Постанова Харківський апеляційний суд № 643/3116/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2026 року м. Харків справа № 643/3116/24 провадження № 22-ц/818/39/26 провадження № 22-ц/818/40/26 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю., за участю секретаря Муренченко С.А., учасники справи: позивач Салтівська окружна прокуратура м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці, відповідачка ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року в складі судді Скотаря А.Ю. в с т а н о в и в: У березні 2024 року Салтівська окружна прокуратура м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Позовна заява мотивована тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000021 від 11.01.2019 за ч.2 ст.367 КК України за фактом неналежного виконання упродовж 2018 року службових обов`язків службовими особами Державної митної служби України через несумлінне ставлення до них, усупереч вимогам Митного кодексу України, під час здійснення контролю правильності визначення коду товару, імпортованого ТОВ «Ваміп-сервіс», що призвело до тяжких наслідків, заподіяних державі в особі Харківської митниці ДФС, у вигляді ненадходження фіскальних платежів у особливо великих розмірах. З вказаного кримінального провадження в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування № 62021170020000295 від 09.07.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України стосовно ОСОБА_1 , під час розслідування якого встановлено, що головний державний інспектор митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 у період з 10.04.2018 по 24.09.2018 допустила неналежне виконання своїх службових обов`язків під час митного оформлення товару в режимі «Імпорт» по митним деклараціям та здійснення митної формальності контроль правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», загальною вагою 295 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс», чим завдала збитки державі на 3657132,42 грн, що підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 188 від 27.12.2019. Зазначила, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваміп Сервіс» ввезено на митну територію України в зону діяльності Харківської митниці ДФС іноземний товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ +», ТУ 2411-004-04414276-2018, вагою 20 тон на транспортних засобах з державними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . 10.04.2018 зазначений товар декларантом товариства заявлено в режим «Імпорт» шляхом подання електронної митної декларації, заповненої у звичайному порядку типу ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/016229 до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, вагою 20,00 тон (гр. 38), з кодом товару «3814009090» (гр. 33). Митна вартість визначена за першим методом (гр. 43) у сумі 202917,68 грн (гр. 45). Митні платежі декларантом розраховано в гр. 47 митної декларації, які складаються з мито 0 грн (ставка 0%), ПДВ 40583,54 грн (20%), акцизний податок 0 грн. До митного оформлення митну декларацію 10.04.2021 прийняв інспектор митного поста «Харків-центральний» Марченко О.Д. Автоматизованою системою митних оформлень сформовано форму митного контролю з кодом 201-1 «Проведення ідентифікаційного митного огляду без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу». Виконано митну формальність ОСОБА_2 , про що в полі «Результат» зазначено: «МФ здійснено. Невідповідностей/порушень не виявлено». В системі відсутній акт митного огляду товару. Вказала, що 10.04.2018, о 12:40:06, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Харків-центральний», знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 370, під час здійснення контролю правильності класифікації товару по ЕМД ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/016229, не зважаючи на достовірно відомі їй обставини, що товар складається з 90-95% метанолу та 5-10% ізобутанолу та, відповідно до висновку Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС Державної фіскальної служби України від 30.03.2018 № 142008800-0352 (Висновок від 30.03.2018), проба являє собою рідину, що складається із метанолу (87,5 мас. дол.), та ізобутанолу (12,5 мас. дол.), що товар: «інгібітор видалення відкладень КЗ +», виготовлений по ТУ 2411-004-04414276-2018 запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах, а також інших даних, що вказують, що Товар зазначений у графі 31 ЕМД ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/016229, відповідає коду товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) 2905110000, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи Дніпровського НДЕКЦ МВС України №19/12.1/800 від 05.07.2019, неналежно виконуючі свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, будучи обізнаною з вимогами законодавства України щодо класифікації товарів, ігноруючи вимоги Митного законодавства, нехтуючи своїми службовими обов`язками через несумлінне ставлення до них під час контролю правильності класифікації товарів відповідно до положень статті 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів, усупереч вимогам ч.ч. 2, 4 ст. 69 МК України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз. 3 п. 4 Розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України № 650 від 30.05.2012 (далі Порядок № 650), Правил 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. п. 2.18., 2.18.1., 2.18.2., 2.18.3., 2.19., 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції, прийняла рішення про підтвердження правильності визначення декларантом коду товару 3814009090, маючи регламентований доступ до програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи, за допомогою службової комп`ютерної техніки проставила відмітку в АІС «Інспектор» про здійснення митної формальності з контролю правильності визначення коду товару та підтвердження коду товару заявленого декларантом. При митному оформленні в режимі «Імпорт» вищезазначеного товару за кодом товару УКТЗЕД 3814009090, вагою 20 тон та митною вартістю 202917,68 грн, митні платежі складають 40583,54 грн з яких: мито 0 грн; акцизний податок 0 грн; податок на додану вартість 40583,54 грн. Разом з тим, при митному оформленні в режимі «Імпорт» вищезазначеного товару за кодом товару УКТЗЕД 2905110000, вагою 20 тон та митною вартістю 202917,68 грн митні платежі складають 288890,31 грн з яких: мито 11160,47 грн (5,5 %); акцизний податок 195761,84 грн (із розрахунку 245 EUR за 1 тис. л при 15 град.); податок на додану вартість 81968,0 грн. Таким чином, при митному оформленні товару з кодом УКТЗЕД 2905110000 по ЕМД ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/016229 митні платежі збільшуються на суму 248306,77 грн. Інспектором митного поста «Харків-центральний» Марченко О.Д. оформлено митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA 807170/2018/016229 10.04.2018 в 14:51:03 та товар впущений у вільний обіг без сплати митних платежів - мита, акцизного податку та не в повному обсязі сплаченого ПДВ. Такі ж самі дії з митного оформлення аналогічного Товару, ввезеного на територію України Товариством, здійснені ОСОБА_1 за тих же умов та порядку 16.04.2018, 18.04.2018, 07.05.2018, 08.05.2018, 21.06.2018, 01.08.2018, 17.08.2018, 23.08.2018, 21.09.2018, 24.09.2018 (всього за 13-ми митними деклараціями). Класифікація товарів здійснюється згідно з УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджена Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України». З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до ГС версії 2012 року та Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі КН) і затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 №

401. В поясненнях до УКТЗЕД зазначено, що Класифікація товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за Основними правилами інтерпретації класифікації товарів (далі ОПІ КТ). Відповідно до п.п. (а) п. 3 ОПІ КТ у разі коли товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, то при його класифікації перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Відповідно до п.п. (а) п. 3 ОПІ КТ суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати. Імпортером ТОВ «Ваміп Сервіс» здійснено ввезення на митну територію України товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ +», виготовлений по Технічним умовам 2411-004-04414276 2018 (далі ТУ). Відповідно до зазначених ТУ Товар призначений для промислового використання. Використовується, як змивка видалення консервуючих, лакофарбових покриттів з металевих, кам`яних, полімерних поверхонь, а також для очищення електричних машин від промислових забруднень. Видаляє лакофарбові покриття на масляній основі, алкідні емалі, фенол формальдегідні, водно-дисперсні та ніші види лакофарбових покриттів, емалі, мастики, ґрунтовки. Також може використовуватись у якості інгібіруючого розчину, запобігаючого утворенню гідратних пробок у газових трубопроводах та свердловинах, для чого подається на ланки з найбільш вірогідним гідратоутворенням. Зазначений Товар, згідно ТУ складається з 90-95% метанолу та 5-10% ізобутанолу. Відповідно до Висновку від 30.03.2018 проба являє собою двокомпонентну рідину, що складається із метанолу та ізобутанолу. Вміст компонентів у складі проби: метанол (87,5 мас. дол.), ізобутанол (12,5 мас. дол.). Згідно з УКТЗЕД продукти із вмістом метанолу можуть класифікуватись у товарній позиції 2905 або в інших товарних позиціях залежно від хімічного складу та цільового використання таких продуктів. Метанол, як окрема органічна речовина з вмістом або без вмісту домішок включається до товарної позиції 2905. Термін «домішки» тлумачиться у Загальних положеннях до товарної групи

29. Продукти товарної групи 29 можуть містить додані речовини, визначені у пунктах (е)-(g) примітки 1 до товарної групи 29, проте додавання таких речовин не повинно змінювати властивості продуктів товарної групи 29 і не допускати використання цих продуктів для інших цілей, що відрізняються від традиційних. У поясненнях до товарної позиції 2905 зазначено, що метанол використовується в органічному синтезі як розчинник для виробництва барвників, вибухових речовин, фармацевтичних продуктів та інше. Товарна позиція 3814 включає в себе розчинники та розріджувачі складні органічні, готові суміші для видалення фарб або лаків. До цієї товарної позиції включаються органічні розчинники та розріджувачі (з вмістом або без вмісту 70 мас.% чи більше нафтових фракцій) за умови, що вони не є окремими сполуками визначеного хімічного складу і в іншому місці не зазначені. Вони являють собою більш менш леткі рідини, що використовуються, серед іншого, у виробництва лаків і фарб або як суміші, що видаляють жир, для частин машин і т.д. До товарної позиції 3814 не включаються окремі розчинники чи розріджувачі визначеного хімічного складу (зазвичай група 29). Багатокомпонентні розчинники це розчинники до складу яких входять два або більше компонента, поєднання яких обумовлює більші функціональні можливості таких розчинників та їх споживчі властивості. Під час досудового розслідування не встановлено, 12,5% ізобутилового спирту, який знаходиться в метиловому спирті, збільшує функціональні можливості товару в порівнянні з властивостями метанолу. Товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ +» за своїм хімічним складом складається з двох спиртів (метанол, ізабутанол). За своїми хімічними властивостями відповідає хімічним речовинам спирти. За призначенням також використовується як спирт. Тому повинен класифікуватися в групі 29 (спирти). Таким чином, товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ +», виготовлений по ТУ 2411-004-04414276-2018, який запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах, відповідає характеристикам описової частини коду Українського класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності 2905110000 та не відповідає характеристикам описової частини коду Українського класифікатору товарів зовнішньо економічної діяльності 3814009090. Згідно з п. п. 6, 8, 9 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України кошти від податку на додану вартість, акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, ввізного мита належать до доходів загального фонду Державного бюджету України. У зв`язку з неналежним виконанням своїх службових обов`язків інспектором митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 під час митного оформлення товару в режимі імпорт по митним деклараціям: ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/16229 від 10.04.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17331 від 16.04.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17332 від 16.04.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17947 від 18.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21157 від 07.05.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21462 від 08.05.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21568 від 08.05.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/29716 від 21.06.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/37227 від 01.08.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/40062 від 17.08.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/41121 від 23.08.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/45828 від 21.09.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/45936 від 24.09.2018 та здійснення митної формальності - контроль правильності класифікації товару - «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», ТУ 2411-004-04414276-2018, загальною вагою 295 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс» у період з квітня 2018 року по вересень 2018 року, в порушення вимог статті 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів, в порушення вимог ч.ч. 2, 4 ст. 69 Митного кодексу України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз. 3 п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 650, Правил 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. п. 2.18., 2.18.1., 2.18.2., 2.18.3., 2.19., 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції, підтверджено правильність класифікації товару за УКТЗЕД 3814009090, що призвело до митного оформлення зазначеного товару, який відповідно до чинного законодавства класифікується за кодом УКТЗЕД 2905110000 по вказаним митним деклараціям без сплати обов`язкових митних платежів на загальну суму 3657132,42 грн, з яких мито складає 154466,01 грн, акцизний податок 2893144,34 грн, ПДВ 609522,07 грн, чим завдано збитки державному бюджету України на вказану суму. Саме неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них призвело до спричинення державі в особі Харківської митниці ДФС тяжких наслідків у вигляді майнової шкоди на вказану суму. Під час досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021170020000295 від 09.07.2021 стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України 30.08.2021 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду по суті. Одночасно, процесуальним керівником у кримінальному проваджені прокурором відділу Харківської обласної прокуратури заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Харківської митниці про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 3657132,42 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження № 62021170020000295 від 09.07.2021 стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України. Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої на користь держави матеріальної шкоди в розмірі 3657132,42 грн залишено без розгляду. Ураховуючи викладене, інтереси держави залишились незахищеними, оскільки не забезпечено стягнення з винної особи шкоди, завданої службовою недбалістю, та надходження відповідних коштів до Державного бюджету. Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської митниці збитки, завдані кримінальним правопорушенням, у розмірі 3657132,42 грн. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року у задоволенні позову Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці відмовлено. Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року стягнуто з Салтівської окружної прокуратури м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської митниці подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення та додаткове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що протиправна поведінка ОСОБА_1 полягає в тому, що перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Харків центральний», неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, будучи обізнаною з вимогами законодавства України щодо класифікації товарів, ігноруючи вимоги Митного законодавства, нехтуючи своїми службовими обов`язками через несумлінне ставлення до них під час контролю правильності класифікації товарів відповідно до положень статті 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів, усупереч вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 69 МК України, п. 5 Розділу І, п.2, абз.3 п.4 Розділу ІІІ Порядку № 650, Правила 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. п. 2.18., 2.18.1., 2.18.2., 2.18.3., 2.19., 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції, не зважаючи на достовірно відомі їй обставини, а саме те, що Інгібітор складається з 90-95% метанолу та 5-10% ізобутанолу та відповідає коду товару згідно УКТ ЗЕД 2905110000, прийняла рішення про підтвердження правильності визначення декларантом коду товару 3814009090, маючи регламентований доступ до програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи, за допомогою службової комп`ютерної техніки проставила відмітку в АІС «Інспектор» про здійснення митної формальності з контролю правильності визначення коду товару та підтвердження коду товару заявленого декларантом. Матеріальна шкода (збитки) полягає у ненадходженні до державного бюджету обов`язкових митних платежів на загальну суму 3657132,42 грн, з яких мито складає 154466,01 грн, акцизний податок 2893144,34 грн, ПДВ 609522,07 грн. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та матеріальною шкодою полягає у тому, що шкода, спричинена ненадходженням до бюджету обов`язкових митних платежів, стала об`єктивним наслідком протиправної поведінки ОСОБА_1 (наслідки об`єктивно походять від певної дії чи бездіяльності). Вина ОСОБА_1 у формі необережності, що кореспондується з кваліфікацією складу кримінального правопорушення, за яким особі оголошувалась підозра ч.2 ст.367 КК України. Таким чином, цивільно-правова, а саме деліктна відповідальність ОСОБА_1 є очевидною та доведеною, оскільки містить усі складові елементи складу правопорушення: протиправність поведінки, шкоду, причинний зв`язок між ними та вину. Необхідність класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 2905110000 підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи Дніпровського НДЕКЦ МВС України №19/12.1/800 від 05.07.2019. Суд неправильно витлумачив ч. 8 ст. 69 МК України, ототожнивши висновки експертних досліджень, які отримуються посадовою особою митного органу при складних випадках визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні, з висновками судових експертиз. Висновок товарознавчої експертизи № 37517 від 29.12.2021, проведеної ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», не відповідає критеріям повноти, обґрунтованості та об`єктивності, тому суд мав його відхилити, водночас застосувавши висновок судово-товарознавчої експертизи Дніпровського НДЕКС МВС України від 05.07.2019. Відповідачем не доведено належним чином розумності, реальності та співмірності розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які були заявлені. Враховуючи, що Салтівська окружна прокуратура міста Харкова не є юридичною особою, ні тим паче фізичною особою, чи державою, а отже і не може бути боржником, тобто не являється суб`єктом до якого може бути звернено стягнення витрат понесених відповідачем на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 40 000 грн. 06.12.2024 та 01.09.2025 за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника подала відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення у справі, в яких вважала судові рішення законними, а апеляційну скаргу необґрунтованою. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури необхідно задовольнити частково. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу начальника Харківської митниці ДФС № 06-о від 24.12.2014 ОСОБА_1 прийнята на роботу до Харківської митниці ДФС з 25.12.2014 в порядку переведення на посаду головного державного інспектора митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС (а.с.93 т.1). Відповідно до пункту 2.18., підпунктів 2.18.1. - 2.18.3., пункту 2.19. та підпунктів 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції головного державного інспектора митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, затвердженої виконувачем обов`язків начальника Харківської митниці ДФС Танцеровим А.О. 04.11.2016 з наступними змінами, ОСОБА_1 при виконанні посадових обов`язків, крім іншого, здійснює контроль правильності класифікації задекларованих товарів (а.с.94-111 т.1). Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваміп Сервіс» на митну територію України в зону діяльності Харківської митниці ДФС ввезено іноземний товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ +», ТУ 2411-004-04414276-2018, загальною вагою 295 тон Зазначений Товар на протязі квітня-вересня 2018 року Товариством заявлявся в режим «Імпорт» шляхом подання електронних митних декларацій, заповнених у звичайному порядку типу ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/016229 від 10.04.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17331 від 16.04.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17332 від 16.04.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17947 від 18.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21157 від 07.05.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21462 від 08.05.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21568 від 08.05.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/29716 від 21.06.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/37227 від 01.08.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/40062 від 17.08.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/41121 від 23.08.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/45828 від 21.09.2018; ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/45936 від 24.09.2018, до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС з кодом товару «3814009090». Митні платежі, розраховані декларантом, складаються, зокрема, з: мито 0 грн, акцизний податок 0 грн. Кожну з вказаних 13-ти митних декларацій до митного оформлення прийняла інспектор митного поста «Харків-центральний» ОСОБА_1 , яка під час здійснення контролю правильності класифікації товару підтвердила правильність визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД «3814009090» та поставила відповідну відмітку в АІС «Інспектор» про здійснення митної формальності з контролю правильності визначення коду товару та підтвердження коду товару заявленого декларантом (а.с.138-187 т.1). Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021170020000295 від 09.07.2021, яке проводилось другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, встановлено, що головний державний інспектор митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 у період з 10.04.2018 по 24.09.2018, допустила неналежне виконання своїх службових обов`язків під час митного оформлення товару в режимі «Імпорт» по митним деклараціям та здійснення митної формальності контроль правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», загальною вагою 295 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс», чим завдала державі збитки на суму 3 657 132,42 грн., з якої мито складає 154466,01 грн; акцизний податок 2893144,34 грн та ПДВ 609522,07 грн. За даним фактом 12.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (а.с.112-137 т.1). В наступному обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62021170020000295 від 09.07.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України для розгляду по суті скеровано до Дзержинського районного суду м. Харкова, ухвалою якого від 01.12.2023 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України; кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої на користь держави матеріальної шкоди в розмірі 3657132,42 грн залишено без розгляду (а.с.197-217 т.1). Згідно з відповіддю Харківської митниці від 20.02.2024 останньою не вживалися заходи позовного характеру до ОСОБА_1 і підстав для подання відповідного позову Харківська митниця не вбачає (а.с.221-225 т. 1). Згідно з Технічними умовами «Інгібітор видалення відкладень КЗ +» виробника ТОВ «Промислові технології» є сумішшю метанола та ізобутилового спирту, призначений для промислового використання. Застосовується як змивка для видалення консервуючих, лакофарбових покриттів з металевих, кам`яних, полімерних поверхонь, а також для очищення електричних машин від промислових забруднень. Видаляє лакофарбові покриття на олійній основі, алкідні емалі, фенол формальдегідні, водно-дисперсійні та інші види лакофарбових покриттів, емалі, мастики, ґрунтівки. Може також використовуватись у якості інгібуючого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок у газових трубопроводах та свердловинах, для чого подається на дільниці з найбільш ймовірним гідратоутворенням. Вміст спиртів: метанола 90-95мас%, ізобутанола 5-10мас% (а.с.24-29 т.3). Основні показники Товару, в тому числі вміст спиртів, підтверджується Паспортом якості (а.с.188 т.1). Під час тематичної перевірки Харківської митниці ДФС з питань стану організації роботи за період 2018 року досліджувались питання правильності визначення коду товару згідно УКТЗЕД, зокрема, «розчинників» на основі метанолу, які представляють собою суміш метилового спирту (94-98мас%) та ізобутилового або ізопропілового спиртів (6-3мас%) за кодом товару згідно УКТЗЕД 3814009090. У Акті про результати тематичної перевірки Харківської митниці ДФС від 04.04.2019 як приклад приведені результати перевірки правильності митного контролю та оформлення товару «Розчинники складні органічні, для видалення фарб та лаків: розчинник лакофарбових покриттів і гідратних пробок ТУ-2319-009-64280089-2016», який являє собою суміш спиртів (метиловий спирт 96мас% та ізопропиловий спирт 4,0мас%). Виявлено, що цей товар класифіковано за кодом 3814 УКТ ЗЕД, тоді як він мав би класифікуватись за кодом 2905 УКТЗЕД. В наслідок цього митні платежі розраховані не вірно, державний бюджет недоотримав коштів (а.с.30-106 т.3). Згідно з висновком експерта № 19/12.1/800 від 05.07.2019, складеного Дніпровського НДЕКЦ МВС України, товар: «інгібітор видалення відкладень КЗ+», виготовлений по ТУ № 2411-004-04414276-2018, за умовою його використання в якості інгібірующого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах відповідає характеристикам описової частини виду Українського класифікатору товарів зовнішньо-економічної діяльності 2905 110000. Товар: «інгібітор видалення відкладень КЗ+», виготовлений по ТУ № 2411-004-04414276-2018, за умовою його використання в якості інгібірующого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах не відповідає характеристикам описової частини виду Українського класифікатору товарів зовнішньо-економічної діяльності 3814 009090 (а.с.48-56 т.1). Відповідно до висновку експерта № 188, складеного Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, з урахуванням висновків товарознавчої експертизи № 19/12.1/800 від 05.07.2019, якою визначено, що товар: «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» виготовленого по технічним умовам 2411-004-04414276-2018, відповідає характеристикам описової частини коду Українського класифікатору товарів зовнішньо-економічної діяльності 29051100000, висновки аналітичної довідки ДВС України від 15.07.2019 стосовно можливої суми ненадходження митних платежів до бюджету України під час ввезення підприємством ТОВ «Ваміп сервіс» на митну територію України та оформленню товару в режимі імпорт по митним операціям, документально підтверджується в розмірі 47169714,10 грн (а.с.57-71 т.1). З урахуванням вказаних особливостей хімічного складу та фізичних властивостей товару, встановлених Висновком від 30.03.2018, №142008800-0352 товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» не може розглядатись, як спирт метиловий (метанол), адже не відповідає вимогам ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95) МЕТАНОЛ ТЕХНІЧНИЙ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ за показниками фракційного складу та фізико-хімічними властивостями. Зокрема, температура початку кипіння проби становить 64,2°С, температура за якою переганяється 99% проби становить 105,0°С, температура кінця кипіння становить 105,5°С, а згідно ДСТУ межі кінця кипіння метанолу технічного становлять 64,0-65,5°С (а.с.70-102 т.2). Відповідно до висновку експерта № 37517 від 29.12.2021 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» (далі Висновок № 37517) товару, зазначеному в запиті та додатках до нього як «Розчинники складні органічні для видалення фарб та лаків, які складаються з метанолу на 87,5мас% +/- 0,1мас% та ізобутанолу на 12,5мас% +/- 0,1мас% » відповідають наступні характеристики за УКТЗЕД: «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків: -інші: -- інші» товарної підкатегорії 3814 00 90 90. (а.с.108-178 т.2). Питання вірної класифікації згідно з УКТЗЕД при митному оформленні товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», що є сумішшю спиртів метанолу та ізобутанолу, вміст спиртів в якій становить, відповідно 95% та 5%, за запитом Харківської митниці ДФС було предметом розгляду Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України (далі Департамент) (а.с.51-54 т.2). У відповідь на запит Департаменту на адресу останнього надійшли листи-відповіді Директорату з тарифів та торгівлі Всесвітньої митної організації від 04.04.2019 № 19NL0081-DC та Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської Комісії від 26.02.2019 № Ares (2019)1288261. На підставі цих Листів-відповідей Департаментом надано відповідь Харківській митниці ДФС, якою підтверджено правильність класифікації товару, який є сумішшю спиртів метанолу та ізопропанолу чи ізобутанолу, в товарній позиції 3814, а не 2905. В наступному, зазначені Листи-відповіді стали підставою для доведення до всіх митниць ДФС роз`яснень, відповідно до яких товари «Розчинники складні органічні для видалення фарб та лаків», «Змивка для видалення лакофарбових покриттів», «Розчинник для лакофарбових покриттів і гідратних пробок», «Розчинник гідратних пробок», тощо, які отримані шляхом суміші метилового спирту у кількості більше 90 мас% з, зокрема, ізобутиловим спиртом, слід класифікувати у товарній позиції 3814 (а.с.55-65 т.2). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України). Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноважені визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України». У частинах першій - другій статті 14 вказаного Закону передбачено, що до персоналу ДКВС України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в ДКВС України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби). Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 638/14011/16-ц зазначено, що «судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це і компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, що виникають із індивідуальних, цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Ці позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20), від 16 червня 2020 року у справі № 756/3456/19 (провадження № 14-543цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19) та інших». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 734/3102/16-ц (провадження № 14-481цс18) зроблено висновок, що «спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби. З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 813/1045/18 (провадження № 11-574апп19) зроблено висновок, що «за наслідками розгляду справи № 818/1688/16 (постанова від 5 грудня 2018 року) Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновку, викладеного, зокрема, й у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15 виходячи з таких міркувань. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у цій справі щодо відшкодування державі в особі військової частини НОМЕР_1 шкоди, завданої ОСОБА_1 шляхом втрати майна під час здійснення ним повноважень, пов`язаних з проходженням військової (публічної) служби, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в справі № 240/33695/23 (адміністративне провадження № К/990/32787/24) зазначено, що «юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 466/1150/18. Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Частиною четвертою статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України») підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - «ЦПК України») визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Закриваючи провадження у цій справі, апеляційний суд керувався правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а (провадження № 11-720апп18). Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Поряд із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 у справі № 818/1688/16 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі №755/2258/17 та інших і вказала про наступне. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувти шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Отже, з огляду на наведене варто констатувати, що практика Верховного Суду щодо юрисдикції спорів цієї категорії є усталеною та послідовною і полягає у тому, що у випадку вирішення спору щодо зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Отже, подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Вказані правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, від 22 січня 2020 року у справі №813/1045/18, Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2020 року у справі №761/19799/17, від 30 вересня 2020 року у справі №204/2763/18, від 18 листопада 2020 року у справі №756/12568/18, від 27 травня 2021 року у справі №203/3782/19, від 21 лютого 2022 року у справі № 932/14855/19, від 7 березня 2023 року у справі №761/1366/20 та від 24 жовтня 2023 року у справі №160/4643/23, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї позиції». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 750/6852/24 (провадження № 61-2485св25) зазначено, що: «ОСОБА_1 має військове звання полковника та перебуває на військовій службі у Збройних Силах України на посаді заступника командувача підготовки командування підготовки військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України, у випадку вирішення спору щодо зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Отже, подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби; крім того, обставини, які встановлені у постанові Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в справі № 686/16976/22, не мають преюдиційного значення під час вирішення цього спору, адже ОСОБА_1 не брав участі під час її розгляду; суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв`язку з чим закрив провадження у справі за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Пенітенціарної Академії України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). У справі, що переглядається прокурор в інтересах держави в особі Харківської Митниці звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської митниці збитки, завдані кримінальним правопорушенням, у розмірі 3657132,42 грн. В якості підстави для стягнення майнової шкоди прокурор зазначив, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження № 62021170020000295 від 09.07.2021 стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України. Зазначеною ухвалою встановлено, що в результаті халатного відношення відповідача до своїх службових відносин митника до державного бюджету не надійшли митні платежі та податки у розмірі 3657132,42 грн. Вказане правопорушення стосується службової недбалості відповідача, що призвела до тяжких наслідків, та вчиняється службовою особою через невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків через несумлінне ставлення, що спричиняє тяжкі наслідки (шкода у великих розмірах інтересам держави). Отже, прокурор в якості підстав позову вказав, що відповідач у даному випадку за своєю посадою та службовими обов`язками несе відповідальність за ненадходження до Державного бюджету України податків та митних зборів за ввезений на територію України товар ТОВ «ВАМІП СЕРВІС» (у разі наявності недоплати таких платежів). Згідно правового висновку викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК). Таким чином, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 у справі №638/13532/21 не має преюдиційного значення щодо протиправності дій ОСОБА_1 під час визначення коду товару за УКТ ЗЕД 3814009090. З огляду на зазначене у випадку вирішення спору щодо зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок неналежного виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Отже, подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби; Таким чином, оскільки цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, а рішення суду - скасуванню. Зазначений висновок відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2025 року у справі № 450/1711/23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно до ч.ч.1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити. Оскільки суд апеляційної інстанції вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою ро направлення справи за встановленою юрисдикцією до відповідного окружного адміністративного суду. Керуючись ст.ст. 255, 256, 374, 377, 381-384, 389-391 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року скасувати. Провадження у справі за позовом Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці, до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням закрити. Роз`яснити Салтівській окружній прокуратурі м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці, що справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Протягом десяти днів з дня отримання постанови Салтівська окружна прокуратура м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці, має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова