Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/493/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1030/26 Справа № 185/493/26 Суддя у 1-й інстанції - Самоткан Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Лабовкіна О.О. на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судові витрати у сумі 665 грн. 60 коп. - ВСТАНОВИВ: Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2026 року, 03 січня 2026 року о 14 год. 05 хв. на автодорозі М 30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 1042 км. в м. Павлограді Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan «X-TRAIL» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 був освідуваний на місці зупинки під безперервну відео фіксацію за допомогою алкотестера Драгер 6820, проба позитивна 1.77%. Від проходження додаткового медичного огляду для встановлення стану сп`яніння відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржену постанову, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи немає жодних об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 взагалі керував автомобілем. Суд першої інстанції не встановив цей обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП. Вказує, що поліцейські порушили вимоги Інструкції № 1026 щодо безперервності відеозапису, а саме, що відео не фіксує ані моменту керування автомобілем, ані моменту його зупинки, ні підстав для такої зупинки, а також що наявне відео розпочинається вже після події безпосередньо в момент складання адміністративного протоколу. Захисник стверджує, що направлення на огляд було незаконним, оскільки у ОСОБА_1 були відсутні будь-які ознаки сп`яніння, передбачені відповідною Інструкцією МОЗ та МВС. На відеозаписі видно, що водій мав ясну свідомість, чітку дикцію та природний колір обличчя. Наголошує, що підставою для огляду має бути не будь-яка підозра поліцейського, а лише та, що підкріплена реальною наявністю визначених ознак сп`яніння. Апелянт зауважує, що у момент оформлення матеріалів ОСОБА_1 перебував у стані розгубленості, не розумів своїх прав та не мав юридичної підтримки, а працівники поліції чинили на нього тиск, погрожуючи, що в разі незгоди з їхніми діями його транспортний засіб буде вилучено, і як наслідок він погодився з обставинами, які не відповідали дійсності. Також, захисник, стверджує, що суд першої інстанції фактично поклав в основу свого рішення припущення поліцейських, а не належні та допустимі докази. Було проігноровано доводи захисту, а всі сумніви щодо доведеності вини не були витлумачені на користь особи, що притягається до відповідальності. ОСОБА_1 та захисник Лабовкін О.О. до суду апеляційної інстанції повторно не з`явилися, про день та час апеляційного розгляду повідомлялися. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Так, відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення. Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558134 від 03.01.2026 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 254 - 256 КУпАП (а.с. 1); рапортом працівника поліції (а.с. 5); відеозаписами з бодікамери поліцейського (а.с. 13); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2); роздруківкою до протоколу про результати проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 3); направленням на огляд на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 6). Згідно із наявним у справі відеозаписом, водій ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту, після чого працівники поліції запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, на що ОСОБА_1 згодився пройти тест та прослідував за працівником поліції (час запису 00:00:10 00:00:40), потім співробітник поліції задав питання водію ОСОБА_1 : на чому ви їхали? на що ОСОБА_1 відповів: Nissan «X-TRAIL» (час запису 00:00:40 00:00:45), тобто останній сам підтвердив що керував автомобілем. Надалі ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, при цьому прилад зареєстрував перевищення норми алкоголю (час запису 00:01:00 00:01:55), після чого було працівником поліції було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився (час запису 00:01:55 00:02:20). Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне. Так, посилання апелянта на те, що відеозаписом не зафіксовано безпосередньо моменту руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , не спростовує факту вчинення ним правопорушення. Відповідно до сталої практики Верховного Суду, факт керування транспортним засобом може підтверджуватися не лише відеозаписом безпосереднього руху, а й сукупністю інших доказів. Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним під час спілкування з поліцейськими. Більше того, матеріали справи містять власноруч написану ОСОБА_1 розписку про передачу автомобіля Nissan «X-TRAIL» д.н.з. НОМЕР_1 іншій особі (а.с. 7). Міце події, обстановка на ньому, відсутність з боку ОСОБА_1 заперечень щодо керування транспортним засобом, а навпаки його розмова з працівниками поліції як водія, дають підстави для висновку про наявність в нього статусу водія у розумінні ст. 130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103. Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів) стала законною підставою для проведення такого огляду. Процедура тестування за допомогою приладу «Drager 6820» зафіксована на відео. Результат у 1,77 проміле (що майже в 9 разів перевищує допустиму норму) чітко відображений на приладі та в роздруківці, з якою правопорушник ознайомився. Суд апеляційної інстанції, переглянувши відеозаписи з місця події, констатує, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 було коректним, толерантним та відбувалося виключно в межах чинного законодавства. Жодних ознак психологічного тиску, погроз чи примусу з боку інспекторів не встановлено. ОСОБА_1 діяв свідомо, його поведінка не свідчила про стан розгубленості, який би позбавляв його можливості розуміти значення своїх дій. Права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, йому були роз`яснені, що підтверджується його підписом у протоколі. Доводи апелянта у цій частині належить вважати способом захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. У даній справі вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою. Підстав для жодних об`єктивних сумнівів, які б підлягали тлумаченню на користь апелянта, матеріали справи не дають. При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, зокрема відеозапису з бодікамер поліцейських, який є безперервним та чітко фіксує момент проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння та його результат. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно. Адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеня його вини. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Лабовкіна О.О. залишити без задоволення. Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця