Ухвала КЦС ВС № 761/3680/22

УХВАЛА 01 лютого 2024 року м. Київ справа № 761/3680/22 провадження № 61-1069ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним від 08 листопада 2021 року наказ № 08-4292-04, виданий Київським національним університетом імені Тараса Шевченка про відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 - інженера 1 категорії кафедри молекулярної біотехнології та біоінформатики навчально-наукового інституту високих технологій. Стягнуто з Київського національного університету імені Тараса Шевченка на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 08 листопада 2021 року до 09 березня 2022 року у розмірі 53 084,31 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року стягнуто з Київського національного університету імені Тараса Шевченка на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 300 грн. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно відбитку штампу «Прийом громадян» подана 19 січня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. У касаційній скарзі Київський національний університет імені Тараса Шевченка зазначає, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року заявник отримав 22 грудня 2023 року, на підтвердження чого надає копію супровідного листа Київського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року з відбитком штампу вхідної кореспонденції. З огляду на те, що оскаржувана додаткова постанова Київського апеляційного суду прийнята 05 грудня 2023 року (повний текст судового рішення складено 20 грудня 2023 року), тому останнім днем на касаційне оскарження судового рішення, є 19 січня 2024 року. Строк на касаційне оскарження додаткової постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року заявником не пропущено, оскільки згідно відбитку штампу «Прийом громадян» касаційна скарга подана 19 січня 2024 року. Проте посилання у касаційній скарзі на те, що строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року заявником не пропущено є безпідставними, оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного суду прийнята 10 жовтня 2023 року (повний текст судового рішення складений 18 жовтня 2023 року), тому останнім днем на касаційне оскарження судового рішення є 17 листопада 2023 року. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів. Верховний Суд наголошує, що вирішення апеляційним судом питання про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не перешкоджає реалізації права на касаційне оскарження судового рішення, оскільки ЦПК України пов`язує відлік строку на касаційне оскарження саме з дати отримання копії оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Заявником не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, з огляду на тривалий час, який минув з моменту складення повного тексту судового рішення. Положеннями частини шостої статті 272 ЦПК України перебачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте заявником не зазначено відповідних відомостей. За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України). Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Також касаційний суд вважає за необхідне зауважити, що в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, зміни вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 20 лютого 2024 року. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець