Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/37482/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37482/25 Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В., повний текст судового рішення складено 14.01.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, стягнення моральної шкоди, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До суду 05.11.2025 року надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі ГУ Держпродспоживслужби) про визнання протиправною та скасування постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн. та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 тис грн. Разом з позовом до суду надійшла заява позивача в порядку ст.152 КАС України про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії ГУ Держпродспоживслужби, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 року до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця. Ухвалою суду від 06.11.2025 року заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду, у зв`язку з несплатою судового збору за подання цієї заяви. Ухвалою суду від 06.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача докази по справі: належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу. 21.11.2025 року до суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії ГУ Держпродспоживслужби, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 року до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця. Ухвалою від 24.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Також 21.11.2025 року позивач подав до суду заяву за вхід. №123509/25, у якій зазначив, що 11.11.2025 року він отримав рішення ГУ Держпродспоживслужби про внесення змін до рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження терміну виконання рішення №357 до 20.01.2026 року, у зв`язку з чим він просить збільшити позовні вимоги шляхом викладення позовних вимог наступним чином: визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн; визнати протиправним та скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення; стягнути з ГУ Держпродспоживслужби на його користь завдану протиправними діями моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Ухвалою суду від 26.11.2025 року прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 21.11.2025 року за вхід. №123509/25. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафних санкцій прийнята у зв`язку з розповсюдженням продукції (зарядний мережевий пристрій Borofone), на пакуванні якої немає найменування імпортера/виробника, його адреса та інструкція. Позивач зазначив, що він купив 12 мережевих пристроїв Borofone у ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ». Усю кількість придбаної продукції він поставив ФОП ОСОБА_2 , який у свою чергу, поставив всю партію продукції ФОП ОСОБА_3 . Під час перевірки ФОП ОСОБА_3 відповідачем встановлено невідповідність маркування лише 1 мережевого пристрою Borofone, який був ним утилізований. Щодо інших 11 мережевих пристроїв перевіркою порушень не виявлено. Позивач вказує, що він намагався виконати вимоги відповідача та надіслав до постачальника продукції ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» лист для проведення повторного маркування та надання інструкції, однак ним отримано відповідь про неможливість надати продукцію у зв`язку із її утилізацією (виведенням з обігу) ФОП ОСОБА_3 у ланцюгу постачання. Про вчинені ним дії він повідомив відповідача листом від 12.09.2025 року, однак відповідач вважав, що такі дії не свідчать про усунення порушень та прийняв оскаржувану постанову №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафних санкцій. Позивач вважає, що санкції за вказані порушення застосовано до нього протиправно, оскільки він не являється особою, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг. Такою особою є ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», у якого було придбано товар. Позивач стверджує, що 12.09.2025 року він повідомляв відповідача про те, що він не є особою, яка ввела в перший раз в обіг продукцію. При цьому, протиправним є застосування санкцій за порушення щодо утилізованої (виведеної з обігу) продукції, яка вже не може становити жодних ризиків. Крім того позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки: 1) передчасно складено акт перевірки №2025 від 24.07.2025 року, оскільки останнім днем перевірки визначено 30.09.2025 року; 2) невчасно направлено оскаржувану постанову №152 від 09.10.2025 року, акт перевірки №30 від 30.09.2025 року та протокол №32 від 02.10.2025 року; 3) відправлення документів відбулось приватною службою доставки Exspress Mail, що не підтверджує отримання копії таких документів, оскільки лише повідомлення про вручення рекомендованого відправлення оператором Укрпошти з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою. Саме такий висновок Верховного Суду міститься у постанові по справі №820/6755/16; 4) повторно винесено направлення на проведення однієї перевірки; 5) відповідач позбавив його можливості брати участь у перевірці та подавати пояснення; 6) постанова №152 від 09.10.2025 року прийнята до закінчення строку виконання обмежувальних заходів, продовженого рішенням №51 від 03.10.2025 року до 20.01.2026 року; 7) строк виконання обмежувальних заходів закінчився ще 25.09.2025 року, тому він не міг бути продовженим 03.10.2025 року. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову №152 від 09.10.2025 року про накладення на нього штрафу у розмірі у розмірі 17 000 грн. та рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження строку виконання обмежувальних заходів до 20.01.2026 року. Серед іншого позивач зазначив, що оскаржувані рішення спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 грн., оскільки він є єдиним годувальником сім`ї, підприємницька діяльність - його єдине джерело доходу, а незаконні рішення відповідача створили істотні перешкоди для ведення бізнесу та отримання стабільного прибутку. Це спричинило постійне психологічне напруження, почуття невпевненості та порушення звичного способу життя, що негативно позначилось на ньому та його родині. Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому навів зміст нормативно-правових актів, які регламентують спірні правовідносини, та просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що перевірка позивача здійснена за предметом перевірки: безпечність низьковольтного електричного обладнання (зарядний пристрій Borofone, model: BAS34A, Nigh power PD65W tree port (2C1A) charger, AC 110-240V, 50/60 Hz, 1.5A max, made in China, штрихований код: 6941991110757) та підставою : за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дії чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання. За результатами перевірки суб`єкту господарювання направлені рішення від 25.07.2025 року №375 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів шляхом усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з виробником/ уповноваженим представником виробника та/або іншими розповсюджувачами в ланцюгу постачання продукції: термін виконання зазначених рішень - 25.09.2025 року. 18.09.2025 року ФОП ОСОБА_1 направлено Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Наказом від 22.09.2025 року №2984 було вирішено здійснити позапланову перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів ФОП ОСОБА_1 . Підстава перевірки: не надання суб`єктом господарювання повідомлення про стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 25.07.2025 року №375. За результатами перевірки суб`єкту господарювання направлені рішення від 03.10.2025 року №51 про внесення змін до рішення вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів за результатом розгляду органами державного ринкового нагляду, пояснень, заперечень та інформації , наданих суб`єктом господарювання, прийнято рішення про продовження до 20.01.2026 року термін виконання рішення (нь) та термін письмово повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026 року. Відповідач стверджує, що до позивача правомірно застосовані штрафні санкції, а його вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими. Справа розглянута в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №375 від 25.07.2025 року шляхом продовження до 20.01.2026 року терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. На вказане рішення суду Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №420/37482/25 в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №375 від 25.07.2025 року шляхом продовження до 20.01.2026 року терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026 року. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Також, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року по справі №420/37482/25 та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки суд неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так, і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення адміністративного спору, тому, на думку апелянта, рішення суду підлягає скасуванню. 12.03.2026 року (вхід.№14333/26) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Сильченко І.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заявник просить суд прийняти вказаний відзив на апеляційну скаргу до розгляду та долучити до матеріалів справи №420/37482/25. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року по справі №420/37482/25. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року по справі №420/37482/25 в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №375 від 25.07.2025 року шляхом продовження до 20.01.2026 року терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026 року скасувати. В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 року по справі № 420/37482/25 залишити без змін. Також, 12.03.2026 року (вхід.№14337/26) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заявник просить суд відмовити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між позивачем ФОП ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем та органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо накладення санкцій за результатами перевірки характеристик продукції. Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 27.09.2022 року зареєструвався фізичною особою-підприємцем за основним видом діяльності код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Інші види діяльності: 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. Позивачем отримано від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області направлення №2019 від 30.06.2025 року на проведення позапланової перевірки характеристик низьковольтного електричного обладнання (Borofone, model: BAS34A, nigh power PD65W three port (2C1A) charger, AC 110-240V, 50/60 Hz, 1,5A max, made in China, штриховий код: 6941991110757) в частині його відповідності вимогам Технічним регламентам, на який ФОП ОСОБА_1 скерував відповідачу довідку від 18.07.2025 року про відсутність у нього на залишках вказаної продукції. За результатами перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 складено акт №2025 від 24.07.2025 року, згідно з яким відповідачем встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, а саме: на електрообладнанні (зарядний пристрій Borofone model: BAS34A, нижня потужність PD65W три port (2C1A) charger, AC 110-240V, 50/60 Hz, 1,5A max, made in China, штриховий код: 6941991110757), виробником та імпортером не зазначена інформація про своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а якщо це неможливо, на його пакуванні чи в документі, що таке супроводжує електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Електрообладнання не супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов, чим допущено порушення п.п.12,13, 19, 20, 21, 28 Технічного регламенту Низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 року №1067 та п.п.17, 18, 24, 25, 26, 32 Технічного регламенту з Технічного регламенту з електромагнітної сумісності, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 року №1077. В акті також зазначено, що суб`єктом господарювання не надано у визначені терміни завірені належним чином копії документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг: товарно-супровідна документація, договори або інші первинні документи бухгалтерського обліку, які дають змогу відстежити ланцюг постачання продукції, тому ФОП ОСОБА_1 вважається особою, яка ввела дану продукцію в обіг. На підставі акту перевірки від 24.07.2025 року №2025 відповідачем прийнято рішення №375 від 25.07.2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким зобов`язано позивача усунути формальні невідповідності партії продукції шляхом взаємодії з виробником/уповноваженим представником виробника та/або іншими розповсюджувачами у ланцюгу постачання продукції. Термін виконання 25.09.2025 року. 12.09.2025 року позивач подав до відповідача повідомлення про виконання рішення №375 від 25.07.2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким повідомив, що відповідно до видаткової накладної №49 від 23.09.2024 року він отримав від ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» мережевий зарядний пристрій Borofone, model BAS34A у кількості 12 штук та поставив всю продукцію ФОП ОСОБА_2 з повним пакетом документів, декларацією, висновком СЕС та інструкцією, а останнім прийнято без претензій. ФОП ОСОБА_2 в свою чергу поставив товари ФОП ОСОБА_3 . Також позивач повідомив, що 03.07.2025 року після отримання направлення на перевірку, він звернувся до покупця ФОП ОСОБА_2 із листом про повернення продукції для усунення формальної невідповідності, а саме здійснення повторного маркування, на що 07.07.2025 року отримав відповідь про неможливість повернення продукції у зв`язку з її утилізацією ФОП ОСОБА_3 . Зазначив, що 02.09.2025 року він також звернувся до постачальника ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» та повідомив про усунення формальної невідповідності щодо партії продукції. Серед долучених позивачем до повідомлення документів наявні, зокрема, копії видаткових накладних №49 від 23.09.2024 року про прийняття товару від ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», та №ЦУ-287 від 24.09.2024 року про подальшу реалізацію товару ФОП ОСОБА_2 . Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено перевірку виконання позивачем рішення №375 від 25.07.2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатом якого прийнято акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №30 від 30.09.2025 року та протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №32 від 02.10.2025 року. Згідно з актом №30 від 30.09.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області отримано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ФОП ОСОБА_1 від (18.09.2025 року №Bx-15722/31-25) з додатком копій документів, в яких містилось недостатньо інформації та копій документів для підтвердження повноти та результативності виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.07.2025 року №375. Головним управлінням засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 надіслано лист від №Вих-11387/05.1/31-25 від 22.09.2025 року з вимогою про надання в термін до 25.09.2025 року документи або їх копії, які підтверджують факт повного усунення формальної невідповідності продукції. Відповідно до протоколу №32 від 02.10.2025 року при проведенні позапланової перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів встановлено невиконання ФОП ОСОБА_1 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (від 25.07.2025 року №375) щодо усунення формальної невідповідності продукції, визначених ч.3 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». За виявлене порушення передбачається відповідальність згідно п.3 ч.4 ст.44 цього Закону у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів юридичних та фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. На підставі акту від 30.09.2025 року №30 та протоколу від 02.10.2025 року №32 відповідачем прийнято постанову від 09.10.2025 року №152 про накладення на позивача штрафу у сумі 17 000 грн. 03.10.2025 відповідачем прийнято рішення №51 про внесення змін до рішення №375 від 25.07.2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути формальні невідповідності партії продукції до 25.09.2025 року) шляхом продовження до 20.01.2026 року терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026 року. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі Закон №877-V). Згідно з вимогами ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Вимогами ч.1 ст.2 Закону №877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VI). Відповідно до вимог ст.4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. Вимогами ст.7 Закону №2735-VI передбачено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду. Згідно з вимогами ч.2 ст.8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом. Вимогами ст.16 Закону №2735-VI визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства; 3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції. Положеннями ст.15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, серед яких, п. 3 визначено право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду. Відповідно до вимог ч.1 ст.20 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Вимогами ч.1 ст.22 Закону №2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція. Згідно із частиною 2 статті 23 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Відповідно до вимог ч.3 та ч.6 ст.23 Закон №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про попадання на ринок продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно. Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду. Згідно з вимогами п.п. «а-1» ч.1 ст.24 Закон №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, позапланові за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 02 вересня 2015 року №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Основними завданнями Держпродспоживслужби є: 1) реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері; 2) здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини); 3) здійснення контролю за виконанням фітосанітарних заходів; 4) здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності; 5) здійснення метрологічного нагляду; 6) здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення. Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Керівники самостійних структурних підрозділів територіальних органів Держпродспоживслужби, на які покладено здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечують виконання функцій щодо затвердження та підписання передбачених законодавством документів, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головних державних санітарних лікарів відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), у межах повноважень відповідного територіального органу. Підпунктом 7 п.4 Положення №677 визначено, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду, зокрема: проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживає у порядку, визначеному законом, заходів до притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог. Відповідно до вимог п.7 Положення №677, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Колегією суддів встановлено, що позивач не заперечує змісту порушення, зафіксовані актом перевірки від 24.07.2025 року №2025, однак вважає, що не може нести відповідальності за порушення щодо товару, оскільки не він ввів таку продукцію в обіг. За змістом п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію (ч.5 ст.8 Закону №2735-VI). Згідно з ч.7 ст.8 Закону №2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію. Верховний Суд у постановах від 17.01.2022 року у справі №808/3443/16 та від 29.09.2023 року у справі №816/786/18 зазначив, що за змістом ч.7 ст.8 Закону №2735-VI суб`єкт господарювання вважається таким, що ввів продукцію в обіг, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований. Також в постанові від 23.01.2023 року у справі №440/4599/18 Верховний Суд зазначив, що законодавцем імперативно визначено, що у разі якщо орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, то особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію. Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд по цій справі враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що якщо під час узгодженого з органом ринкового нагляду строку суб`єкт господарювання не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію він вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг. Як зазначено в акті перевірки від 24.07.2025 року №2025, позивачем не надано у визначені терміни завірені належним чином копії документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг: товарно-супровідна документація, договори або інші первинні документи бухгалтерського обліку, які дають змогу відстежити ланцюг постачання продукції. Таким чином, на підставі ч.7 ст.8 Закону №2735-VI, позивач вважається особою, яка ввела цю продукцію в обіг. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання сторони позивача на видаткову накладну №49 від 23.09.2024 року, за якою товар було придбано у ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», оскільки зазначений документ не був наданий під час перевірки у межах строку, погодженого з органом ринкового нагляду. Крім того, у видатковій накладній не відображено наявність документів про якість продукції, отже, сама по собі видаткова накладна не спростовує висновків акту перевірки про відповідність продукція встановленим вимогам. Разом з тим позивача притягнуто до відповідальності не як особу, що ввела продукцію в обіг, а як розповсюджувача на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI. Згідно з вимогами п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч.3 ст.29 цього Закону: у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг; у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування); у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку. Оскільки згідно з оскаржуваною постановою №152 від 09.10.2025 року до позивача як розповсюджувача на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач був зобов`язаний належним чином виконати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, спрямованих на усунення формальної невідповідності продукції. Згідно з вимогами ч.1 ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон №2735-VI пов`язує відповідальність не з фактом фізичного існування чи відсутності товару на момент перевірки, а з фактом введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим технічним вимогам. Саме момент введення продукції в обіг створює ризик для споживача і формує обов`язок суб`єкта господарювання забезпечити її відповідність. Подальша утилізація (виведення з обігу) такої продукції не анулює правопорушення, яке вже було допущене. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI. Колегія суддів також не приймає доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, враховуючи наступне. Згідно з вимогами ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до акту перевірки №2025 від 24.07.2025 року, у ньому визначено останній день перевірки - 24.07.2025 року. Таким чином, відповідачем у відповідності до вимог ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI складено акт перевірки в останній день її проведення. При цьому, колегія суддів не приймає доводи сторони позивача щодо проведення повторної перевірки відповідності характеристик продукції вимогам технічних регламентів, оскільки рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №154 від 22.04.2025 року, на яке посилається позивач, прийнято не стосовно нього, а за результатами перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_4 (акт №977 від 22.04.2025 року). Тобто, вказане рішення є результатом заходів державного ринкового нагляду, здійснених щодо іншого суб`єкта господарювання з ланцюгу постачання відповідної продукції. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факт здійснення перевірки ФОП ОСОБА_4 не позбавляв орган ринкового нагляду повноважень проводити окрему перевірку щодо позивача як розповсюджувача продукції. Перевірка позивача не є повторною у розумінні закону, а становить самостійний захід державного ринкового нагляду щодо іншого суб`єкта господарювання. Також суд не приймає доводи позивача, що відповідач позбавив його можливості брати участь у перевірці та подавати пояснення, оскільки після отримання направлення №2019 від 30.06.2025 року на проведення позапланової перевірки характеристик продукції позивач скерував відповідачу довідку від 18.07.2025 року про відсутність у нього на залишках перевіряємої продукції. Це свідчить, що позивач мав реальну можливість надати пояснення та брати участь у перевірці до дня її завершення 24.07.2025 року, а його права не були обмежені. Згідно з вимогами ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду. Відповідно до вимог ч.7 ст.44 Закону №2735-VI про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Колегією суддів встановлено, що перевірка проводилася за відсутності позивача, про що прямо свідчить відсутність його підписів як в акті перевірки, так і у протоколі. Це, у свою чергу, означає, що зазначені документи не вручалися позивачу безпосередньо в день їх складання, як це передбачено законом. Водночас Закон №2735-VI не містить вимог щодо їх обов`язкового поштового направлення у визначений строк або із застосуванням певного оператора поштового зв`язку. На відміну від акта і протоколу, лише щодо постанови про накладення штрафу ч.7 ст.44 Закону №2735-VI встановлює імперативний строк її направлення - не пізніше наступного робочого дня після оформлення. При цьому, Закон №2735-VI не визначає обов`язкову службу доставки для будь-якого з цих документів, тому направлення матеріалів кур`єрською службою Express Mail не суперечить вимогам Закону №2735-VI. Згідно з накладною поштового відправлення №0016961, наявною в матеріалах справи, постанова №152 від 09.10.2025 року прийнята кур`єром 28.10.2025 року, направлена на адресу позивача АДРЕСА_1 та вручена позивачу 09.10.2025 року, що підтверджується його підписом. У зв`язку з невідповідністю у накладній дати прийняття відправлення (28.10.2025 року) та його вручення (09.10.2025 року), судом здійснено пошук поштового відправлення №0016961 за допомогою трекінгу на офіційному сайті Express Mail та встановлено, що поштове відправлення прийнято та вручено 28.10.2025 року. Таким чином, оскаржувана постанова всупереч ч.7 ст.44 Закону №2735-VI направлена відповідачем пізніше наступного робочого дня після оформлення. Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2025 року у справі №380/23540/21, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Суд по цій справі враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що зазначені позивачем порушення невчасного направлення оскаржуваної постанови жодним чином не впливають на її правильність по суті. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення на позивача штрафу на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI в розмірі 17 000 грн. Стосовно оскаржуваного рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №375 від 25.07.2025 року, колегія суддів вважає, що вказане рішення є немотивованим, а також вважає його протиправним з наступних підстав. Згідно з вимогами ч.3 ст.33 Закону №2735-VI рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені або їхня дія може бути припинена відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб`єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до ст.34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб`єктами господарювання відповідно до частин 10, 15 цієї статті. Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (ч.5 ст.33 Закону №2735-VI). У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (ч.8 ст.33 Закону №2735-VI). Колегією суддів встановлено, що у рішенні №375 від 25.07.2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів термін усунення формальних невідповідностей продукції встановлено до 25.09.2025 року. 03.10.2025 року відповідачем прийнято рішення №51 про внесення змін до рішення №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом продовження до 20.01.2026 терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026 року. Суть обмежувальних заходів у рішенні №375 від 25.07.2025 року це вимога до позивача усунення формальної невідповідності партії продукції по ланцюгу постачання. Клопотання позивача про зміну строку виконання, яке мало б бути подане до закінчення первісного строку - відсутнє. Позивачем надані документи щодо його партії товару, яка придбана ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», яка ним у подальшому поставлена ФОП ОСОБА_5 , а останнім ФОП ОСОБА_3 , якою за результатами перевірки її вказана продукція, яка залишилась, утилізована. Отже, фактично неможливо усунути формальності невідповідності продукції за її відсутністю в реалізації. Таким чином, на переконання суду першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, рішення №51 від 03.10.2025 року прийнято з порушенням ч.5 ст.33 Закону №2735-VI, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність. Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області спростовуються вищенаведеним. Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів також погоджується з висновком, до якого дійшов суд першої інстанції, а саме, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Відповідно до вимог ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Вимогами ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2 ст.23 ЦК України). Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). При цьому, відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано (постанови Верховного Суду від 05.11.2019 року у справі №285/1864/16-а, від 18.11.2019 року у справі №820/5044/18, від 27.11.2019 року справі №750/6330/17). У цій справі позивач заявив, що оскаржувані постанова №152 від 09.10.2025 року про накладення на нього штрафу у розмірі у розмірі 17 000 грн та рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження строку виконання обмежувальних заходів до 20.01.2026 року спричинили істотні перешкоди для ведення бізнесу та отримання стабільного прибутку. Це спричинило постійне психологічне напруження, почуття невпевненості та порушення звичного способу життя, що негативно позначилось на ньому та його родині, тому вважає, що у зв`язку з цим підлягає стягненню на його користь моральна шкода у розмірі 100 000 грн. Відповідно до вимог ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Оскільки у кожної людини індивідуальне світосприйняття порушення її прав суб`єктом владних повноважень, колегія суддів вважає, що наведених позивачем доводів за обставин цієї справи недостатньо для стягнення на його користь моральної шкоди. У цій справі відсутні докази, якими б позивач обґрунтовував факт наявності будь-яких втрат немайнового характеру, зумовлених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними проявами, що можуть свідчити про наявність моральної шкоди, внаслідок незаконного рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження строку виконання обмежувальних заходів до 20.01.2026 року. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про відшкодування на користь позивача моральної шкоди задоволенню не підлягає. З огляду на всі вище перелічені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевикладене і про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг сторін по справ та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду 14 січня 2026 року, колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до вимог ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко