Постанова Волинський апеляційний суд № 167/1081/25

Справа № 167/1081/25 Головуючий у 1 інстанції: Требик В. Б. Провадження № 22-ц/802/185/26 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Киці С.І., з участю секретаря судового засідання Власюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року, В С Т А Н О В И В: ТОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовується тим, що 16 травня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3557919, за умовами якого відповідач отримав у борг грошові кошти в розмірі 15000 грн., які зобов`язався повернути, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений термін. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за цим договором виконало, надало відповідачу кредит в обумовленому розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 63750 грн., з яких: 15000 грн. - тіло кредиту, 47250 грн. - проценти, 1500 грн. - комісія. На підставі договору відступлення права вимоги від 10 серпня 2021 року № 06Т право вимоги за вказаним вище кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи фінанс». Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 63750 гривень, 2422, 40 гривень витрати по сплаті судового збору та 5000 гривень витрат на правничу допомогу. Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача вважаючи оскаржуване рішення правильним по суті та справедливим, просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В судове засідання учасники справи не з`явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 06 квітня 2026 року, тобто, дата складення повного судового рішення. Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Діджи Фінанс» стверджує, що 16 травня 2021 року ОСОБА_1 підписав в електронному вигляді анкету-заяву на кредит № 3557919, яку він подав на офіційному сайті ТОВ «Мілоан» (арк. спр. 11). Згідно з копією договору про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919 ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (п. 1.1 Договору) (арк. спр. 24-27). Сума кредиту - 15000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 16 травня 2021 року (строк кредитування) до 31 травня 2021 року (дата повернення кредиту) (пункти 1.2, 1.3, 1.4 Договору).Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18750 грн. (п. 1.5 Договору). Комісія за надання кредиту - 1500 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору). Проценти за користування кредитом - 2250 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору). Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів (п. 2.3.1.2). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору). Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.5 Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Згідно з наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919 становить 63750 грн.: 15000 грн. - тіло кредиту, 47250 грн. - проценти, 1500 грн. - комісія. Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (п. 3.2.6 Договору). 10 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 06Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «Діджи фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (арк. спр. 16-23). Згідно копій платіжних інструкцій від 3 вересня 2021 року № 1470, 9 вересня 2021 року № 1519, 23 вересня 2021 року № 1578, 30 вересня 2021 року № 16, 7 жовтня 2021 року № 1595, 11 жовтня 2021 року № 1604, 21 жовтня 2021 року № 1631, 28 жовтня 2021 року № 1660, 4 листопада 2021 року № 1688, 11 листопада 2021 року № 1737, 18 листопада 2021 року № 5, 25 листопада 2021 року № 24 ТОВ «Діджи фінанс» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» кошти згідно договору відступлення права вимоги № 06Т від 10 серпня 2021 року (арк. спр. 38-44). Відповідно до витягу з додатку до договору від 10 серпня 2021 року № 06Т від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919 на загальну суму 63750 грн. (арк. спр. 13). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. З аналізу положень пунктів 6, 12 ч. 1 ст. 3, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» слідує, що клієнт має бути ідентифікований одразу при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній мережі за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, інших аналогів власноручних підписів і лише на етапі акцептування пропозиції про укладення договору акцепт підписується одноразовим ідентифікатором, який відповідно до пунктів 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» є алфавітно-цифровою послідовністю. Чинним законодавством можливість використання електронного підпису особи під час укладення правочинів передбачена та врегульована у Законі України «Про електронні довірчі послуги». Процедура накладення електронного підпису особою передбачає її електронну ідентифікацію, яка полягає у використанні засобів та методів, які дозволяють однозначно встановити відповідну особу. На виконання приписів Закону України «Про електронні довірчі послуги» в Україні діють декілька способів електронної ідентифікації особи, які дозволяють однозначно її встановити, а саме: 1) використання кваліфікованого електронного підпису особи, який розміщений у вигляді приватного ключа на матеріальному носії інформації; 2) використання систем BankID, зокрема Національного банку України, який регулюється постановою правління цього банку від 17 березня 2020 року №

32. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Заперечуючи проти задоволення даного позову, відповідач вказував, що жодного кредитного договору з первинним кредитором він не укладав, жодних коштів не отримував. Зазначив, що ним було загублено документи, телефон та банківські картки, але він не одразу звернувся до правоохоронних органів, оскільки був розгублений адже дана ситуація для відповідача була не звичною. Однак ним було здійснено процедуру блокування своє платіжної картки 17 травня 2021 року (договір укладений 16 травня 2021 року), яка була відрита у АТ КБ « ПриватБанк», про що відповідачем надано довідку з банку, а згодом звернення до правоохоронних органів листом за місцем згуби документів. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що договір про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919 не підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. У анкеті-заяві на кредит № 3557919, роздрукованій позивачем із сайту miloan.ua, міститься інформація щодо суми кредиту, строку кредиту, суми до повернення (з врахуванням комісії та процентів), анкетні даних фізичної особи, що співпадають із відповідними даними відповідача, а також процес оформлення та розгляду заяви № 3557919. Вказані відомості не містять процедури верифікації позичальника за телефоном шляхом верифікаційного дзвінка, і з них не прослідковується направлення ОСОБА_1 даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності для підписання заяви одноразовим ідентифікатором. Отже, вказана анкета-заява, як і договір про споживчий кредит від 16 травня 2021 року, також не підписана одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 . Додаток № 1 до договору про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919 «Графік платежів» також не містить підпису позичальника ОСОБА_1 .. Необхідно зауважити, що докази, які надані позивачем при зверненні до суду, щодо підписання кредитного договору сторонами містять суперечливу інформацію. Зокрема: з анкети-заяви на кредит № 3557919 вбачається, що підписання договору відбулося 16.05.2021 о 07:06:33. Натомість на самому тексті договору про споживчий кредит №3557919 зроблено відмітку про підписання такого договору 16.05.2021 о 19.06. Такі суперечливості щодо часу підписання договору позивачем не обґрунтовані. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику на картковий рахунок, однак реквізити такого карткового рахунку у наведеному пункті договору про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919, та у п. 10 цього Договору, який містить реквізити сторін, чи інших пунктах Договору або ж в анкеті-заяві відсутні. Відповідно до платіжного доручення від 16 травня 2021 року № 46390331 платник ТОВ «Мілоан» перерахував ОСОБА_1 на банківську картку «MASTERCARD» № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 15000 грн. із зазначенням платежу: кошти згідно договору 3557919 (арк. спр. 34), однак надане суду платіжне доручення не містить жодних реквізитів банківської установи про день та час вчинення такої банківської операції. В судовому засіданні відповідач в категоричній формі заперечував про укладення ним кредитного договору з ТОВ «Мілоан». Повідомляв, що 16.05.2021 року під час перебування у Львові у нього були викрадені документи (паспорти, довідка про присвоєння ІПН), кредитні карти та телефон, про що ним були повідомлені правоохоронні органи. Вказував, що після виявлення ним факту викрадення кредитних карток, він звернувся до банку з проханням про блокування карток. Наведені відповідачем обставини підтверджуються наданими ним доказами, що містяться в матеріалах справи ( а.с. 67, 68, 181). Таким чином наведені обставини в своїй сукупності не можуть свідчити про волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору про споживчий кредит, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач засвідчив анкету-заяву на кредит та договір про споживчий кредит від 16 травня 2021 року № 3557919 шляхом накладення електронного підпису або електронного цифрового підпису, чи електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чи аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису). Відсутність вказаних доказів позбавляє суд правової можливості встановити факт підписання вказаного договору, що є обов`язковим у разі пред`явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання. З огляду на встановлені у цій справі обставини висновок суду, що між первинним кредитором та відповідачем кредитний договір не укладався є правильним, оскільки відповідач як позичальник його не підписував, кредитні кошти не отримував та будь-які умови кредитування не погоджував, що у даному випадку виключає підстави для стягнення з нього на користь позивача кредитної заборгованості. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» за безпідставністю. Доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції, встановленими у справі обставинами, не впливають на законність рішення суду та не містять підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, є подібними доводам, які викладені у позовній заяві, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні. Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишити без задоволення. Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий-суддя: Судді: