Ухвала Велика Палата ВС № 990/465/25

УХВАЛА 02 квітня 2026 року м. Київ справа № 990/465/25 провадження № 11-68заі26 Суддя Великої Палати Верховного Суду Мартинюк Н. М., в порядку підготовки до апеляційного розгляду справи № 990/465/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2026 року, УСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 "Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду" в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування ОСОБА_1 ; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу. Рішенням від 22 січня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову. Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 4 березня 2026 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2026 року у справі № 990/465/25. 17 березня 2026 року справа надійшла до Великої Палати Верховного Суду. 27 березня 2026 року від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справ. Згідно із частиною другою статті 306 КАС України усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Підготовчі дії, визначені пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина третя статті 306 КАС України). Під час проведення дій, пов`язаних із підготовкою справи до апеляційного розгляду, суддя-доповідач з`ясував, що в апеляційній скарзі позивачка просить призначити судово-психологічну експертизу результатів тестування когнітивних здібностей, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та поставити експерту такі питання: 1.Чи відповідає методика оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей , застосована стосовно позивача (власні результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складено під час кваліфікаційного іспиту) науково-обґрунтованим психодіагностичним стандартам; 2.Чи конкретно інтерпретовані результати тестування позивача (власні результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного під час кваліфікаційного іспиту); 3.Чи дотримано під час тестування когнітивних здібностей (власні результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складеного під час кваліфікаційного іспиту) розподіл завдань за рівним складності (простий, середній, складний), як це передбачено Порядком та Методикою; 4.Чи відповідає проведене тестування (власні результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного під час кваліфікаційного іспиту) вимогам нормативно-правових актів та офіційних методичних рекомендацій; 5.Якщо порушення виявлені, то чи вплинули зазначені порушення на достовірність кінцевого результату тесту (власні результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складеного під час кваліфікаційного іспиту. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС заперечує щодо проведення експертизи на стадії апеляційного розгляду, з огляду на те, що вказане клопотання позивачка мала можливість заявити під час розгляду справи в суді першої інстанції, проте не скористалась цим правом. Частиною другою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Частиною першою статті 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Ураховуючи наведене правове регулювання, суд зазначає, що призначення експертизи у справі є правом суду, а не обов`язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів. Суд зауважує, що обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті. Перевіряючи наявність підстав для призначення судово психологічної експертизи у даній справі, встановлено, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України "Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та зобов`язання Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії. Разом з тим, заявлені ОСОБА_1 питання, які пропонується поставити на вирішення експерта, стосуються зокрема, оцінки відповідності застосованої методики тестування вимогам нормативно-правових актів, перевірки дотримання порядку проведення тестування, аналізу правильності інтерпретації результатів тестування, встановлення впливу можливих порушень на кінцевий результат. Отже, такі питання за своєю правовою природою не потребують спеціальних знань, а стосуються оцінки доказів, дотримання процедури проведення тестування та застосування норм права, що належить до виключної компетенції суду. Відповідно до частини четвертої статті 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Крім того, матеріали справи містять достатні письмові докази, які дають можливість суду самостійно встановити відповідні обставини без залучення експерта. До того ж поставлені питання фактично зводяться до надання правової оцінки діям Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та перевірки законності проведеної нею процедури, що не є предметом судової експертизи. Відтак підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи, у справі немає. Окрім того, позивачка в апеляційній скарзі просить суд витребувати у відповідача відомості про власні результати тестування когнітивних здібностей складених під час кваліфікаційного іспиту, з відомостями про блок запитань, унікального номеру запитань та даних про правильність або неправильність відповіді учасника на запитання із основами, дистракторами та ключами. За змістом статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, - це висновки експертів та показання свідків. Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України). Під час розгляду заявленого в апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду, суддя-доповідачка встановила, що аналогічного змісту клопотання позивачка заявляла під час розгляду справи в суді першої інстанції. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 листопада 2025 року витребував у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відомості про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складеного під час кваліфікаційного іспиту, з відомостями про блок запитань, унікального номеру запитань та даних про правильність або неправильність відповіді учасника на запитання із основами, дистракторами та ключами. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, в свою чергу на виконання вказаної ухвали, надала до суду першої інстанції ті докази які мала можливість надати. Отже, ВККСУ вже надала до матеріалів справи максимально можливий обсяг доказів (інформації), на виконання ухвали суду першої інстанції. Повторне витребування ідентичних доказів, які вже були предметом дослідження або щодо яких Комісією надано пояснення про неможливість їх надання призведе до необґрунтованого затягування судового процесу. Відтак, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказівне підлягає задоволенню. Ураховуючи наведене та керуючись статями 102, 248, 306, 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду, УХВАЛИЛА: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи, витребування у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відомостей про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складених під час кваліфікаційного іспиту у справі № 990/465/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2026 року. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Великої Палати Верховного Суду Н.М. Мартинюк