LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд538/1549/25

від 01.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/1549/25 Номер провадження 22-ц/814/1205/26Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді-доповідача Дорош А. І. Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М. при секретарі: Коротун І. В. учасники справи: представник позивача адвокат Вишковський Є. Л. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 адвоката Вишковського Євгена Леонідовича на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2025 року,ухвалене суддею Бондарь В. А., повний текст рішення складено дата не вказана у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Вишковського Євгена Леонідовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В: 19.08.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Вишковський Є.Л. звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №90989 від 31.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» заборгованості у розмірі 78 992,76 грн, щодо якого відкрито виконавче провадження №64556830, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В.; стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору. Позовна заява мотивована тим, що 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №90989, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» заборгованості у розмірі 78 992,76 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. від 17.02.2021 відкрито виконавче провадження №64556830 з виконання вищевказаного виконавчого напису. Позивач дізналася про наявне виконавче провадження після блокування усіх банківських рахунків та накладення арешту на кошти. Позивач вважає, що даний виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням законодавства України, а тому вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що заборгованість не є безспірною, а також виконавчий напис вчинено щодо кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, зазначений виконавчий напис вважає таким, що вчинений з порушенням законодавства та є незаконним. Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суду не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позову. Суд першої інстанції позбавлений можливості встановити факт підтвердження (або спростування) безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом, порушення нотаріусом Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема правильності нарахування процентів за користування кредитом, розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту. Представником позивача не доведено, що у нотаріуса було недостатньо даних щодо вчинення виконавчого напису, а тому суд першої інстанції не встановив порушення законодавства при вчиненні нотаріусом виконавчого напису. Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відсутні. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Вишковський Є.Л., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у рішенні посилається на неіснуючу правову норму, помилково переписуючи текст наданого відповідачем відзиву, оскільки норма матеріального права, на яку посилається суд першої інстанції, втратила чинність та взагалі відсутня у правовому акті. Позивач у своєму позові посилалася на те, що нотаріальна процедура для виконання напису була порушена, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі не посвідченого нотаріально договору. Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, але суд першої інстанції не з`ясував фактичних обставин справи, не витребував у приватного нотаріуса справу, щоб перевірити наявність необхідних документів для вчинення нотаріального напису. ОСОБА_1 не отримувала вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити такі вимоги відповідача чи первісного кредитора. При цьому, відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача. Оскільки матеріали справи не містять доказів, що при зверненні до нотаріуса про вчинення виконавчого напису до заяви були долучені всі необхідні документи на підтвердження безспірності заборгованості боржника, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у тому числі вимога про усунення порушень за кредитним договором, а також була порушена процедура вчинення виконавчого напису №90989 від 31.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., оскільки нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис виключно на нотаріально посвідченому договорі, то позивач вважає, що рішення суду у справі №538/1549/25 підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У судове засідання апеляційного суду 01.04.2026 не з`явилися втретє інші учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 10.03.2026 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 128-133), які були доставлені до електронних кабінетів та засобами поштового зв`язку. Згідно рекомендованого повідомлення судова повістка на адресуТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 07.01.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 18.02.2026 о 10-00 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено.Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за №90989 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» заборгованості у розмірі 78 992,76 грн (а.с. 10). 17.02.2021 приватним виконавцем Гречин Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64556830 на підставі виконавчого напису №90989, вчиненого 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 78 992,76 грн на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (а.с. 11). 02.02.2023 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено договір про відступлення прав вимоги №20230202, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право грошової вимоги до позивача ОСОБА_1 за кредитним договором №9873938354 від 12.06.2019. 01.08.2023 ухвалою Київського районного суду м. Полтави заяву ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про заміну сторони стягувача задоволено (а.с. 13). У позовній заяві представник позивач не довів, що позивач не брала кошти у ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», не надав доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі. Тобто представник позивача взагалі не оспорює суму заборгованості позивача перед ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень». Крім того, представником позивача не доведено, яким чином було порушено право позивача вчиненням виконавчого напису для погашення заборгованості за кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу. Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору. Відповідно до положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених Законом. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012, зареєстрованого в МЮУ 22.02.2012 за №282/20595, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису при стягненні заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимогст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даного позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №90989, виданий 31.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» заборгованості у розмірі 78 992,76 грн, щодо якого відкрито виконавче провадження №64556830, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів вважає, що, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволені позовних вимог. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України). Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»). У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника. Пунктом 283 розділу 32 Глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 визначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку. У пункті 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) зазначено, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц (провадження №14-706цс19) зазначено, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Верховний Суд у постановах від 27.08.2020 у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18), від 11.10.2023 у справі №344/13138/21 (провадження №61-5577св23) виснував, що в нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.03.2024 у справі №756/7706/22, провадження №61-11079св23, від 03.07.2024 у справі №715/880/23, провадження №61-3136св24, від 18.10.2024 у справі №363/1306/19, провадження №61-3369св23, від 05.11.2025 у справі №461/6352/23, провадження №61-1115св25. З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за реєстраційним №90989 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №9873938354 від 12.06.2016, укладеним з ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», заборгованості за кредитним договором №9873938354 від 12.06.2019. Строк платежу за кредитним договором №9873938354 від 12.06.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.09.2019 по 12.10.2020. Сума заборгованості складає 78 092,76 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 65 731,09 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5 500,36 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 6 861,31 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнута плата із стягувача у розмірі 900,00 грн, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, 78 992,76 грн (а.с. 10). 17.02.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. відкрито виконавче провадження №64556830 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №90989 від 31.10.2020 (а.с. 11). Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01.08.2023 у справі №552/3359/23 замінено первісного стягувача ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні №64556830 щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , відкритого 17.02.2021 на підставі виконавчого напису нотаріуса №90989 від 31.10.2020 (а.с. 13). 21.03.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. у виконавчому провадженні №64556830 замінено стягувача ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» (а.с. 12). Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів направлення та вручення боржнику вимоги про усунення порушення. Таким чином, у суду відсутня можливість встановити правомірність видачі виконавчого напису з огляду на дотримання пункту 1 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки відповідач не надав доказів направлення такої вимоги, а отже це свідчить про порушення вимог законодавства. Отже, по справі вбачається, що відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо безспірності заборгованості та направлення боржнику ОСОБА_1 вимоги про усунення порушення позивачу, а також інших доказів правомірності дотримання приватним нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису. У даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не додержався вимог закону, а саме не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню, чим порушив Закон України «Про нотаріат» та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що приватний нотаріус порушив Порядок №20/5, чого відповідач не спростував, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про задоволення позову. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при подачі позову сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн (а.с. 1), при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1453,44 грн (а.с. 73, 76), а всього 2 422,40 грн, який підлягає стягненню з ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» на користь ОСОБА_1 . Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.2, 376, ч.1 п.3,4, 381-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вишковського Євгена Леонідовича задовольнити. Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2025 року скасувати і ухвалити нове рішення. Позов представника ОСОБА_1 адвоката Вишковського Євгена Леонідовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №90989, виданий 31.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заборгованості у розмірі 78 992,76 грн, щодо якого відкрито виконавче провадження №64556830, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01 квітня 2026 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»