Постанова Сумський апеляційний суд № 592/1673/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2026 року м.Суми Справа №592/1673/23 Номер провадження 22-ц/816/1519/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Сидоренко А. П. (суддя-доповідач), суддів - Петен Я. Л. , Замченко А. О. за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2025 року ухвалену в м. Суми у складі судді Алфьорова А.М. за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у с т а н о в и в: Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 23 грудня 2010 року у розмірі 39054 грн. 90 коп. з яких: 31947 грн. 68 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7107 грн. 22 коп. заборгованість за простроченими процентами та вирішено питання розподілу судових витрат. 09 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 березня 2023 року. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визнано неподаною і повернуто заявнику. Постановою Сумського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 листопада 2024 року скасовано, а матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 березня 2023 року за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2025 року, здійснити перегляд рішення у справі № 592/1673/23 у зв`язку з нововиявленими обставинами та скасувати рішення від 07 березня 2023 року у вказаній справі. У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 із подальшими змінами, електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі. Отже, підписання електронного примірника рішення кваліфікованим електронним підписом судді за відсутності власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі не свідчить про дотримання судом вимог процесуального законодавства щодо порядку ухвалення судових рішень, зокрема те, що ухвали суду, постановлені окремим документом підписуються суддею (суддями) і приєднуються до матеріалів справи. Вказує на те, що має місце неповне з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для вирішення спору по справі та порушення норм процесуального права, що в сукупності є підставами для скасування судового рішення. Апелянт вважає, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 березня 2023 року, яким з нього стягнуто на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором, не підписано належним підписом, що свідчить про порушення судом вимог процесуального законодавства щодо порядку ухвалення судових рішень, отже є підставою для скасування такого рішення суду. Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що, обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення суду від 07 березня 2023 року, не можна вважати нововиявленими, тому заява з вказаних підстав задоволенню не підлягає. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду. Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. За нормами ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у ст. ст. 424, 426 ЦПК України. Судове рішення не може переглядатися у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а також, якщо обставини, визначені частиною 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Тобто, відсутня законодавчо передбачена підстава для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, як встановлення нових обставин. Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч.2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи. Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору і які існували на час постановлення рішення, але про які не було і не могло бути відомо особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду. Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній та касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Звертаючись до суду з заявою по перегляд рішення суду від 07 березня 2023 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 вказував на відсутність власноручного підпису на судовому рішенні по справі № 592/1673/23 від 07 березня 2023 року, що свідчить про порушення судом вимог процесуального законодавства щодо порядку ухвалення судових рішень. Проте наведена заявником обставина не підпадає під ознаки нововиявлених, перелік яких чітко визначено ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд може відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. З огляду на вказані норми права та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які він посилається, а саме те, що рішення суду не підписане власноручним підписом судді, не є нововиявленими обставинами. За ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на постанову Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 757/34675/20-ц, проте наведену правову позицію суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту цього судового рішення слідує, що підставою для скасування ухвали суду в зазначеній справі були визначені законодавством порушення норм процесуального права при перегляді рішення місцевого суду судом апеляційної інстанції, тобто судове рішення у справі не стосуються порядку перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий А.П.Сидоренко Судді Я.Л. Петен А.О.Замченко