Ухвала КАС ВС № 640/21465/19

УХВАЛА 09 квітня 2026 року м. Київ справа №640/21465/19 адміністративне провадження № К/990/14663/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №640/21465/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРЛАДА» звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.08.2019 № 00010471402 в частині висновків акту перевірки щодо заниження доходу при отриманні фінансової допомоги за Договором про надання позики б/н від 14.04.2017; визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.08.2019 № 00010481402; визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.08.2019 № 00010491402; визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.10.2019 № 00002440502. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.08.2019 № 00010471402 в частині висновків акту перевірки від 20.07.2019 № 470/26-15-14-02-01/30979427 щодо заниження доходу при отриманні фінансової допомоги за договором про надання позики б/н від 14.04.2017. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2019 № 00002440502. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 в частині визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.08.2019 № 00010471402 в частині висновків акту перевірки від 20.07.2019 № 470/26-15-14-02-01/30979427 щодо заниження доходу при отриманні фінансової допомоги за договором про надання позики б/н від 14.04.2017 скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов у цій частині позовних вимог залишити без задоволення. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 залишено без змін. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві 01.04.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Підставами касаційного оскарження скаржником вказано п. 1 ч. 4 статті 328 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції з урахуванням правових позицій Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції врахував висновок Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №640/13251/19, у якому зазначено, що скільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також відсутня будь-яка практика такого дисконтування, позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. У постановах від 21 липня 2021 року по справі № 160/5358/19, від 05 серпня 2022 року по справі № 640/8574/19, від 21 червня 2023 року по справі №640/9281/19 Верховний Суд вказав, що національні та міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність. Визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку в разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. Отже, застосування контролюючим органом формули, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, а передбачена Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, є протиправним. Оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також відсутня будь-яка практика такого дисконтування, позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову є правомірним. Отже, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів першої і апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №640/21465/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... В.В. Хохуляк В.П. Юрченко Л.І. Бившева Судді Верховного Суду