Ухвала КАС ВС № 990/97/26

ф УХВАЛА 06 квітня 2026 року м. Київ справа №990/97/26 адміністративне провадження №П/990/97/26 Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П. перевірив позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу в частині, УСТАНОВИВ: 31.03.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 (через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ), про що у паспорті є відповідна відмітка; паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 30.09.2008; адреса: АДРЕСА_1 , адреса електронної пошти відсутня, електронний кабінет відсутній) в інтересах якого діє адвокат Гонтарєв Роман Миколайович (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України (адреса: 01220, м. Київ, вул. Банкова, буд. 11), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 31 жовтня 2025 року №810/2025 у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2025 року щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 , передбачених пунктом 1 додатка до зазначеного рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний Указ Президента України в частині застосування до ОСОБА_1 персональних санкцій призвів до істотного порушення його прав на повагу до приватного та сімейного життя та мирне володіння майном, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання є непропорційним, здійсненим без наведення конкретних фактів чи дій, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для застосування санкцій Також, позивач повідомляє, що бажає взяти участь у судових засіданнях з розгляду справи. Посилаючись на положення частини другої статті 1 Закону України «Про санкції», представник позивача відзначає, що громадяни України не входять до переліку осіб, щодо яких можуть бути застосовані санкції (крім санкції у виді позбавлення державних нагород). Єдине виключення з цього відповідно до вказаної норми може бути в разі, якщо громадянин України належить до суб`єктів, як здійснюють терористичну діяльність. ОСОБА_1 є громадянином України і не здійснює терористичну діяльність, тому підстави для застосування щодо ного санкцій відсутні. Оскаржуваний Указ та рішення РНБО не містять будь-яких відомостей про конкретні дії ОСОБА_1 , які б на момент прийняття рішення свідчили про здійснення ним терористичної діяльності. Представник позивача покликається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 10.02.2025 у справі № 990/176/23, і вказує, що не можуть бути підставою для застосування щодо позивача обмежувальних заходів у вигляді санкції щодо дій, які вчинялися (або могли вчинятися) ним у минулому і на час внесення пропозиції про застосування санкцій та прийняття рішення про їх застосування відповідним суб`єктом припинилися або не вчиняються. Таким чином, представник позивача вважає, що для захисту прав та інтересів позивача необхідно заявити позовну вимогу про визнання протиправним та нечинним вищевказаного Указу Президента України. Також, представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Представник позивача посилається на те, що на даний час сплата судового збору за подання цього позову є фактично неможливою, оскільки автоматизована система банківських устав блокує (унеможливлює) здійснення платежу (судового збору) при зазначенні в реквізитах ідентифікуючих даних позивача, - на підставі підпункту 2) вищевказаний санкцій: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з положеннями частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328грн., відповідно, за подання позовної заяви сплаті підлягає судовий збір в сумі 1064,96грн. Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання. Як убачається, згідно з додатком до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2025 року застосовано санкції до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі - 1968010804456, відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , у тому числі, блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" визначено, що блокування активів - це тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (рішення ЄСПЛ у справах "Гоффманн проти Німеччини", "Кудла проти Польщі"). Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі", пункт 44; у справі "Єдамський і Єдамська проти Польщі", пункти 63, 64). З метою забезпечення дотримання гарантованого статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції права позивача на судовий розгляд справи та з урахуванням того, що позивач не має неможливості розпоряджатися коштами у зв`язку із введенням щодо нього санкцій у вигляді, зокрема, блокування активів, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення Верховним Судом рішення у цій справі. Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. З огляду на матеріали та вимоги адміністративного позову, справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України. Як встановлено положеннями цієї статті Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів Президента України. Підстав для відмови у відкритті провадження, повернення позовної заяви судом не встановлено, а тому суд вважає, що провадження у справі підлягає відкриттю. Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Положеннями статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту першого частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. З урахуванням викладеного, Суд установив, що справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів, відповідно до приписів статей 22, 257, 266 КАС України. На підставі положень статті 262 цього Кодексу, Суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Також, у адміністративному позові представник позивача зазначає третю особу - Раду національної безпеки і оборони України. Надаючи оцінку зазначенню у адміністративному позові відомостей про третю особу, суд звертає увагу, що відповідно до статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Суд відзначає, що як унормовано статтею 49 цього Кодексу, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Суд констатує, до адміністративного позову заяву про залучення третьої особи не додано; у прохальній частині позовної заяви про залучення третьої особи не зазначено; на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі представник позивача не вказує. Ураховуючи викладене, суд заслухає доводи позивача про залучення третьої особи у судовому засіданні за участі сторін. Верховний Суд ураховує, що учасники справи, на підставі положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавлені права звернутися з клопотанням під час судового розгляду справи, подавати заяви, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Як передбачено частиною восьмою статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Керуючись статтями 22, 171, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гонтарєв Роман Миколайович, про відстрочення сплати судового збору задовольнити. Відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення Верховним Судом рішення у цій справі. Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду і відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу в частині. Призначити справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18 травня 2026 року о 15:00 год у приміщенні суду за адресою: місто Київ, вулиця Князів Острозьких 8, корпус

5. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу. Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу. Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення сторін повинні відповідати вимогам статей 162-164 КАС України, а письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України. Повідомити учасників справи, що з інформацією по справі, яка розглядається, вони можуть ознайомитися за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://supreme.court.gov.ua. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. --------------------В.В. Хохуляк --------------------Л.І. Бившева --------------------І.А. Гончарова --------------------Р.Ф. Ханова --------------------В.П. Юрченко Судді Верховного Суду