Ухвала КЦС ВС № 761/1695/22

У х в а л а 1 квітня 2026 року м. Київ Справа № 761/1695/22 Провадження № 61-3302ск26 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою, яку в інтересах Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - скаржник) подала ОСОБА_1 (далі - підписантка), на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2026 року у справі за заявою Київського національного університету імені Тараса Шевченка про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Національної академії державного управління при Президентові України, правонаступником якого є скаржник, про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку та в с т а н о в и в: 1. 11 березня 2026 року підписантка в інтересах скаржника подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху. (1) Щодо дотримання принципу рівності

4. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 4.1. Скаржник додав до касаційної скарги, зокрема, клопотання про зупинення виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року. Однак скаржник не надав копію цього документа для позивача. 4.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, позивач, якщо він має такий кабінет, теж не був би обмежений у можливості ознайомлення з таким додатком. Тому скаржник має надати копію зазначеного документа для позивача. (2) Щодо підтвердження повноважень на представництво інтересів скаржника

5. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

6. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

7. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

8. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

9. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

10. Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, немає підстав додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені процесуальним законом, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), - оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (пункт 7.19)).

11. Підписантка до касаційної скарги додала, зокрема, копії таких документів: - довіреності від 1 грудня 2025 року, виданої ректором скаржника - Бугровим Володимиром Анатолійовичем - на ім`я підписантки як провідного юриста юридичного відділу скаржника для представництва інтересів останнього; - свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, яке згадане у вказаній довіреності.

12. Верховний Суд зазначає, що потребують додаткового пояснення повноваження підписантки діяти від імені скаржника. 12.1. Для юридичної особи представником може бути лише адвокат. У довіреності від 1 грудня 2025 року є вказівка на те, що підписантка уповноважена діяти як провідний юрист юридичного відділу скаржника, хоча одночасно є згадка про наявність у підписантки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію якого вона надала. Однак із довіреності такого змісту неочевидно, що підписантка, представляючи інтереси скаржника, діє як адвокат. Але й немає будь-яких доказів того, що вона діє за правилами самопредставництва скаржника. Документи, визначені частиною третьою статті 58 ЦПК України, які підтверджують повноваження діяти від імені юридичної особи за правилами самопредставництва, підписантка не надала. 12.2. З огляду на це підписантка повинна пояснити суду, чи вона діє як адвокат скаржника, чи за правилами самопредставництва останнього, а також надати належне документальне підтвердження (ордер, належно складену довіреність, визначені у частині третій статті 58 ЦПК України документи, витяг ЄДР). (3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

13. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

14. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику. Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України, п о с т а н о в и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу, яку в інтересах Київського національного університету імені Тараса Шевченка подала Мельник Таїсія Миколаївна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2026 року у справі за заявою Київського національного університету імені Тараса Шевченка про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Національної академії державного управління при Президентові України, правонаступником якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіД. А. Гудима