Постанова Хмельницький апеляційний суд № 673/157/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2026 року м. Хмельницький Справа № 673/157/26 Провадження № 33/820/293/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Березюка В.Г. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційні скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Березюка В.Г. на постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, 06.02.2026 року об 11 год. 02 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в на автодорозі Т-23-10 Голосків - Лука-Барська 20 км керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21061» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Постановою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційних скаргах особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Березюк В.Г. просять скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження. На обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду зазначає, що останній десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови припав на 22.03.2026 року - вихідний день неділю. У судовому засіданні 12.03.2026 року суд проголосив лише вступну та резолютивну частину постанови. Копію постанови з повним змістом йому 21.03.2026 року передав його захисник - адвокат Березюк В.Г., яку захисник отримав 19.03.2026 року. Вважають, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584420 від 06.02.2026 року містить ряд недоліків, допущених поліцейським при його складанні. Зазначають, що поліцейський ОСОБА_1 не роз`яснив його права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України, а обмежився лише роз`ясненням змісту ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зробив відмітку у п.13 протоколу. Посилаються на те, що суд не перевірив наявність та ідентичність ознак алкогольного сп`яніння, які озвучувались поліцейським і які зазначені у протоколі. Зазначають, що вказані у п. 2 та п.7 протоколу №584420 місце складання протоколу та місце вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - м. Хмельницький дорога Т-23-10 Голосків - Лука-Барська 20 км, не відповідають фактичному місцю де поліцейський зупиняв транспортний засіб та відповідно і складав протокол, оскільки фактичним місцем зупинки транспортного засобу і місцем складання протоколу №584420 є територія населеного пункту м. Деражня вул. Миру, 220, про що свідчить наявність будівель на вулиці та слова самого поліцейського під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, де він говорить: « ... Знаходимося ми з вами у м. Деражня по вулиці Миру, 220 ...» (при перегляді відеоматеріалів, відео 913692 06/02/2026 11:08:00год.). Посилаються на те, що в матеріалах справи відсутнє відео з автомобільного відеореєстратора, попри те, що воно зазначено у п. 11 протоколу №584420 як додаток до протоколу. Зазначають, що інспектором під час зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , не надано доказу порушення ним пункту 9.8 ПДР, а також фіксації того факту, що транспортний засіб рухався без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП., не надано доказу також і того факту, що транспортний засіб рухався саме за межами населеного пункту (відсутність дорожніх знаків 5.49, 5.50, які б вказували, на те, що транспортний засіб знаходиться за межами населеного пункту, або в межах населеного пункту). Вважають, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків. На думку захисника, не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, тоді як відео з боді камери 913898 на 11 год. 24 хв. 12с. - ставлять під сумнів свідків у військовій формі щодо їх не упередженості. Зазначають, що судом не взято до уваги долучену до справи довідку №191 від 06 лютого 2026 року, видану КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, яка підтверджує, що ОСОБА_1 відразу після його зупинки поліцейським з`явився до найближчого профільного медичного закладу і був оглянутий лікарем наркологом і отримав висновок тверезий, що спростовує будь-які твердження, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що працівники поліції при складанні протоколу порушили його право на захист, позбавили його можливості скористатись правовою допомогою адвоката. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Березюк В.Г. підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити з посиланням на підстави, наведені апелянтами в апеляційних скаргах. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ОСОБА_1 та його захисникаБерезюка В.Г., за клопотанням захисника повторно частково дослідивши докази - відеозапис з бодікамер поліцейських, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Мотиви суду Щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. У поданій апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає його пропущеним. Відповідно до наданих матеріалів справи, постанова судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалена 12 березня 2026 року, отже десятиденний строк подання апеляційної скарги на цю постанову закінчувався 22 березня 2026 року, що припало на вихідний день. Водночас апелянт звернувся зі скаргою 23 березня 2026 року, тобто на наступний робочий день. Чинні норми КУпАП не регулюють обчислення процесуальних строків у справах про адміністративні правопорушення, тому за аналогією користуємося правилами обчислення процесуальних строків у кримінальному провадженні (стаття 115 КПК України), якими встановлено, що у разі якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день. На підставі зазначеного вище, вважаю, щоОСОБА_1 не пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді, тому відсутня необхідність у його поновленні. Щодо оскарження постанови по суті Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У поданих апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Березюк В.Г. оскаржують підстави для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП. Судом в ході розгляду справи встановлено, що 06.02.2026 року об 11 год. 02 хв. ОСОБА_1 на автодорозі Т-23-10 Голосків - Лука-Барська 20 км керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21061» д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого у медичному закладі водій відмовився. Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06 лютого 2026 року сторона захисту не оспорює, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584420 від 06.02.2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого працівником поліції виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» ОСОБА_1 відмовився (а/с 2), відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а/с 7). Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Необхідно наголосити, що відповідно до статті 31 Закону України № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. З доданого до протоколу відеозапису вбачається, що поліцейським за допомогою засобів відеозапису зафіксовано, що автомобіль «ВАЗ-21061», за кермом якого перебував саме ОСОБА_1 , здійснював рух і був зупинений працівниками поліції. Водій ОСОБА_1 вів себе зухвало та нетактовно, демонстрував поведінку, яка не відповідала обстановці, документів на транспортний засіб та посвідчення водія не пред`явив, надавши лише паспорт громадянина України. Під час розмови із ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово пропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. З огляду на зазначене, працівник поліції, виявивши у водія ознаки алкогольного сп`яніння, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, тоді як останній відмовився від огляду. Таким чином, установивши та зафіксувавши, що у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння та на вимогу правоохоронців усупереч приписам п.2.5 ПДР він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, поліцейськими правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку. Доводи ОСОБА_1 та його захисника про неправомірну зупинку поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не заслуговують на увагу. За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами. Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення. Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху. Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівником поліції було повідомлено водію ОСОБА_1 , що причиною зупинки транспортного засобу є відсутність увімкненого світла ходових вогнів автомобіля, чим порушено вимоги п. 9.8 ПДР України. Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах своїх повноважень. Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху та КУпАП, незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння. Разом з тим, неправомірні дії працівників поліції, які на думку апелянтів полягали у відсутності причин зупинки транспортного засобу, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, могли бути оскаржені до суду у порядку, передбаченому КАС України, або у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що у будь-якому випадку, причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. На підставі цього ж відеозапису доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкцією №1452/735. Доводи захисника, що в матеріалах справи відсутнє відео з автомобільного відеореєстратора, попри те, що воно визначено відповідно до п. 11 протоколу №584420 як додаток до протоколу, не є підставою для спростування висновків суду про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР та скасування оскаржуваного рішення, оскільки долучений диск з відеозаписами з бодікамер № 913898 та № 913692 містить дані на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги, що суд не перевірив наявність та ідентичність ознак алкогольного сп`яніння, які озвучувались поліцейським і які зазначені у протоколі. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, як і повне їх озвучення водію. Твердження апелянтів про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України, а обмежився лише роз`ясненням змісту ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не ґрунтуються на нормах закону. Відповідно до вимог ч.4 ст.256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Ці вимоги поліцією було виконано в повному обсязі, оскільки поліцією було роз`ясненоОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституцією України та ст.268 КУпАП, що підтверджено даними відеозапису та у відповідній графі (пункт 13) протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас, що стосується прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59 Конституції України, то апелянтами не зазначено, яким із наведених вище прав ОСОБА_1 бажав скористатись, але був позбавлений можливості це зробити, та, яким чином, це вплинуло на встановлення його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість реалізації прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, ОСОБА_1 було надано під час провадження в суді як першої, так і апеляційної інстанцій, якими він і скористався в повному обсязі в спосіб, який уважав за необхідне. Доводи апелянта, що судом першої інстанції не взято до уваги долучену до справи довідку №191 від 06 лютого 2026 року видану КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, яка підтверджує те, що ОСОБА_1 відразу після його зупинки поліцейським з`явився до найблищого профільного медичного закладу і був оглянутий лікарем наркологом і отримав висновок тверезий, що спростовує будь - які твердження того, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Як вбачається з вказаної довідки, огляд ОСОБА_1 06.02.2026 року на стан алкогольного сп`яніння був проведений КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради не за направленням поліцейського, без супроводу поліцейського, що не відповідає вимогам п.п.8,9,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 та вимогам статті 266 КУпАП. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.2.5 ПДР, тобто за відмову на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння, що є самостійним адміністративним правопорушенням, тому висновок лікаря, що водій є тверезим, не є підставою для закриття цього адміністративного правопорушення та не свідчить про відсутність у діях водія порушення вимог п.2.5 ПДР. Доводи апелянтів про те, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був оформлений уповноваженою особою, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи, який підписаний особою, яка його склала. Стосовно доводів, що працівниками поліції при складанні протоколу невірно зазначено місце вчинення правопорушення та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення, то вони є неспроможними, оскільки наявність на відеозаписах будинків та зазначення поліцейським при складанні постанови по іншій справі місцем вчинення правопорушення м. Деражня вул. Миру, 220, не спростовує того, що місцем вчинення правопорушення та місцем складання протоколу є автодорога Т-23-10 Голосків - Лука-Барська 20 км, стосовною захисту не надано відповідних доказів на спростування встановленого місця вчинення правопорушення та місця складання протоколу. Доводи апелянтів, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідків, які заявлені стороною захисту, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положеннями КУпАП не передбачено. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду, та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи. Крім того, з клопотання не вбачається які обставини відомі свідкам по даній справі, посилання захисника, що не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, не заслуговують на увагу, оскільки під час проведення огляду водія ОСОБА_1 поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, тому участь свідків не була потрібна. Так, згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Щодо доводів про порушення працівниками поліції при складанні протоколу права ОСОБА_1 на захист, що позбавили його можливості скористатись правовою допомогою адвоката, то вони є неспроможними, оскільки жодний нормативно-правовий акт не передбачає необхідної присутності адвоката під час проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також обов`язку працівника поліції при огляді водія на стан сп`яніння та при складанні протоколу за результатами огляду забезпечити участь захисника та неможливість складання протоколу без участі захисника. Окрім того, ОСОБА_1 після його зупинки працівниками поліції мав можливість самостійно скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. При цьому при складанні протоколі поліцейським були роз`яснені права ОСОБА_1 за ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП, якою передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи. ОСОБА_1 скористався правом на захист, уклавши договір із адвокатом 06.02.2026 року, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Березюк В.Г. був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції та оскаржив постанову судді до суду апеляційної інстанції, тобто ОСОБА_1 було реалізоване право на захист, в тому числі і шляхом оскарження постанови судді до апеляційного суду, тому апеляційний суд не вбачає порушення його права на захист під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що могло би свідчити про недійсність цього протоколу. Також не заслуговують на увагу доводи апелянтів, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, вважав його зупинку безпідставною, вимагав повідомити причину зупинки, вважав дії поліцейських незаконними, він не хотів виходити з автомобіля, оскільки поряд були працівники ТЦК, він наполягав, щоб вони не знаходились поряд з працівниками поліції, він погоджувався на огляд у медичному закладі, але їхати бажав тільки на своєму автомобілі за участі іншого водія, тому не вважають це відмовою від огляду. Разом з тим, на відео зафіксовано, як працівники поліції неодноразово пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 висуває свої вимоги про надання йому захисника поліцейськими, доказів на підтвердження причин зупинки та інші вимоги, тобто хоча він прямо і не зазначає про відмову від такого огляду, тоді як його дії фактично свідчать про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції без його згоди не могли провести його огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а також доставити до медичного закладу для такого огляду, відповідно до вимог ст..266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735. Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала чіткі підстави вважати, що він мав ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського, працівники поліції, керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Доводи апелянта, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального чи процесуального права. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З огляду на наведене, вважаю, що в апеляційних скаргах не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП та у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Березюка В.Г., оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Березюка В.Г. залишити без задоволення. Постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя