Постанова КАС ВС № 320/17200/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2026 року м. Київ справа № 320/17200/24 адміністративне провадження № К/990/14314/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Рибачука А.І., Шевцової Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 320/17200/24 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, за участю третьої особи ТОВ "ЕКО РЕСУРС" про визнання протиправними дій, скасування рішень та визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 (головуючий Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 (постановлена судом у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Коротких А.Ю., Єгорової Н.М.), У С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог 27.12.2023 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі також - позивач, прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра, відповідач-1), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі також - ДКЗ, відповідач-2), за участю третьої особи ТОВ "ЕКО РЕСУРС", в якому позивач просив: визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки запасі пісків Сочинського родовища в Миргородському районі Полтавської області, апробації запасів у Державній комісії України по запасах корисних копалин - за формою №3-гр за №У-14-43/1, апробування балансових запасів пісків Сорочинського родовища, видання наказу від 13.09.2016 №300 у частині надання ТОВ "ЕКО РЕСУРС" спеціального дозволу на користування надрами та видачі його на підставі спеціального дозволу від 16.11.2016 №6153; визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при державній службі геології та надр України від 28.12.2015 №3512; визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служб геології та надр України від 13.09.2016 №300 в частині надання ТОВ "ЕКО РЕСУРС" спеціального дозволу на користування надрами; визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 16.11.2016 №6153, наданий ТОВ "ЕКО РЕСУРС", вид користування - видобування, вид корисної копалини - пісок, назва родовища - Сорочинське родовище. Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення процедури прийняття спірних рішень, зокрема, без проведення аукціону для отримання спецдозволу на користування надрами, що порушує права інших суб`єктів господарювання та держави. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025, позов залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що прокурор, володіючиу 2021 році інформацією щодо отримання ТОВ "ЕКО РЕСУРС" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та ДКЗ, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу, наказу та дозволу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк, визначений приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС). Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів, процесуальні дії у справі 07.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга керівника Полтавської обласної прокуратури, у якій, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанції ухваленні судових рішень неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, оскільки, як зазначає скаржник, сам лише факт видання Держгеонадрами оспорюваних наказу та спеціального дозволу на користування надрами, як і їх оприлюднення, не є безумовною підставою для подання прокурором позову в інтересах держави. Скаржник наголошує на тому, що підстави звернення до суду з цим позовом виникли після отримання Полтавською обласною прокуратурою листа Держгеонадр № 6226/03-4/2-23 від 19.10.2023 щодо відсутності у ТОВ «ЕКО РЕСУРС» спеціального дозволу на користування надрами на час державної реєстрації РДГВН за № У-14-43/1 та після ознайомлення прокурорами Офісу Генерального прокурора з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання третьою особою спеціального дозволу на використання надр № 6153 від 16.11.2016. Прокурор покликається у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.12.2024 у справі № 420/14551/23, у якій Судом викладена позиція про те, що тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання від Держгеонадра інформації та копій документів, на підставі яких видано спірний дозвіл. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.04.2025 визначено склад суду для розгляду справи: головуючий - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г. Верховний Суд ухвалою від 24.04.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі заперечують проти задоволення касаційної скарги та просять ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 залишити без змін. Додатково, листами від 30.01.2025 та 27.03.2026 справа 320/17200/24 також була витребувана із першої інстанції та її матеріали надійшли до Верховного Суду 27.03.2026. У зв`язку з обранням судді - члена колегії Стрелець Т.Г. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює розгляд нею касаційної скарги, у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розполіду справи між суддями визначено склад колегії для розгляду справи: головуючий - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Шевцова Н.В. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. У межах доводів касаційної скарги ключовим є питання, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку Держгеонадра під час прийняття наказу від 13.09.2016 №300 та видачі спеціального дозволу на користування надрами від 16.11.2016 №6153 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктами 1, 2 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеного у дію Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Офісом Генерального прокурора надіслано на адресу Держгеонадр лист від 01.06.2021 №12/2-35/Вих/21, в якому зазначено, що Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021, яким Держгеонадр визначено одним із виконавців передбачених заходів. Водночас, Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. З урахуванням викладеного Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17.06.2021 надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Листом Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Держгеонадр від 25.05.2021 №399 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року" проведення позапланових перевірок заплановано з 01.06.2021. Відповідно, узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Держгеонадрами направлено лист від 26.04.2021 №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15.06.2021 отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Держгеонадрами аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів. Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі і ТОВ "ЕКО РЕСУРС". Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що Офіс Генерального прокурора з 17.06.2021 був обізнаний про отримання ТОВ "ЕКО РЕСУРС" спеціального дозволу на користування надрами без попередньої геолого-економічної оцінки запасів та дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення. Окрім того, судами встановлено, що Офіс Генерального прокурора 31.08.2021 направив керівникам обласних прокуратур (крім спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері) лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр № 12/2-320Вих-5140КВ-21, через що саме з дати отримання цього листа обласна прокуратура мала розпочати процес представництва інтересів держави у суді, включаючи надіслання запитів до відповідних державних органів. Понад це, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, спірний наказ Держгеонадр від 13.09.2016 № 300 та спеціальний дозвіл містяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр. Окрім того, у листі від 29.03.2024 № 01-1136 ДНВП "Геоінформ України" повідомило, що протокол ДКЗ № 3512 завантажено на сервер геологічного порталу 30.06.2020. Тобто, прокурор мав доступ до означених спірних наказу та спеціального дозволу з 2016 року, спірного протоколу - з 30.06.2020. Прокурор у доводах касаційної скарги послався на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 09.12.2024 (справа № 420/14551/23) про те, що оприлюднення протоколу, наказу та дозволу не є доказом обізнаності прокурора про їх наявність, не свідчить про те, що з цього дня виникли підстави, що дають прокурору право на пред`явлення позову, та саме по собі не може бути днем відліку строку звернення до суду. Покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.12.2024 справі №420/14551/23, також є безпідставними, оскільки за сталою судовою практикою, яка склалась, особливо при вирішенні питань процесуального характеру, у кожній конкретній справі необхідно враховувати фактичні обставини справи для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо поновлення або відмови у поновленні строку на звернення до суду. У справі № 420/14551/23 на відміну від справи, що переглядається, сторони подали до суду недостатньо доказів на підтвердження того, що прокурор знав або міг знати про відповідні порушення раніше, ніж це було заявлено прокурором, що стало підставою для висновку Верховного Суду про передчасність залишення позову без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.07.2025 у справі № 320/8043/24. Водночас, у цій справі колегія суддів враховує сталу правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24, від 25.03.2026 у справі № 640/10619/20 та інших, у яких Судом досліджувалось питання дотримання прокурором строку звернення до суду. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дата отримання (19.10.2023) Офісом Генерального прокурора від Держгеонадра України листа №6226/03-4/2-23 від 19.10.2023 не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову аступника керівника Полтавської обласної прокуратури у зв`язку з пропуском без поважних причин строку на звернення до суду, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення ним норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 320/17200/24 - без змін. Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 320/17200/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіЛ.В. Тацій А.І. Рибачук Н.В. Шевцова