Постанова 4805 № 279/4888/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/4888/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О. Номер провадження №33/4805/155/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника адвоката Барановського І.І.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Барановського Ігоря Івановича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді районного суду ОСОБА_1 25 липня 2025 року о 00-54 в м. Коростень по вул. Грушевського, 5 керував транспортним засобом «Chevrolet Captivа» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, хитка хода). Від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у найближчому медичному закладі відмовився у встановленому законодавством порядку. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Барановський І.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. На обґрунтування апеляційної скарги вказав, що працівники поліції не складали адміністративні матеріали у присутності водія, права йому не роз`яснювались, протокол не вручався. Крім того, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 не відмовлявся, отже підстав для направлення його до медичного закладу у поліцейських не було. На думку захисника, у діях скаржника відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина - недоведена. В судовому засіданні захисник адвокат Барановський І.І. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослі5дити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №4017925 від 25 липня 2025 року; розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; направленням ОСОБА_1 до Коростенської ЦМЛ для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції, від проходження огляду відмовився; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, від огляду водій відмовився; рапортом працівника поліції Андрія Сидорика. На думку апеляційного суду вказані докази узгоджуються з відеозаписами з портативного реєстратора працівників поліції, долученими до матеріалів справи, на яких зафіксовано як працівник поліції встановив особу водія транспортного засобу ОСОБА_1 , вказав на наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 категорично відмовився. Працівники поліції роз`яснили водію наслідки відмови від проходження такого огляду у вигляді складення адміністративних матеріалів за порушення водієм п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водія відсторонили. Інший відеозапис фіксує як працівники поліції ознайомлюють водія із протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте ОСОБА_1 вимагає надати йому копію протоколу перш, ніж поставити підпис за ознайомлення з його змістом. А в подальшому здійснює виклик на службу 102 зі скаргами на дії працівників поліції. Наданий відеозапис суд вважає відповідним п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, оскільки останній хоча і наданий короткими частинами, проте за змістом є послідовним, за допомогою останнього можна відтворити обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно яких ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, хитка хода, у відповідності до встановленого законом порядку йому запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки автомобіля та в найближчому медичному закладі. Сам факт відмови його від проходження огляду був причиною складення протоколу про адміністративне правопорушення за п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР. Доводи захисника щодо незаконності дій працівників поліції під час складання адміністративних матеріалів суд вважає надуманими у зв`язку з наступним. Судом встановлено й відеозаписами зафіксовано, що під час складення адміністративних матеріалів водій був присутній на місці зупинки, проте від ознайомлення з ними відмовився, хоча така можливість працівниками поліції йому надавалась. Натомість ОСОБА_1 після зупинки його за кермом автомобіля відмовився виконати законну вимогу поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Одночасно, згідно долученого відеозапису працівник поліції запитує у водія: «Вживали сьогодні спиртні напої?»- «ТАК»; «Огляд проходити будете?» - «НІ»; «В лікарню їхати проходить огляд?..» - «НІ». Крім того з матеріалів справи вбачається, що від ознайомлення з пам`яткою про права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 відмовився. Відтак, під час дослідження матеріалів справи порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Під час дослідження матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Вказана справа розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовано. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не впливають на правильність постанови суду першої інстанції та не можуть бути підставою для звільнення останнього від адміністративної відповідальності. Санкція статті 130 ч. 1 КУпАП є безальтернативною, передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та закон в даному випадку не допускає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення в залежності від особи порушника. Суд з повагою ставиться до факту проходження ОСОБА_1 військової служби, однак це не надає йому імунітету від відповідальності за настільки суспільно небезпечне адміністративне правопорушення, як передбачене ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 листопада 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь