Постанова Тернопільський апеляційний суд № 595/899/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/899/25Головуючий у 1-й інстанції Содомора Р.О. Провадження № 33/817/385/25 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2025 р. м.Тернопіль Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В., на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2025 року, в с т а н о в и в: Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2025 року ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ?.5 no.126 КУпАП, oa iaeeanoe ia iuiai aai?i?no?aoeaia noyaiaiiy o aea? oo?aoo a ?ici??? 2 400 iaiiiaaoeiaoaaieo i?i?ioi?a aioia?a a?iiaayi, ui noaiiaeou 40 800 (ni?ie oeny? a?n?inio) a?i, aac iieaoiiai aeeo?aiiy o?ainii?oiiai caniao. Як визнав суд, 07 червня 2025 року о 21 год. 25 хв. ОСОБА_1 в м. Бучач вул. С. Бандери, керував транспортним засобом марки CHRYSLER CRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України. 09 червня 2025 року о 22 год. 08 хв. ОСОБА_1 в м. Бучач вул. Коцюбинського, 2, керував транспортним засобом марки CHRYSLER CRUISER, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного спітніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора драгер 6810, та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України. Крім того, 09 червня 2025 року о 22 год. 08 хв. ОСОБА_1 в м. Бучач вул. Коцюбинського, 2, керував транспортним засобом двічі протягом року не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, за що на останнього попередньо було складено постанову за ч.2 ст. 126 EOiAI, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Взявши до уваги те, що у провадженні судді знаходились три справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП відповідно до вимог ст. 36 КУпАП вони були об`єднані в одне провадження та їм присвоєно єдиний номер справи №595/899/25 (провадження 3/595/365/25). В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Ковалівський Б.В. вважає оскаржувану постанову постановлену з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, та є такою що підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що підставою для проведення огляду є наявність чітко виражених ознак сп`яніння передбачених Інструкцією Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), однак таких не було зафіксовано та поліцейськими не наведено конкретних підстав, які б обґрунтовували необхідність проходження огляду. Зазначає, що ознаки, наведені в протоколі, зокрема різке змінення кольору шкірного покриву, запах алкоголю з порожнини рота та поведінка яка не відповідає обстановці, не є достатніми підставами для проведення огляду та не підтверджуються об`єктивними доказами, і можуть бути спричинені іншими фізіологічними або медичними станами. Вказує, що транспортний засіб CHRYSLER CRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 зупинено працівниками поліції без належних на те підстав, всупереч положенням ст.35 Закону України Про національну Поліцію. З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу поліцейським не зазначено, то сама зупинка транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 ЗУ Про Національну поліцію. Зазначає, що із відеозапису події, вбачається, що направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, інспектором ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Діброву О.Є. не було вручено належним чином під час фіксації події, як це передбачено вимогами чинного законодавства України. Наголошує на тому, що долученими до матеріалів справи відеофайлами не зафіксовано жодних дій поліцейськогих, які свідчили б про належне та своєчасне відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також затримання транспортного засобу, як того вимагає чинне законодавство у випадках підозри на стан алкогольного сп`яніння. Вказує, що докази, наявні в матеріалах справи, не можуть вважатися належними та допустимими для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом вини, оскільки за своєю природою є процесуальним документом, який лише ініціює розгляд справи про адміністративне правопорушення, але не підтверджує факт його вчинення. Окрім того, апелянт вказує, що ОСОБА_1 вину в адміністративному правопорушенні за ч.5 ст.126 КУпАП заперечує в повному обсязі. Зазначає, що для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.5 ст. 126КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року. Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю такої, що набрала законної сили, постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування (ч. 2 ст. 126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню. Посилаючись на ст. 289 КУпАП та ч. 1 ст. 291 КУпАП, вказує, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а відтак відсутні правові підстави для складання щодо нього протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В., який повністю підтримав подану ним апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2025 р. і закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного. Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як слідує з протоколів про адміністративне правопорушення, які були предметом розгляду суду першої інстанції серії ЕПР1 №354695 від 07.06.2025 року, 07 червня 2025 року о 21 год. 25 хв. ОСОБА_1 в м. Бучач вул. С.Бандери, керував транспортним засобом марки CHRYSLER CRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки а також у медичному закладі водій відмовився. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356934 від 09.06.2025 року, 09 червня 2025 року о 22 год. 08 хв. ОСОБА_1 в м. Бучач вул. Коцюбинського, 2, керував транспортним засобом марки CHRYSLER CRUISER, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора драгер 6810, та у медичному закладі водій відмовився. Крім цього, згідно з протоколом ЕПР1 №356943 від 09.06.2025 року, 09 червня 2025 року о 22 год. 08 хв. ОСОБА_1 в м. Бучач вул. Коцюбинського, 2, керував транспортним засобом двічі протягом року не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, за що на останнього попередньо було складено постанову за ч.2 ст. 126 КУпАП, ?ei ii?ooea i.2.1.a Правил дорожнього руху Oe?a?ie. В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Вказані протоколи відповідають вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі. В протоколах про адміністративні правопорушення, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Протоколи підписані ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати єдиним та безперечним доказом вчинення правопорушення, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вказаний процесуальний документ об`єктивно підтверджений іншими доказами по справі, які були досліджені як судом першої, так і апеляційної інстанцій. Окрім того, вирішуючи справу суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші докази, наявні у матеріалах справи. Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, є відеозапис з нагрудних камер та відеореєстратора із службового автомобіля працівників патрульної поліції. Вказаними відеозаписами зафіксовано, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки CHRYSLER CRUISER, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував вказаним транспортним засобом на іноземній реєстрації. В подальшому, в ході перевірки документів працівниками поліції було виявлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом двічі протягом року не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, за що на останнього попередньо було складено постанову за ч.2 ст. 126 КУпАП. I?a ?an ni?eeoaaiiy c A?a?iaa I.?. o i?ao?aieea iie?o?? aeieeee i?anoaae aaa?aoe, ui aia?e ia?aaoaa? o noai? aeeiaieuiiai ni'yi?iiy, a oiio inia?, yea i?eoyao?ouny ai aai?i?no?aoeaii? a?aiia?aaeuiino? aoei iacaaii iayai? o iuiai iciaee aeeiaieuiiai ni'yi?iiy, a ca'yceo c ?ei cai?iiiiiaaii A?a?iao I.?. i?ieoe iaeya ia noai aeeiaieuiiai ni'yi?iiy o anoaiiaeaiiio caeiiii ii?yaeo. Ia aeiiao iie?oaenueiai i?ieoe iaeya ia noai aeeiaieuiiai ni'yi?iiy ia i?no? ?e a iaae?iiio caeeaa? inoaii?e a?aiiaeany. Також із відеозаписів поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави зупинки, оскільки він керував транспортним засобом на іноземній реєстрації, що узгоджується з приписами п. 10 ч.1_ ст.35 закону України Про Національну поліцію. Вказана підстава для зупинки транспортного засобу була повідомлена ОСОБА_1 працівник поліції і останній не заперечував зазначеного факту. Тому, стверджувати про безпідставність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , як про це зазначає апелянт в апеляційній скарзі, апеляційний суд підстав не вбачає. Твердження апелянта, що направлення в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не було вручено належним чином ОСОБА_1 , суд до уваги не приймає, оскільки видача безпосередньо водію направлення на проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння чинним законодавством не передбачена. Таке направлення оформлюється поліцейським виключно для лікаря закладу охорони здоров`я. Крім цього, таке направлення щодо ОСОБА_1 , було складено працівниками поліції та міститься в матеріалах справи. (а. с. 6, 25) Крім того, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Доводи апелянта стосовно відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які слугували підставою проведення огляду на стан сп`яніння, оцінюю критично, оскільки встановлення таких ознак є дискреційними повноваженнями поліцейських, а сам ОСОБА_1 міг спростувати факт наявності ознак, пройшовши огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, проте від такого він відмовився. Твердження апелянта про відсутність відомостей про затримання транспортного засобу та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, жодним чином не спростовує безпосередньо самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що доведено судом належними та допустимими доказами. З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року №1103. Також апеляційний суд погоджується з викладеним в постанові суду першої інстанції твердженням про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. В обґрунтування наявності у діях ОСОБА_1 повторності вчинення правопорушення уповноваженою особою долучено до матеріалів справи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4918548 від 07 червня 2025 р. Вказана постанова, станом на день винесення оскаржуваної постанови судом першої інстанції, набрала законної сили, протилежного апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. За встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються матеріалами провадження, які з достатньою повнотою зібрані працівниками поліції і були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу судом першої інстанції. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Інші доводи апеляційної скарги, які перевірені в ході апеляційного розгляду, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт. Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та кваліфікація його дій за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП є правильним. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2025 р. відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя