Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/8194/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3421/26 Справа № 243/8194/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончарова А. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В. за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №243/8194/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - Алєксєєва Дениса Едуардовича на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2025 року, ухвалене у складі судді Гончарової А.О., - ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . Вказує, що 20 травня 2021 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 5 375,24 грн. та звернулась до ПФУ з метою отримання спадщини, але 24 квітня 2024 року отримала відмову в зв`язку з пропуском строків звернення. Зауважує, що через дії відповідача після смерті бабусі, яка довго і тяжко хворіла на рак, задля здійснення поховання позивач була змушена витрачати час на пошуки необхідних коштів замість того, щоб здійснити поховання за рахунок коштів, передбачених законодавством. Пошуки були ускладнені тією обставиною, що поховання відбувалось на тлі спалаху COVID-19, під час якого навіть спілкування з родичами було утруднено. Звернення до родичів за таких обставин з проханням позичити кошти на поховання ще більше погіршувало її моральний стан після смерті бабусі. Крім того, під час спроб отримати від відповідача недоотриману пенсію бабусі після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач неодноразово була змушена звертатися до інших органів Пенсійного фонду, докладати значних зусиль, витрачати час та ресурси на правове обґрунтування своїх законних вимог, складання запитів, та очікування відповідей. Це спричинило психологічний дискомфорт, емоційне напруження, та необхідність додаткових витрат. Неправомірні дії та неналежне виконання своїх обов`язків відповідачем призвели до моральних страждань, що є підставою для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.23 ЦК України, розмір якої є еквівалентним сумі невиплаченої пенсії. У зв`язку з чим просить суд визнати неправомірними дії ГУ ПФУ у Донецької області у відмові їй у виплаті недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 травня 2021 року, стягнути з відповідача кошти в сумі 5 375,24 гривень на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 травня 2021 року, моральну шкоду у еквівалентному розмірі несплачених сум та судові витрати. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 травня 2021 року в розмірі 5 375,25 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник ГУ ПФУ в Донецькій області - Алєксєєв Д.Е. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог винесено з порушенням норм матеріального права, на підставі одностороннього та неповного з`ясування всіх обставин, що є підставою для його скасування. Зазначає, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до уповноваженого органу ПФУ 02 квітня 2024 року із заявою за №2811 щодо оформлення недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 відповідно до положень ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі Закон №1058). Вказує, що статтею 46 Закону №1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер за життя мав право, але не отримав виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Звертає увагу, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же час заява щодо виплати недоотриманої пенсії померлої надійшла до уповноваженого органу Пенсійного фонду України 02 квітня 2024 року, тобто пройшло більше ніж три роки з дня смерті до дня звернення за отриманням пенсії. Таким чином, відповідно до положень ст.46 Закону 1058 недоотримана пенсія ОСОБА_3 відсутня. Зауважує, що за результатом розгляду заяви від 02 квітня 2024 року №2811 та поданих документів прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , оскільки виявлені порушення норм чинного законодавства, а саме вимог ст.46 Закону №1058. У зв`язку з чим просив апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Донецькій області - задовольнити, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористалась. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30 березня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у розмірі 5375,25 грн., що підтверджується довідкою, виданою Маріупольським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області за №0580-12-8/4581 від 03 лютого 2021 року. Згідно з відповіддю ГУ ПФУ в Донецькій області від 23 квітня 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , оскільки виявлені порушення норм чинного законодавства, а саме вимог ст.46 Закону №1058. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із тих підстав, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Позивач успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, а дата звернення спадкоємця до органу ПФУ з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам ПФУ права на обмеження цих виплат. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 травня 2021 року, видане приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В., не оспорено та є чинним, а тому відмова ГУ ПФУ в Донецькій області у виплаті всієї суми пенсії спадкодавця спадкоємцю є безпідставною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов?язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом (1219 ЦК України). Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім?ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України). Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV ( далі Закон № 1058-IV) та інших нормативноправових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативноправових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються , зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 (далі Закон №1058). Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Аналогічні положення містяться у пункті 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть та документи, які підтверджують родинні стосунки та документи які свідчать про проживання з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й вірно застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошових коштів в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 травня 2021 року в розмірі 5 375,25 грн., з чим і погоджується колегія суддів. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини. Інші доводи відповідача не знайшли свого підтвердження і спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, та зводяться до не згоди позивача із судовим рішенням, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду. Отже, суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо об­ґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, пи­тання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив су­дове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2025 року - немає. Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної ін­станції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд від­повідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - Алєксєєва Дениса Едуардовича - залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складено 09.04.2026 року. Головуючий суддя О.В.Агєєв