Постанова Тернопільський апеляційний суд № 595/11/26

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/11/26Головуючий у 1-й інстанції Содомора Р.О. Провадження № 33/817/167/26 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2026 р. м.Тернопіль Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В., розглянувши, в режимі відеоконференцзв`язку, матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року, в с т а н о в и в: Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу. Заяву ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу задоволено. Розстрочено ОСОБА_1 оплату штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень у дохід держави, строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами: по 3400 (три тисячі чотириста) гривень, щомісяця, із сплатою кожного платежу до 20 числа кожного місяця, починаючи з березня 2026 року. Як визнав суд, 25 грудня 2025 року о 16 год. 11 хв. по вул. Головна, с. Рублин Чортківського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Ковалівський Б.В. вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції не встановив та не довів належними і допустимими доказами ключову обставину справи, а саме те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент його руху. Наявність відеозапису, на якому фіксується рух транспортного засобу, не є тотожною доказуванню того, що водієм був саме ОСОБА_1 . Вказує, що на відеозаписі відсутній моменту зупинки транспортного засобу та моменту, коли працівники поліції могли б безпосередньо ідентифікувати особу, яка керувала автомобілем. Також, вважає, що наявні в матеріалах справи відеоматеріали не містять безперервної фіксації події. Зазначає, що працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 застосували психологічний тиск, висловлювали погрози про затримання та інші негативні наслідки, якщо він не погодиться пройти огляд. Зазначає, що суд першої інстанції у справі послався на відеозапис як на доказ того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Разом з тим, з відеозапису дійсно може вбачатися факт руху автомобіля, однак візуальна ідентифікація особи, яка перебуває за кермом у момент руху, відсутня. На думку адвоката, відеозапис підтверджує лише переміщення транспортного засобу, але не доводить суб`єкта правопорушення, а наявність особи біля транспортного засобу під час спілкування з поліцейськими не доводить, що ця особа керувала автомобілем у момент руху. Таким чином, вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент його руху. За таких умов відсутній склад адміністративного правопорушення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши апелянта - захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В., який підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 р. та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №550454 від 25.12.2025 , 25 грудня 2025 року о 16 год. 11 хв. по вул. Головна, с.Рублин Чортківського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, повторно протягом року. В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №550454 від 25.12.2025 ; (а.с.1) копією постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.03.2025 по справі №595/281/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.2 ст.126 КУпАП; (а.с.8-15) рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С від 25.12.2025; (а.с.2) долученим до матеріалів справи відеозаписом; (а.с.17). довідкою №183263-2026 від 05.01.2026, виданої відділенням поліції №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, згідно ІП ІТС «Адмінпрактика», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував. (а.с.16) Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції. Так, з відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора зі службового автомобіля поліцейського встановлено, що 25 грудня 2025 року о 16 год. 11 хв. на вул. Головній у с. Рублин Чортківського району було зафіксовано рух транспортного засобу марки «Ford Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , який у подальшому був зупинений працівниками поліції. З аналізу вказаних відеозаписів вбачається, що працівник поліції здійснює спілкування з особою, яка керувала зазначеним транспортним засобом та була попередньо ним зупинена. Зокрема, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений ними. При цьому ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень щодо факту керування транспортним засобом. Крім того, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він не має відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, а відповідне правопорушення вчинено повторно протягом року. У зв`язку з цим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також встановлено, що під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 погодився з фактом вчинення правопорушення та не висловлював жодних заперечень, зокрема щодо факту керування ним зазначеним транспортним засобом. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що здійснював рух від магазину. Таким чином, твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються переглянутими відеозаписами, а також іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Такі доводи сторони захисту були предметом детального дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку з якою погоджується суд апеляційної інстанції. З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував є безпідставними і надуманими. Тому, заперечення апелянтом факту керування транспортним засобом розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності. Досліджені судом відеозаписи фіксації правопорушення в достатній мірі дають можливість як ідентифікувати особу щодо якої складено протокол про адміністративний правопорушення, так і повністю перевірити процедуру фіксації правопорушень і оформлення результатів виявлених порушень. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції здійснили щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи. З матеріалів справи, в тому числі з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не вбачається. Згідно з відеозаписом події ОСОБА_1 без жодного примусу відповідав на запитання працівників поліції. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції суду не надано. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) апелянт не надав. Відеозапис також не містить фрагментів відеофіксації подій, які б свідчили про те, що правоохоронці чинили у будь-якій формі тиск (психологічний чи б то фізичний), чи б якось впливали на волевиявлення водія. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року. Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.03.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за те, що 23.02.2025 р. в с. Сновидів по вул. Лесі Українки керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами. В матеріалах справи наявний відеозапис із нагрудних камер працівників патрульної поліції, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 ; постанова Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч. 1 ст.130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, які підтверджують факт повторності вчинення правопоуршення. Вказані докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.1 а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. Також апеляційний суд бере до уваги, що ОСОБА_1 було відомо про, що він не має права керування транспортними засобами, що підтверджується відеозаписами, згідно яких, ОСОБА_1 , під час спілкування з поліцейськими не заперечував, що раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. З огляду на викладене, мотиви наведені захисником в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.5 ст.126 КУпАП є правильним. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції обрав стягнення, визначене санкцією ст.126 ч.5 КК України, у виді штрафу у фіксованому правовою нормою розмірі. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ковалівського Б.В. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя