпні 2023 року він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Житловий будинок АДРЕСА_1 , який складався з житлової кімнати площею 12,8 кв. м., кухні площею 8, 3 кв. м. та коридору площею 5,5 кв. м. був придбаний ним до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 01.09.1987 року був укладений Типовий договір на ремонт та будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , у 1991 році ним побудований житловий будинок загальною площею 308, 9 кв. м. Будівництво будинку здійснювалося за особисті кошти ОСОБА_2 та кошти, які пересилали йому батьками з Грузії, що підтверджується його ощадною книжкою. Зазначає, що ним надано до суду першої інстації документи, підтверджуючи наявність у нього коштів на будівництво будинку. Будинок побудований ним до укладення шлюбу з відповідачкою і є його приватною власністю. Після реєстрації шлюбу відповідачка в будинку ніколи не мешкала, проживала окремо, шлюбні відносини між ними були припинені у 1994 році, тому вона ні матеріально ні фізично не допомагала, ремонт в будинку триває до теперішнього часу. Крім того, 18.08.2000 року ОСОБА_2 за особисті кошти був придбаний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який у подальшому був знесений та у 2012 році побудований новий житловий будинок, загальною площею 349, 1 кв. м. за рахунок виключно його фізичних та матеріальних зусиль. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішенням суду встановлені обставини будівництва вказаного будинку, а саме: за рахунок його особистих фізичних і матеріальних зусиль, отже вважав, що житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 є його особистою приватною власністю та не підлягає поділу як спільне майно подружжя. Тому вважає, що рішення суду підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Барабанов В.В. просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог за основним позовом не оспорюється, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що презумпцію спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно відповідачем не спростовано, він не довів належними та допустимими доказами, що придбав майно за особисті грошові кошти та в особистих інтересах, вказані положення відсутні і в договорах купівлі-продажу спірного майна, тому суд вважав, що майно набуто сторонами за час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, а тому вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволення в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому суд вважає за необхідне відмовити у поділі в порядку спільного майна подружжя пташника за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з повним знищенням зазначеного об`єкту нерухомості. Також суд вважає за можливе стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості частини транспортних засобів: ВМW Х5, BERTONE BMW, РЕUGEOT ВОХЕR, у сумі 711 625 грн. (1 423 250,00/ 2 = 711 625,00), відмовивши у задоволенні іншої частини первісного позову ОСОБА_1 . У задоволенні зустрічного позову суд відмовив у повному обсязі у зв`язку з недоведеністю. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 27.11.1993 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року припинено право власності та анульовано правову реєстрацію на ім`я ОСОБА_2 на житловий будинок літ. А-1 з сінями літ. А та верандою літ. А, житловою площею 17,4 кв. м та теплиці літ. К, Л, М у житловому будинку АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно побудований житловий будинок літ. Н-2, загальною площею 218,5 кв. м (приміщення 1-1 1-23), житловою площею 88,7 кв. м з мансардою Нм, площею 130,6 кв. м (приміщення 1-24 1-28), житловою площею 31,4 кв. м, балконами н1, н2 у житловому будинку АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.12.2023 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на: нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 2622,9 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2008 року; середньоринкова вартість згідно зі звітом ТОВ «ОЦІНКА24» від 14.12.2023 року станом на 12.12.2023 року становить 6 214 100,00 грн; житловий будинок літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року; середньоринкова вартість згідно зі звітом ТОВ «ОЦІНКА24» від 14.12.2023 року станом на 12.12.2023 року становить 7 603 700,00 грн.; житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності Ленінської районної ради м. Харкові від 08.01.2004 року; середньо ринкова вартість згідно зі звітом ТОВ «ОЦІНКА24» від 29.12.2023 року станом на 28.12.2023 року становить 6 864 800,00 грн. З інформації Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспорту за ОСОБА_2 в період з 27.11.1993 року по день надання інформації 11.12.2023 року вбачається, що за останнім було зареєстровано: -ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку); перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ 6341, дата першої реєстрації: 25.09.2021 року, дата останньої реєстрації ТЗ: 05.10.2021 року; -ТОYОТА RAV4, об`єм (потужність) двигуна, см3 1998, рік випуску 2000, колір зелений, № двиг. НОМЕР_12 , № куз. НОМЕР_13 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ 6342, НОМЕР_2 , НОМЕР_14 , 02.11.2016 року; -BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_5 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 22.10.2016 року (на обліку); -AUDI A6, об`єм (потужність) двигуна см3 2800, рік випуску 1998, колір білий, №куз. НОМЕР_15 , АХС 013909, 17.09.2016 року (знятий з обліку), зняття з обліку для реалізації (центр 6342); -РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 24.04.2012 року, реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації (ТСЦ 6342); -VOLKSWAGEN Multivan, об`єм (потужність) двигуна см3 1968, рік випуску 2011, колір білий, № двиг. НОМЕР_16 , № куз. НОМЕР_17 , вторинна реєстрація тз, придбаного в торгівельній організації (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_18 , 29.11.2011 року (на обліку); -BMW X5, об`єм (потужність) двигуна см3 4396, рік випуску 2001, колір чорний, №двиг. НОМЕР_19 , № куз. НОМЕР_20 , реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товарної біржі (ТСЦ 6341), НОМЕР_21 , АХС 116745, 03.06.2008 року (на обліку); -AUDI A6, об`єм (потужність) двигуна см3 2800, рік випуску 1998, колір білий, №куз. НОМЕР_15 , НОМЕР_2 , АХС 013909, дата першої реєстрації: 26.01.2007 року, перереєстрація при переобладнання із заміною кузова (Шасі) та двигуна (ТСЦ 6342); -AUDI 100, рік випуску 1984, колір зелений, № куз. НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , РСА НОМЕР_24 , 17.01.2007 року, реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації (ТСЦ 6342); -BMW 535, об`єм (потужність) двигуна см3 3500, рік випуску 1998, колір сірий, №двиг. НОМЕР_25 , № куз. НОМЕР_26 , реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. біржі (ТСЦ 6341), НОМЕР_27 , ХМС 296235, 18.03.2005 року; -BMW 520, об`єм (потужність) двигуна см3 2171, рік випуску 1997, колір червоний, № двиг. НОМЕР_28 , № куз. НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , 21.09.1999, реєстрація тз привезеного з-за кордону (ТСЦ 6341), 22.09.1999 року, зняття з обліку для реалізації. Згідно зі звітом ТОВ «ОЦІНКА24» від 14.12.2023 року станом на 12.12.2023 року середньо ринкова вартість автомобілів становить 3 055 890,00 грн. З інформації Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспорту за ОСОБА_2 вбачається, що станом на 15.01.2024 року за ОСОБА_2 зареєстровано: -ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку); 05.10.2021 року; - BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_5 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 22.10.2016 року (на обліку); - РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 24.04.2012 року. Зі звіту ТОВ «ОЦІНКА24» від 14.12.2023 року станом на 12.12.2023 року середньо ринкова вартість зазначених автомобілів становить 1 423 250,00 грн., а саме: -ВМW Х5, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 810 450,00 грн.; -BERTONE BMW, рік випуску 1992, реєстраційний номер НОМЕР_6 , - 470 100,00 грн.; -РЕUGEOT ВОХЕR, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_10 , - 142 700,00 грн. (810 450,00 + 470 100,00 +142 700,00 =1 423 250,00). Згідно інформації Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспорту за ОСОБА_1 у період з 27.11.1993 року по день надання інформації 23.02.2024 року вбачається, що за нею зареєстровано: -з 17.07.2007 року ГАЗ 3307 4250, 1991 року випуску, № двиг. НОМЕР_32 , № куз. НОМЕР_33 ; -KIA Credos, 1998 року випуску, з 19.08.1998 року, № двиг. НОМЕР_34 , № куз. НОМЕР_35 . Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2007 року, у задоволенні позову ТОВ «Таранівська птахофабрика» до СПД ФО ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди відмовлено у повному обсязі, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу від 09.12.2004 року були будматеріали, що складали пташник за адресою: АДРЕСА_4 . 17.10.2008 року ОСОБА_1 надано нотаріальну згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на купівлю нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . З договору купівлі-продажу, посвідченому 20.10.2008 року приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Лещенко Л. В., вбачається, що ТОВ «Таранівська птахофабрика» та ОСОБА_2 уклали договір, за яким ТОВ передало у власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_4 . На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17.03.2020 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_5 автомобіль BMW X5, колір чорний, № куз. НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , АХС 116745, реєстрація за продавцем 03.06.2008 року . Згідно з договором купівлі-продажу 6341/2024/4267102 транспортного засобу від 19.01.2024 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 автомобіль ВМW Х5, 2012 року випуску, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку); зареєстрований за ОСОБА_2 05.10.2021 року. За договором дарування від 05.12.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Никифоровою М. А., дарувальник ОСОБА_6 безоплатно передала у дар ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 . 01.09.1987 року ОСОБА_2 уклав з СРСЦ № 6 типовий договір на проведення ремонтних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . З розписки від 18.08.2000 року, посвідченої державним нотаріусом Другої Харківської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_7 отримала від Наріманідзе грошові кошти у сумі 16800,00 грн (еквівалент 3000 доларів США) за проданий нею будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_2 . Згідно з висновком про вартість майна суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 від 13.02.2024 року ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 становить 5 027 738,00 грн. 21.03.2024 року Зміївською міською радою був складений акт обстеження № 25, з якого вбачається, що на земельній ділянці, яка передана в оренду ТОВ «Таранівська птахофабрика» знаходиться одна будівля пташника, об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури на даній земельній ділянці відсутні, будівля пташника № 4, що була придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 20.10.2008 року та розташована за адресою: АДРЕСА_4 , демонтована, висновок про знищення/знесення майна від 11.03.2024 року . Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.03.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 з 23.09.1988 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з 02.06.2017 року. З наданих суду дублікатів чеків АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що протягом 2019-2024 років ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 були здійснені платежі за комунальні послуги, послуги зі сплати інтернету, а також придбані будівельні матеріали та меблі. Допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки зазначали, що: ОСОБА_11 пояснила, що знайома з сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приблизно з 2000 року, у них дружні стосунки, знала ОСОБА_2 , як чоловіка ОСОБА_1 , бачила їх разом приблизно до 2022 року, звичайна сім`я, що проживала по сусідству. ОСОБА_3 вона не знає. Біля будинку АДРЕСА_1 бачила ОСОБА_1 , часто відпускала до них свого сина. Біля під`їзду по вул. Соціалістичній часто бачила автомобіль ОСОБА_2 , вони віталися, вони всі проживали разом в одному під`їзді; ОСОБА_12 зазначила, що позивачка з відповідачем жили по сусідству з 1998 року по АДРЕСА_6 , коли почалася епідемія іноді приїжджала на квартиру, де бачила автомобіль ОСОБА_2 . З ОСОБА_2 добре спілкувався її чоловік, їздив до нього на АДРЕСА_1 щодо авто. У ОСОБА_1 з чоловіком були добрі стосунки, ніколи не сварилися; ОСОБА_13 пояснила, що з позивачкою познайомилася у 2004 році, коли вони закінчували школу стилістики, почали дружити, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 приїжджали до неї в гості, в них були добрі стосунки. У 2007-2008 роках часто приїжджали до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 . У 2007-2008 роках вона з сім`єю приїжджали на день народження позивачки та відповідача, їх діти разом їздили до Англії у 2006, у 2016. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 святкували в ресторані разом з ними Новий рік, приїжджали як чоловік та дружина. ОСОБА_3 їй не відома. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали разом і на АДРЕСА_7 , речі ОСОБА_1 знаходилися за обома адресами. На теперішній час їй відомо, що ОСОБА_2 має трьох дітей, від ОСОБА_1 син один; ОСОБА_14 пояснив, що був сусідом позивачки та відповідача, їх сина та матері ОСОБА_1 ОСОБА_15 , вони проживали по АДРЕСА_6 , знайомий з ними приблизно 25 років, ОСОБА_2 бачив постійно вранці та ввечері, на АДРЕСА_1 приїжджав, оскільки був клієнтом ОСОБА_2 та ремонтував у нього машини, там бачив ОСОБА_1 , яка доглядала за городом, останній раз був приблизно 6 років тому. У самому будинку по АДРЕСА_1 ніколи не був, ОСОБА_3 там не бачив, бачив ОСОБА_16 , знає, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є син. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом проживали і на АДРЕСА_7 ; ОСОБА_2 показав, що є сином ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , проживав разом з батьками по АДРЕСА_8 , батьки ночували то в квартирі, то по АДРЕСА_1 , він залишався з тіткою, у 1998-1999 він з батьками переїхав на АДРЕСА_9 , де вони проживали разом з матір`ю ОСОБА_1 Ніною. Батьки мали добрі стосунки, бюджет був спільний, разом будували будинки на АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 знає з дитинства, її сім`ю знали його батьки. Фактично шлюбні відносини його батьки припинили у 2022, до цього часу проживали разом. Будівництво по АДРЕСА_1 почалося десь у 2010, але будівництво за двома адресами до цих пір не завершено; ОСОБА_17 пояснила, що у 2001 році вона познайомилася з ОСОБА_3 , стали подругами, познайомилася з ОСОБА_2 , потім переїхала на АДРЕСА_6 , дружили сім`ями. ОСОБА_1 їй не знайома, вперше її бачить, її речей на АДРЕСА_1 не було, там були речі ОСОБА_3 та дітей, старшого сина ОСОБА_2 не бачила. Будівництво по АДРЕСА_1 здійснював ОСОБА_2 за власні кошти. Про наявність у ОСОБА_2 зареєстрованого шлюбу дізналася у минулому році від ОСОБА_3 ; ОСОБА_18 пояснила, що проживає на АДРЕСА_10 , з 1995 знайома з ОСОБА_2 , який проживав один по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ніколи не бачила, не знала про її існування та перебування ОСОБА_2 у шлюбі. У 2000-х ОСОБА_2 почав проживати з ОСОБА_3 . Будинок по АДРЕСА_1 був побудований станом на 1995 рік, на АДРЕСА_11 пізніше. У будівництві допомагали сусіди, хто як міг. Бачила, що з ним проживає ОСОБА_3 , у 2014 році в них народився син, взагалі думала, що вони у шлюбі. ОСОБА_2 часто наймав людей, також була мати ОСОБА_3 . Зараз по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх діти, про існування старшого сина ОСОБА_2 їй не відомо; ОСОБА_19 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_3 , з 2002 року її донька почала проживати разом з ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 , як чоловік та жінка, вони вели спільний побут, разом відпочивали, зараз продовжують проживати за вказаною адресою. ОСОБА_1 ніколи не бачила, сторонніх речей у будинку не було. Про наявність у ОСОБА_2 шлюбу дізналася, коли він сказав про старшого сина, вперше побачила його під час війни; ОСОБА_20 вказав, що він працював у ОСОБА_2 у 1989-1990 роках на СТО, допомагав йому розширюватись. Коли ОСОБА_2 купив будинок, він допомагав йому у будівництві. ОСОБА_1 ніколи не бачив, бачив батька ОСОБА_2 , у якого була будівельна бригада. Раніше проживав через дорогу від ОСОБА_2 , у 1991 році інколи йому допомагав, на цей час будинок був у будівельному стані. Потім поїхав та працював на себе. Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що з 27.11.1993 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Харків від 27 листопада 2023 року. Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина, неповнолітніх дітей не мають. В період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти сторонами придбано наступне майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: житловий будинок літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 349,1 кв. м., житлова площа 120,1 кв.м.; нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 2622,9 кв.м.; житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 123,6 кв.м. Крім того, за період перебування у шлюбі сторонами були придбані такі транспортні засоби: ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна, см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку); перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ 6341, дата першої реєстрації: 25.09.2021, дата останньої реєстрації ТЗ: 05.10.2021, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 6341, перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу; ТОYОТА RAV4, об`єм (потужність) двигуна, см3 1998, рік випуску 2000, колір зелений, № двиг. НОМЕР_12 , № куз. НОМЕР_13 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ 6342, НОМЕР_2 , НОМЕР_14 , 02.11.2016, (на обліку), дата першої реєстрації: 26.12.2003, дата останньої реєстрації ТЗ 27.07.2022, місце проведення останньої реєстрації (ТСЦ)ТСЦ 6342, перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ; BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна, см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_5 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 22.10.2016 (на обліку), 6342/2016/143033 22.10.2016; дата першої реєстрації: 18.10.1996, дата останньої реєстрації ТЗ: 22.10.2016, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 6342, перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ; РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 24.04.2012; ОСОБА_21 , об`єм (потужність) двигуна см3 1968, рік випуску 2011, колір білий, № двиг. НОМЕР_16 , №куз. НОМЕР_17 , вторинна реєстрація тз, придбаного в торгівельній організації (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_18 , 29.11.2011 (на обліку), ДКП ТСЦ 2341/2021/2487871 19.03.2021, дата першої реєстрації: 29.11.2011, дата останньої реєстрації ТЗ: 19.03.2021, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 2341, перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ; BMW X5, об`єм (потужність) двигуна см3 4396, рік випуску 2001, колір чорний, № двиг. НОМЕР_19 , № куз. НОМЕР_20 , реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. Біржі (ТСЦ 6341), НОМЕР_21 , АХС 116745, 03.06.2008 (на обліку); ДКП ТСЦ 1249/2020/1990478 17.03.2020, дата першої реєстрації: 13.03.2002, дата останньої реєстрації ТЗ: 17.03.2020, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 1249, перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ; AUDI A6, об`єм (потужність) двигуна см3 2800, рік випуску 1998, колір білий, № куз. НОМЕР_15 , НОМЕР_2 , АХС 013909, 17.09.2016 (знятий з обліку), зняття з обліку для реалізації (центр 6342), дата першої реєстрації: 26.01.2007, дата останньої реєстрації ТЗ: 23.08.2023, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 6345, перереєстрація при заміні номерного знаку; AUDI 100, рік випуску 1984, колір зелений, № куз. НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , РСА НОМЕР_24 , 17.01.2007, реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації (ТСЦ 6342); BMW 535, об`єм (потужність) двигуна см3 3500, рік випуску 1998, колір сірий, № двиг. НОМЕР_25 , № куз. НОМЕР_26 , реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. Біржі ТСЦ 6341), НОМЕР_27 , ХМС 296235, 18.03.2005, дата першої реєстрації: 30.10.2004, дата останньої реєстрації ТЗ: 24.10.2023, місце проведення останньої реєстрації (ТСЦ)ТСЦ 7142; перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу; BMW 520, об`єм (потужність) двигуна см3 2171, рік випуску 1997, колір червоний, № двиг. НОМЕР_28 , № куз. НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , 21.09.1999, реєстрація тз привезеного з-за кордону (ТСЦ 6341), 22.09.1999, зняття з обліку для реалізації. На теперішній час у власності та у користування відповідача перебувають автомобілі: ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна, см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна, см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , №куз. НОМЕР_5 , РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , САК НОМЕР_36 , AUDI 100, рік випуску 1984, колір зелений, № куз. НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , РСА НОМЕР_24 . Інші автомобілі відчужено відповідачем без згоди позивача, 1/2 коштів від їх вартості позивачу не передано. Все вказане майно придбано за спільні кошти під час зареєстрованого шлюбу, отже, є спільним сумісним майном подружжя, на це майно поширюється презумпція спільності права власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними; позивач не надавала своєї згоди на відчуження автомобілів, а відповідач не передавав позивачці 1/2 частину коштів від продажу автомобілів. Відповідач не визнає за позивачем право власності на 1/2 частку нерухомого та рухомого майна, набутого за час шлюбу, а позивач має право на поділ спільного майна, визнання права власності на 1/2 частку спільного сумісного майна подружжя та право та стягнення компенсації вартості транспортних засобів. З дня придбання та по теперішній час автомобілі знаходились у фактичному володінні та користуванні відповідача. Позивач не користується вказаними автомобілями, позбавлена доступу до них, тому змушена звернутися до суду із зазначеним позовом. На підтвердження своїх вимог позивачкою, крім іншого, подано фотокартки із зображенням сторні разом із їх дитиною та родичами за різних обставин та у різні роки. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначав, що з 1994 року разом з ОСОБА_1 він ніколи спільно не проживав за однією адресою, його особистих речей або будь-якого іншого майна за місцем проживання відповідачки немає, постійним місцем проживання був і є житловий будинок АДРЕСА_1 , починаючи з 1987 року. Відповідачка за зустрічним позовом проживала та зареєстрована разом зі своєю матір`ю в кв. АДРЕСА_3 , спільного побуту з відповідачкою не мав, не вів з нею спільного господарства, не мав спільного бюджету, витрат, не придбавав майна для спільного користування, у тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці. Особистих речей відповідачки за його місцем проживання ніколи не було і немає, вона не приймала участі в утриманні належних йому на праві власності житлових будинків, не приймала участі в їх переобладнанні та ремонті. У серпні 2023 року він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Житловий будинок АДРЕСА_1 , який складався з житлової кімнати площею 12,8 кв. м., кухні площею 8, 3 кв. м. та коридору площею 5,5 кв. м. був придбаний ним до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 01.09.1987 року був укладений Типовий договір на ремонт та будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , у 1991 році ним побудований житловий будинок загальною площею 308, 9 кв. м. Будівництво будинку здійснювалося за особисті кошти ОСОБА_2 та кошти, які пересилали йому батьками з Грузії, що підтверджується його ощадною книжкою. У зв`язку з тим, що ним був побудований будинок, розмір якого значно перевищував площу дозволену законом, документи на будівельні матеріали, цемент, пісок перевіряли працівники відділу боротьби з економічними злочинами Ленінського райвідділу міліції м. Харкова. Зазначає, що будинок побудований ним до укладення шлюбу з відповідачкою і є його приватною власністю. Після реєстрації шлюбу відповідачка в будинку ніколи не мешкала, проживала окремо, шлюбні відносини між ними були припинені у 1994 році, тому вона ні матеріально ні фізично не допомагала, ремонт в будинку триває до теперішнього часу. Крім того, 18.08.2000 року ОСОБА_2 за особисті кошти був придбаний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який у подальшому був знесений та у 2012 році побудований новий житловий будинок, загальною площею 349, І кв. м. за рахунок виключно його фізичних та матеріальних зусиль. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішенням суду встановлені обставини будівництва вказаного будинку, а саме: за рахунок його особистих фізичних і матеріальних зусиль, отже вважав, що житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 є його особистою приватною власністю та не підлягає поділу як спільне майно подружжя. Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто ст. 60 СК України встановлено презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує. Відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України). Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Зазначені вимоги Сімейного кодексу України кореспондуються з ч.3 ст.368 ЦК України майно, за якою набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі справа № 725/1776/18 (провадження № 61-7911св19). Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2 ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Статтею 119 СК України визначено, що за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя. Статтею 120 СК України передбачено, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов`язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов`язків, які встановлені шлюбним договором. У разі встановлення режиму окремого проживання: 1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; 2) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка. Таким чином, режим окремого проживання для подружжя це юридичний статус, при якому кожен з партнерів має своє житло та проживає самостійно. При цьому пара залишається подружжям, але має право проживати окремо. Як убачається з матеріалів справи сторонами режим окремого проживання під час перебування у шлюбі не встановлено, таким чином посилання ОСОБА_2 на той факт, що він з ОСОБА_1 не підтримували шлюбно- сімейних відносин, а тому майно придбане під час шлюбу є його особистою власністю, є безпідставними. Крім того судова колегія зазначає, що коли спір стосується вже поділу майна подружжя, ст. 119 СК України застосовувати не можна. Тому той із подружжя, хто заперечує факт придбання майна під час спільного проживання в зареєстрованому шлюбі, повинен спростувати презумпцію спільного майна подружжя для застосування положень ч. 6 ст. 57 СК України, що узгоджується з постановою Верхового Суду від 10.04.2019 року ц справі № 721/1177/15-ц. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.12.2023 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на, зокрема: -житловий будинок літ. Н-2 з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року; -житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності Ленінської районної ради м. Харкові від 08.01.2004 року. На спірні житлові будинки право власності ОСОБА_2 було набуто під час шлюбу. Доказів, що вказане нерухоме майно було набуто відповідачем за особисті кошти, матеріали справи не містять. Належних допустимих доказів, що свідчать про припинення шлюбних відносин з 1994 року, як на те посилається відповідач, суду не надано. Факт народження у ОСОБА_2 дітей у 2014 році та у 2024 році від іншої жінки не свідчить про припинення шлюбних відносин із позивачкою. Обгрунтованих причин, у зв`язку із якими ОСОБА_2 не ініціював питання про розірвання шлюбу до 2023 року, апелянт суду апеляційної інстанції не надав. Реєстрація місця проживання кожного із подружжя за різними адресами, також не є підставою для висновку про відсутність спільного бюджету та шлюбних відносин. До того ж колегія суддів звертає увагу, що власником квартири, в якій зареєстрована позивачка є відповідач. Доказів, що вищевказані житлові будинки є особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_2 , матеріали справи не містять. ОСОБА_2 на підтвердження факту наявності у нього особистих грошових коштів надав до суду копію ощадної книжки у ощадній касі м. Харкова № 110877, яка заведена на ім`я ОСОБА_2 , з якої вбачається, що на рахунку станом на 19.11.1988 рік знаходилося 7533,00 руб. З даної ощадної книжки вбачається, що було зроблено зняття коштів з рахунку: 02.12.1988 року 2800,00 руб., залишок - 4733,00 руб.; 10.12.1988 року 4000,00 руб., залишок 733,00 руб.; 30.01.1989 року 200,00 руб., залишок становить 540,00 руб.; 21.08.1989 року 500,00 руб., залишок 40,00 руб. Виходячи з вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зняття коштів з рахунку не містить інформації щодо предмета доказування, оскільки не спростовує та не підтверджує обставин, що підлягають встановленню у ході розгляду справи, а саме не є доказом на підтвердження факту купівлі та переобладнання житлових будинків, про які ОСОБА_2 зазначає, що вони є його особистою приватною власністю. Також судова колегія доходить висновку, що апелянтом не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту придбання спірних житлових будинків лише за особисті кошти та не доведено факт припинення шлюбних відносин у 1994 році, як про те зазначає ОСОБА_2 . Тому суд першої інстанції обгрунтовано вважав спірні житлові будинки спільною сумісною власністю подружжя та в порядку поділу визнав за позивачем право на 1/2 частину кожного із об`єктів нерухомого майна. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно з інформації Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспорту за ОСОБА_2 вбачається, що станом на 15.01.2024 року за ним зареєстровано: ВМW Х5, об`єм (потужність) двигуна см3 2979, рік випуску 2012, чорний, № куз. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (на обліку); 05.10.2021 року; BERTONE BMW, об`єм (потужність) двигуна см3 2700, рік випуску 1992, колір чорний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_5 , перереєстрація на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ (центр 6342), НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 22.10.2016 року (на обліку); РЕUGEOT ВОХЕR, об`єм (потужність) двигуна см3 1997, рік випуску 2004, колір синій, № двиг. НОМЕР_8 , № куз. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 24.04.2012 року, які придбані ним під час шлюбу. Зі звіту ТОВ «ОЦІНКА24» від 14.12.2023 року станом на 12.12.2023 року середньо ринкова вартість зазначених автомобілів становить 1 423 250,00 грн., а саме: -ВМW Х5, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 810 450,00 грн.; -BERTONE BMW, рік випуску 1992, реєстраційний номер НОМЕР_6 , - 470 100,00 грн.; -РЕUGEOT ВОХЕR, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_10 , - 142 700,00 грн. (810 450,00 + 470 100,00 +142 700,00 =1 423 250,00). Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивачки вартості 1/2 частки автомобілів, які на теперішній час знаходяться у власності ОСОБА_2 . Доводів на спростування зазначених висновків, апеляційна скарга не містить. Висновок суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Хряпинської Світлани Степанівни - залишити без задоволення. Рішення Холодногірського районного суду м.Харкова від 07 липня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований О.Ю. Тичкова