Постанова 4818 № 638/3611/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 24 березня 2026 року м. Харків справа № 638/3611/24 провадження № 22-ц/818/1470/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П., за участю секретаря: Шнайдер Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Смирнова В.А., - в с т а н о в и в : У лютому 2024 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2024 року заяву Харківської міської ради про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_1 (відповідачу) вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 467,7 кв.м по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1476274663101). У червні 2025 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2025 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник просять скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2025 року та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_1 вчинення будь-яких дій щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 467,7 кв.м по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1476274663101). Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено обставини по справі та не враховано, що оскаржуваною ухвалою порушено його права, як власника майна. Вказує, що позивач оскаржує дії державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Тертишника Д.О., який є суб`єктом владних повноважень, а тому розгляду скарги на його дії або рішення має розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що достатніх обставин для скасування забезпечення позову у заяві не зазначено, рішення у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 не ухвалено, тому потреба у застосуванні заходів забезпечення позову не відпала. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч.4 ст. 158 ЦПК України). Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Матеріали справи свідчать про те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2024 року заяву Харківської міської ради про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_1 (відповідачу) вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 467,7 кв.м по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1476274663101). У червні 2025 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся з заявою про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви про скасування забезпечення позову відповідач вказує, що спір, який виник між сторонами є публічно-правовим, а тому повинен розглядатися в рамках адміністративного судочинства. Крім того, вказує, що Харківська міська рада з огляду на зазначені позовні вимоги фактично умисно безпідставно та необґрунтовано звернулося з даним позовом до відповідача, обраний Харківською міською радою спосіб захисту є неефективним. Крім того, відповідач потребує у грошових коштах, які має намір отримати шляхом продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 467,7 кв.м по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові, які належать йому на праві власності, проте внаслідок застосування судом заходів забезпечення позову не має можливості вільно розпоряджатися майном, яке йому належить. Разом з тим відповідач будь-яких обґрунтувань щодо зміни обставин, які мали місце після постановлення ухвали про забезпечення позову, які б обумовлювали припинення подальшої необхідності у такому забезпеченні, не навів. Розгляд справи на даний час триває. Належних і допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову, а саме того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування, суду не надав, тоді як заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені відповідними доказами. Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону. Посилання апелянта на те, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову до вирішення питання про закриття провадження у справі. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 384, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований Н.П. Пилипчук