Ухвала КАС ВС № 580/13073/24

УХВАЛА 31 березня 2026 року м. Київ справа №580/13073/24 адміністративне провадження №К/990/11561/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №580/13073/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: До Верховного Суду 13.03.2026 надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №580/13073/24. Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2024 №0161580707 форми «С», яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 2.716.047,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 31.10.2024 № 0161560707 форми «ПС», яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 2.040,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 ст. 328 КАС України, зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 08.09.2021 у справі №816/228/17, постановах Верховного Суд від 05.04.2024 по справі №300/2789/22, від 13.11.2024 по справі №320/38193/23, від 23.04.2020 по справі №813/1790/18, від 20.10.2020 по справі №816/4605/15, від 26.03.2024 по справі №420/9909/23, від 05.03.2019 по справі №820/4893/18, від 18.12.2018 по справі №820/4895/18, від 18.04.2022 по справі №440/6887/20, від 22.09.2020 по справі №520/8836/18, від 04.03.2021 по справі №803/1171/17, від 01.06.2022 по справі №520/7331/21. Скаржником зауважено, що відповідач у даній справі не надав ні до Черкаського окружного адміністративного суду, ні до Шостого апеляційного адміністративного суду доказів наявності підстав, а саме звернення державних органів або ж органів місцевого самоврядування до Головного управління ДПС у Полтавській області яке свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Як вбачається із наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.08.2024 №2226-п адреса об`єкта перевірки м. Полтава, вул. Європейська, 60-А, наказ не містить посилання на фізичну або юридичну особу як платника податку, яка підлягає перевірці а лише на назву магазину який не є юридичною чи фізичною особою, а отже не може бути підставою для проведення перевірки відносно позивача. Відсутність можливості ідентифікувати суб`єкта підприємницької діяльності, який повинен бути інспектований, має наслідком скасування наказу про призначення такої перевірки. Отже, неможливість ідентифікації такого суб`єкта господарювання має наслідком незаконність наказу про проведення такої перевірки через допущення істотних недоліків при його оформленні, а, відповідно, і податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки. На думку скаржника, суд першої та апеляційної інстанції не дослідили наявність у контролюючого органу підстав для призначення фактичної перевірки відносно позивача, не дослідили також відповідність наказу про проведення фактичної перевірки вимогам Податкового кодексу України, що вплинуло на результат розгляду справи. Також скаржником зазначено про неврахування судами правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 15.04.2024 у справі №120/2764/23, від 10.04.2025 у справі №580/1158/23, від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, від 13.02.2019 у справі №820/817/17, від 18.04.2018 у справі №805/329/17-а, від 31.01.2018 у справі №804/5957/16, від 21.01.2021 у справі №813/2519/17, від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19. Скаржником зауважено, що питання проведення інвентаризації з боку податкового органу в ході проведення перевірки не було ініційовано представниками Головного управління ДПС у Полтавській області. Матеріали фактичної перевірки не містять запит про надання документів, який би адресувався саме ФОП ОСОБА_1 . В матеріалах справи присутній Акт від 13.08.2024 р. №431/16-31-07-05/3718105666 Відмови від надання документів, в якому зазначено що перевіряючими здійснено усний запит про надання документів. Оскільки, ОСОБА_1 не здійснює свою діяльність за адресою проведення фактичної перевірки, а здійснює за іншою адресою, особи які були під час перевірки в магазині не мають жодного відношення до Позивача у даній справі. На думку скаржника, при проведенні фактичної перевірки Головне управління ДПС у Полтавській області, дослідивши питання ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання), вийшло за межі, визначені п. 80.2.5. статті 80 та п.75.1.3. статті 75 Податкового кодексу, оскільки не мало права досліджувати це питання під час фактичної перевірки. Окрім вказаного, ГУ ДПС у Черкаській області прийняло неправомірне податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 31.10.2024 №0161560707 із штрафною санкцією 2040 грн. за порушення п.85.2 ст.85 ПК України та п.121.1 ст.121 ПК У країни. Скаржником зауважено, що протягом року до вказаної перевірки до мене штраф за порушення п.121.1 ст.121 ПК України не застосовувався. Розрахунок фінансових санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення також не містить вказівки на дату попереднього порушення. Такі доводи скаржника підлягають перевірці під час касаційного перегляду судового рішення у цій справі. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. З урахуванням вищезазначеного, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у справі. Скаржником з посиланням на статтю 375 КАС України заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №580/13073/24 до закінчення розгляду справи в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Скаржником зауважено, що оскільки позовні вимоги стосуються саме скасування податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються, оплата вказаної суми до розгляду справи призведе до вкрай обтяжливих обставин для позивача, оскільки позивач після проведених фактичних перевірок відносно нього перестав взагалі займатися підприємницькою діяльністю, та не має коштів для погашення такої значної заборгованості. В такому випадку, контролюючий орган має право робити звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно позивача. За період розгляду касаційної скарги без зупинення виконання рішення судів першої та апеляційної інстанції позивач позбудеться належного рухомого та нерухомого майна, будуть заблоковані карткові рахунки що вплине на сплату навіть елементарних комунальних послуг, сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету. Фактично позивач буде позбавлений можливості подальшого існування. Окрім вказаного, позивач проживає в м. Запоріжжя яке постійно знаходиться під обстрілами, у вкрай важкому скрутному фінансовому становищі Верховний Суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Зупинення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції, а отже може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи. Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Скаржником не обґрунтовано належними доводами необхідність зупинення виконання судових рішень у даній справі, відтак колегія суддів приходить до висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 355, 359, 375 КАС України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №580/13073/24. Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу №160/21951/24. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №580/13073/24. Надіслати скаржнику копію цієї ухвали, а іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... І.А. Васильєва О.О. Шишов М.М. Яковенко , Судді Верховного Суду