Ухвала КЦС ВС № 592/1673/23

УХВАЛА 03 квітня 2026 року м. Київ справа № 592/1673/23 провадження № 61-3895ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 29 січня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ВСТАНОВИВ: У березні 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 29 січня 2026 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Проте касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону; заявник не обґрунтовує того, в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою. У пункті 6 частини другої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу не зазначила клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статей 406, 409 ЦПК України, за наслідками розгляду його касаційної скарги. Згідно зі статтею 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу; скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову, у разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги. Формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження), так і під час касаційного розгляду, отже заявник має коректно сформульовати клопотання (процесуальну вимогу) за наслідками розгляду його касаційної скарги з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надіслати належним чином оформлену уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень в справі № 592/1673/23 встановлено, що предметом позову є стягнення банком з ОСОБА_1 заборгованості. У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 заявляє 29 процесуальних вимог. Більшість з них мають характер позовних вимог, зокрема, щодо «витребування», «зобов`язання», «стягнення» і не стосуються як учасників справи, так і предмета позову та його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення. За таких обставин заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, зокрема її прохальну частину (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 406, 409 ЦПК України) та подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною першою статті 3 Закону визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною першою статті 3 Закону визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 328,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду в справі становить 665,60грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) зазначити підстави касаційного оскарження; 2) уточнити вимоги касаційної скарги, зокрема її прохальну частину (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 406, 409 ЦПК України); 3) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи; 4) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Ситнік