Постанова Київський апеляційний суд № 369/5971/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2026 року місто Київ Справа № 369/5971/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/6531/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Поліщук Н.В., Соколової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2025 року (у складі судді Янченка А.В., дата складення повного тексту рішення - 28 листопада 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ВСТАНОВИВ У квітні 2024 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що ТОВ «Петропавлівське» здійснює нечесну комерційну діяльність по відношенню до позивачки ОСОБА_1 , що полягає у ненадані комунальних послуг: з централізованого постачання холодної води щомісячно по 8 куб. метрів та водовідведення по 8 куб. метрів починаючи із 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2024 року, при наявності у квартирі лічильника холодної води. Згідно ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» №3153-ХІ від 10.06.2023 р. вказано, що «ч. 1 Комерційна практика суб`єкта господарювання по відношенню до споживача вважається нечесною, якщо її здійснення завдає (може завдавати) шкоди економічним інтересам або спотворює економічну поведінку споживача щодо певної продукції та, зокрема, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, вводить споживача в оману або є стосовно нього агресивною.

2. Нечесна комерційна практика забороняється. Правочини, здійснені з використанням нечесної комерційної практики, є недійсними.

3. Нечесною є комерційна практика, яка: 1) негативно впливає на здатність споживача приймати будь-яке свідоме рішення щодо наміру та умов придбання продукції, яке він не прийняв би за інших умов; 2) не відповідає або суперечить усталеним стандартам, нормам та/або правилам професійної сумлінності». Так, 01 березня 2024 року, позивачка в черговий раз звернулася до ТОВ «Петропавлівське» з інформаційним запитом, намагалася отримати належним чином оформлений документ на зменшення нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води, з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по її квартирі АДРЕСА_1 , починаючи із 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2024 року, (додаток №1 -запит). До інформаційного запиту додала Акт обстеження лічильника на холодну воду складеного директором ТОВ «ЖЕО ПЕК» Баклан Сергієм Григоровичем від 29 лютого 2024 року, підписи скріплені печаткою зазначеного підприємства. Оскільки вказане підприємство надає послуги з утримання будинку за АДРЕСА_2 та прибудинкової території, яке здійснює обслуговування та ремонти внутрішньо-будинкової системи із водопостачання та водовідведення. В Акті обстеження вказано що станом на 29 лютого 2024 року було спожито холодної води 00058 куб. м., тобто 58 куб. м. (додаток №2- Акт обстеження). Також, 01 березня 2024 року, позивачка склала Акт-претензію із розрахунком, про зменшення нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води, з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по її квартирі АДРЕСА_1 . Запит, Акт обстеження лічильника на холодну воду та Акт-претензію надіслала на електронну пошту ТОВ «Петропавлівське» petrop-maik@ukr.net. В запиті просила здійснити перерахунок та надіслати відповідь на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 до 08 березня 2024 року. Але, станом на 08 квітня 2024 року, її права не були відновлені ТОВ «Петропавлівське», не було здійснено перерахунку нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води, з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по квартирі АДРЕСА_1 на підставі Акту-претензії та Акту обстеження лічильника, а також взагалі не було надіслано відповіді, в тому числі і на її електронну пошту. ТОВ «Петропавлівське» на протязі п`яти днів так і не здійснило перерахунку про зменшення нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по квартирі позивача №5 будинку АДРЕСА_2 на підставі Акту-претензії та Акту обстеження лічильника. Також, не надало відповіді, а ні до 08 березня 2024 року, а ні на протязі місяця. А відтак, вважається, що перерахунок суми боргу в розмірі 6 438,16 грн визнаний виконавцем. Позивачка вважала такі дії ТОВ «Петропавлівське» протиправними та агресивними, про цей факт стверджують показники в рахунку за ЖКП №678873 від 07 лютого 2024 року, що начебто було споживачем спожито холодну воду 248,38 куб. метрів, які не відповідають фактичним показникам лічильника на воду, тобто завищені на 198,38 куб. метрів (248,38 - 58 куб. метрів), (додатки: № 2 - акт обстеження та № 4 - рахунок). Станом на момент судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку не здійснив перерахування про зменшення нарахувань на суму 6 438,16 грн по квартирі позивача № 5 будинку АДРЕСА_2 на підставі Акту-претензії та Акту обстеження лічильника. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд стягнути з ТОВ «Петропавлівське» на користь ОСОБА_1 спричинену немайнову моральну шкоду в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень; зобов`язати ТОВ «Петропавлівське» здійснити перерахунок, шляхом зменшення оплати вартості за ненадані послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати в розмірі 6 438,16 (шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень) 16 коп. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Петропавлівське» здійснити ОСОБА_1 перерахунок, шляхом зменшення оплати вартості за ненадані послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати в розмірі 6 438,16 грн по квартирі АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позову - відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Петропавлівське» в дохід держави судовий збір в сумі 968 грн 96 коп. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач, ТОВ «Петропавлівське» 31 грудня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Вирішити питання стягнення судового збору. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції повністю проігнорував особливий правовий режим діяльності критичної інфраструктури та фактично поклав на відповідача обов`язок вчиняти дії, які не передбачені жодною нормою закону та суперечать принципам публічного регулювання. Вказує, що позивачка не довела та суд не встановив жодного факту припинення або обмеження централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення до її квартири. Зазначає, що так як позивачка систематично перешкоджала діяльності контролерів уповноважених представників виконавця послуг ТОВ «Петропавлівське» та неодноразово відмовляючи їм у доступі до квартири для зняття показників та обстеження вузла обліку споживання води, виконавець послуг був зобов`язаний здійснювати нарахування за спожиті позивачкою послуги централізлваного водопостачання та водовідведення, відповідно до норм споживання, що прямо передбачено законодавством. Звертає увагу на відмову позивачки від надання доказів та відсутність підтвердження повірки лічильника. Стверджує, що 17 січня 2022 року на адресу позивачки ОСОБА_1 з офіційної електронної пошти ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» було надіслано повний пакет документів, передбачений чинним законодавством України, для належного оформлення договірних відносин між виконавцем комунальних послуг та індивідуальним споживачем, проте позивачка відмовилась їх підписувати, а суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою такі обставини. Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які є обов`язковими для застосування судами нижчих інстанцій відповідно до статті 263 ЦПК України, а саме: постанову Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 522/1912/17, постанову Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 761/21360/18 та постанову Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 640/15244/19. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Позивачка правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Проте, 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 направила до суду свої заперечення на ухвалу про відкриття апеляційного провадження в яких зазначала, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2025 року є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі належних та допустимих доказів. Суд першої інстанції встановив факти систематичного нарахування відповідачем плати за ненадані послуги, протиправність його дій та відсутність правових підстав для здійснення таких нарахувань. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на те, що відповідач оскаржує рішення, в частині задоволених позовних вимог, а позивачка не подавала свою апеляційну скаргу в частині відмовлених позовних вимог, а тому в цій частині рішення апеляційним судом не переглядається. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам рішення суду першої інстанції відповідає. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних у матеріалах справи доказів та додаткових пояснень відповідача, останній не здійснив перерахування нарахувань на суму 6 438,16 грн по квартирі позивача АДРЕСА_1 на підставі Акту-претензії та Акту обстеження лічильника та дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «Петропавлівське» здійснити позивачці перерахунок, шляхом зменшення оплати вартості на суму 6 438,16 гривень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2024 року, позивачка звернулася до ТОВ «Петропавлівське» з інформаційним запитом, намагалася отримати належним чином оформлений документ на зменшення нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води, з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по її квартирі АДРЕСА_1 , починаючи із 01 грудня 2021 року по 01лютого 2024 року. До інформаційного запиту позивачка додала Акт обстеження лічильника на холодну воду складений директором ТОВ «ЖЕО ПЕК» Баклан Сергієм Григоровичем від 29 лютого 2024 року, підписи скріплені печаткою зазначеного підприємства. Оскільки вказане підприємство надає послуги з утримання будинку за АДРЕСА_2 та прибудинкової території, яке здійснює обслуговування та ремонти внутрішньо-будинкової системи із водопостачання та водовідведення. В Акті обстеження вказано що станом на 29 лютого 2024 року було спожито холодної води 00058 куб. м., тобто 58 куб. м. Також, 01 березня 2024 року, позивачка склала Акт-претензію із розрахунком, про зменшення нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води, з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по її квартирі АДРЕСА_1 . Запит, Акт обстеження лічильника на холодну воду та Акт-претензію надіслала на електронну пошту ТОВ «Петропавлівське» petrop-maik@ukr.net. В запиті просила здійснити перерахунок та надіслати відповідь на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 до 08 березня 2024 року. Але, станом на 08 квітня 2024 року, її права не були відновлені ТОВ «Петропавлівське», не було здійснено перерахунку про зменшення нарахувань за ненадані послуги з постачання холодної води, з водовідведення та абонентської плати на суму 6 438,16 грн по квартирі АДРЕСА_1 на підставі Акту-претензії та Акту обстеження лічильника, а також взагалі не було надіслано відповіді, в тому числі і на її електронну пошту. Згідно ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем). За приписами постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2024 року №127 «Про порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості» частин 3, 4, 7 зазначено, що «У разі ненадання послуги, надання не в повному обсязі або невідповідної якості виконавець зобов`язаний протягом одного місяця, що настає за розрахунковим періодом, самостійно здійснити перерахунок згідно з вимогами цього Порядку, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф) у порядку та розмірі, що визначені законодавством або договором. Станом на момент судового розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не надав відповіді на вимоги, викладені в акті-претензії, а відтак в силу положень ч. 7 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі вимоги вважаються визнаними відповідачем. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та додаткових пояснень відповідача, станом на момент перегляду справи у суді апеляційної інстанції, останній не здійснив перерахування про зменшення нарахувань на суму 6 438,16 грн по квартирі позивача № 5 будинку АДРЕСА_2 на підставі Акту-претензії та Акту обстеження лічильника. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання ТОВ «Петропавлівське» здійснити позивачці перерахунок, шляхом зменшення оплати вартості за ненадані послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати в розмірі 6 438,16 (шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень) по квартирі АДРЕСА_1 . Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку правового статусу відповілача, оскільки сам відповідач зазначає, що ТОВ «Петропавлівське» є ліцензованим виконавцем послуг централізованого водопостачання та водовідведення на території Борщагівської ОТГ та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії серії АВ №582482 від 31 травня 2011 року, яка є безстроковою. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про відсутність факту ненадання комунальних послуг, виходячи з наступного. Як вбачається з Атку обстеження лічильника на холодгу воду від 29 лютого 2024 року станом на вказану дату позивачкою було спожито холодної води 00058 куб.м., тобто 58 куб.м., проте відповідач нарахував позивачці 248, 338 куб.м., що відображається у рахунку за ЖКП №678873 від 07 лютого 2024 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено, що відповідач виставляє до оплати позивачу квитанції за фактично не надані послуги, та відмовляється здійснити перерахунок за показниками лічильника за фактично отримані послуги, чим порушує вимоги Закону та права позивача. Щодо доводів про неправомірне покладення в основу рішення показників лічильника та законності нарахувань за нормами споживання, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо врегульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, яка проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал). Наказом Мінекономрозвитку України від 13 жовтня 2016 року №1747 встановлено, що міжповірочний інтервал для всіх лічильників води становить 4 роки. Відповідно до Акту «Про опломбування лічильника ХВП» від 16 квітня 2020 року лічильник холодної води за адресою АДРЕСА_3 , був опломбований, а тому відмова позивачу у доступі контролерам до своєї квартири для зняття показників не дає відповідачу права нараховувати позивачці плату за послуги за нормативами споживання з урахуванням коефіцієнта сімейності, виходячи із середньостатистичного складу сім`ї на території Борщагівської ОТГ. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивачка не надала доказів, які б підтверджували проведення періодичної повірки лічильника води, оскільки повірка здійснюється один раз на 4 роки, опломбування лічильна відбулось 16 квітня 2020 року, а позивачка просила зменшити нарахування за ненадані послуги у період з 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2024 року, тобто в межах 4-річного терміну до наступної повірки лічильника. Безпідставними є доводи скарги, що позивачка ухилялась від підписання пакету документів для належного оформлення договірних відносин між нею та відповідачем, оскільки в Україні діє свобода договору і не можна примусити укласти будь-який договір. Тим більше не укладення договору не дає правомірних підстав відповідачу нараховувати борг за послуги, які не надавались. Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які є обов`язковими для застосування судами нижчих інстанцій відповідно до статті 263 ЦПК України, а саме: постанову Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 522/1912/17, постанову Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 761/21360/18 та постанову Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 640/15244/19, оскільки постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 522/1912/17 відсутня в ЄДРСР, а за вказаним унікальним номером в реєстрі міститься ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2017 року. Також у реєстрі відсутні постанова Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 761/21360/18 та постанова Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 640/15244/19, а тому суд першої інстанції жодним чином не міг покласти в основу рішення висновки неіснуючих постанов Верховного Суду. Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення по суті вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат. При цьому, враховуючи той факт, що за наслідками апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції не було ухвалено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивачку понесених відповідачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» - залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2025 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий О.В. Желепа Судді Н.В. Поліщук В.В. Соколова