LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/20672/22

від 06.04.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адмі…

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 06 квітня 2026 року м. Київ справа №640/20672/22 адміністративне провадження №К/990/13288/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 640/20672/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю третьої особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, за участю третьої особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" (далі - Комунальне підприємство), в якому просив: визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.03.2020, оформленого протоколом №13, в частині дії на загально будинкове неподільне майно співвласників будинку, який застосовано до власності співвласників та споживачів комунальних послуг без повідомлення мешканцям про пункт 7 протоколу №13 та без згоди мешканців будинку про їх позбавлення складової комунальної послуги та їх неподільної власності співвласників, шляхом заварювання та заборону користування загально будинковим сміттєпроводом, як власністю; зобов`язати відповідача, до дати закінчення війни, та до встановлення біля буди підземного контейнера на земельній ділянці відведеної для будівництва та обслуговування будинку, повернути до будинку №16/1 контейнери, які є складовою сміттєпроводу та були забрані біля будинку без згоди співвласників на місце, для можливості користуватися обов`язковою комунальної послугою; зобов`язати відповідача відновити та надати копію землевпорядної документації з кадастровим номером ділянки, відведеної для будівництва та обслуговування будинку, для виготовлення проєкту та зазначення точного місця встановлення підземного контейнера для побутових відходів; зобов`язати відповідача усунути наявні несправності у роботі сміттєпроводу та відновити експлуатацію сміттєпроводу у будинку шляхом розварювання та відкриття сміттєпроводу; визнати незаконним заварювання та заборону користування сміттєпроводом в будинку, як факт неналежного надані обов`язкової комунальної послуги, якою є загально будинковий сміттєпровід як загально будинкове обладнання в будинку, та є неподільною власністю співвласник багатоквартирного будинку. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026, закрив провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з підстав того, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і направити справу до суду, визначеного законом. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. З матеріалів справи вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена, складена, набрала законної сили та оприлюднена 20.01.2026. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 забезпечено у загальному доступі, починаючи з 22.01.2026. Своєю чергою, касаційна скарга надіслана на адресу Верховного Суду 24.03.2026, що підтверджується відповідним штампом. Наведене свідчить про порушення позивачем строку подання до суду касаційної скарги. Однак, скаржником у касаційній скарзі не порушується питання поновлення судом пропущеного строку на касаційне оскарження. Скаржником не зазначено жодних обставин, які перешкоджали б йому отримати та (або) ознайомитись зі змістом повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у межах строку на касаційне оскарження. Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас, скаржником не зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження, що можуть свідчити про сумлінне та добросовісне ставлення останнього до наявних у нього прав, а саме: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках та належно виконувати покладені обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом строки. Заявнику слід надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої цієї норми за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду встановлено судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 1984,80 грн (2481*0,8). Скаржником не надано доказу сплати судового збору, у зв`язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню. Разом з касаційною скаргою скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд має право звільнити позивача від сплати судового збору або зменшити його розмір, якщо предметом позову є захист житлових прав. Скаржник звернувся до суду з вимогами про протиправність дій щодо позбавлення мешканців будинку можливості користуватися будинковим сміттєпроводом і відновлення їх прав щодо користування ним, що належить до категорії спорів про захист житлових прав, а тому вважає підстави для звільнення від сплати судового збору обґрунтованими. На підтвердження заявленого клопотання скаржник зазначає, що єдиним джерелом доходу позивача є пенсія. Відсутність будь-якого доходу об`єктивно унеможливлюють сплату судового збору. На підтвердження зазначеного скаржник надав до суду довідку про доходи за 2024 рік, згідно з якою пенсія позивача за 2024 рік складає 32340,00 грн. Також скаржник в підтвердження доходів надав форму ОК-5 за 2000-2018 роки. Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить із такого. За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на додані до клопотання довідки, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" доказом неможливості сплати судового збору може бути лише довідка податкового органу про доходи за попередній календарний рік (2025 рік) та довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за той самий період. Верховний Суд також наголошує, що підставою для звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним майновим становищем є обов`язкова умова, за якої розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а не суб`єктивні твердження про недостатній рівень доходів. Відсутність зазначених документів позбавляє суд можливості належним чином оцінити фінансовий стан скаржника, що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Отже, для можливості звільнення скаржника від сплати судового збору, заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, Суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору чи зменшення його розміру. При цьому Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів. За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити скаржникові строк для усунення його недоліку у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі 1984 гривень 80 копійок. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Частиною другою статті 238 КАС України передбачено, що ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Абазом 2 частини четвертої статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Скаржник посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не наводить які саме норми процесуального права були ними порушені та у чому виразилось це порушення, не зазначає, які норми матеріального права були невірно застосовані судами. У касаційній скарзі позивач не зазначає про зазначені вище випадки передбачені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, які мають бути обов`язково зазначені і конкретизовані. Скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Водночас, за правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Приймаючи до уваги, що касаційна скарга подана позивачем без дотримання вимог, встановлених КАС України, її треба залишити без руху на підставі частини другої та третьої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: - надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом - надати документ про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого. - зазначити випадки касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду цієї ухвали, передбачені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 640/20672/22. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №640/20672/22 залишити без руху. Надати скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Копію ухвали надіслати на адресу ОСОБА_1 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»