Постанова 4855 № 320/2494/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2494/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Ключковича В.Ю. Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У січні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №9556029/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.08.2023, що складена ТОВ «ВІТ-ПЛЮС»; №9556028/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2023, що складена ТОВ «ВІТ-ПЛЮС»; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №1 від 31.08.2023, складену ТОВ «ВІТ-ПЛЮС»; податкову накладну №2 від 31.08.2023, складену ТОВ «ВІТ-ПЛЮС». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Суд дійшов висновку про те, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які підтверджують його право на складання податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН, відповідач не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року у справі № 320/2494/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВІТ-ПЛЮС» у повному обсязі; розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю представника ГУ ДПС у м. Києві. Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року та від 26 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу та просить залишити апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року без змін; розгляд справи здійснити за участі сторін. Щодо клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне. Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін;2) обраний позивачем спосіб захисту;3) категорію та складність справи;4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Як вбачається з поданого клопотання, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб. Дослідивши клопотання сторін матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Позивач здійснює наступні види господарської діяльності за КВЕД 2010: основний: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; додаткові: 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості. 31.12.2020 між ТОВ «ВІТ-ПЛЮС» (Орендодавець) та ТОВ « 11 МІРРОРС ОТЕЛЬ» (Орендар) укладено Договір оренди будівлі №15, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) будівлю готелю із закладом громадського харчування, загальною площею 2780,2 кв.м. що є власністю Орендодавця, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 34-А. Згідно з пунктом 2.1 договору об`єкт оренди передається Орендареві відповідно до Акта приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору і підписується повноважними представниками Сторін. Пунктом 2.5 договору визначено, що об`єкт передається Орендодавцю у випадку закінчення строку оренди або припинення договору за Актом приймання-передавання, який є невід`ємною частиною Договору і підписується повноважними представниками Сторін. Приписами пункту 3.1 договору визначено, що об`єкт оренди передається в оренду до 25.12.2023 (включно). Пунктом 4.1 договору визначено загальний розмір орендної плати за місяць оренди об`єкту, що складає 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% (133 333,33 грн). 31.12.2020 сторонами було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до Договору оренди будівлі №15 від 31.12.2020, яким передано у строкове платне користування визначене майно. Згідно з додатковою угодою від 31.07.2023 №9 до Договору оренди будівлі №15 від 31.12.2020 Сторони погодили, що з 01.08.2023 розмір орендної плати становить 850 000,00 грн. (з них 141 666,67 грн ПДВ). Актом здачі-приймання робіт від 31.08.2023 №ОУ-0000016, підписаним обома сторонами, підтверджується надання послуг з оренди приміщення на суму 850 000,00 грн., у т. ч. ПДВ 141 666,67 грн. За фактом здійснення господарської операції позивачем була складена податкова накладна № 1 від 31.08.2023 на суму 850 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 141 666,67 грн, яка 13.09.2023 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 14.09.2023 №9236444469. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2023 № 1 відповідачем вказано таке: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.08.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)…Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 14.09.2023 позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підставі яких складена податкова накладна № 1 від 31.08.2023. Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №9556029/32856677 від 20.09.2023, відповідно до якого товариству відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.08.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В розділі «Додаткова інформація» рішення зазначено: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг». 30.04.2021 між ТОВ «ВІТ-ПЛЮС» (Орендодавець) та ТОВ « 11 МІРРОРС ОТЕЛЬ» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №1/ДА, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення №№ 1-15, площею 178,2 кв. м., які знаходяться на першому поверсі нежитлового будинку літ. Б, загальною площею 1419,3 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хмельницького Богдана,

34. Пунктом 2.5 договору визначено, що приміщення належить Орендодавцю на праві власності на підставі Договору №9/19 купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.12.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим номером 2214. Відповідно до пункту 4.1 договору строк оренди складає 2 роки та 11 місяців з дня підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності) Акта приймання-передачі Приміщення в оренду, згідно з п. 3.1. цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору. Приписами пункту 5.1 договору визначено загальний розмір Орендної плати в місяць за користування Приміщенням, який складає 200,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. приміщення. Згідно з пунктом 5.3 договору загальний розмір Орендної плати в місяць за користування приміщенням складає 35 640,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% (7128,00 грн). 01.06.2021 сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до Договору оренди нерухомого майна №1/ДА від 30.04.2021, яким передано у строкове платне користування вищевказане приміщення. З наявного в матеріалах справи Акта № ОУ-0000015 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2023 вбачається, що позивачем надано послугу, а саме: надано в оренду нежитлове приміщення за договором №1/ДА від 30.04.2021 за серпень 2023 року. За фактом здійснення наданої послуги, позивачем була складена податкова накладна № 2 від 31.08.2023 на суму 42 768,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 128,00 грн, яка 13.09.2023 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 13.09.2023 №9236493525. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2023 відповідачем вказано таке: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.08.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)…Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 14.09.2023 позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підставі яких складена податкова накладна № 2 від 31.08.2023. Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №9556028/32856677 від 20.09.2023, відповідно до якого товариству відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В розділі «Додаткова інформація» рішення зазначено: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг». Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем спірних рішень, позивач звернувся з цим позовом до суду. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут та надалі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №

520. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216; далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Положеннями пункту 6 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Відповідно до пунктів 9 та 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Отже, з наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 8 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та податкового органу. За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку №520. Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень: 1) рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування; 2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків; 3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування. За встановлених обставин у справі, що розглядається, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято спірні рішення з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. У розділі «Додаткова інформація» зазначених рішень вказано: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг». Прийняттю таких рішень передувало надсилання позивачу квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №1 та №2 та надання ним пояснень довільного формату. Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги відповідача, остання містить опис фактичних обставин справи, що встановлені судом першої інстанції, право контролюючого органу на здійснення податкового контролю, тлумачення принципу офіційного з`ясування обставин справи та дискреційних повноважень державних органів. В частині доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам наданим податковим органом, колегія суддів враховує, що представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на апеляційну скаргу від 20 лютого 2024 року, доказами, долученими до такого відзиву, є витяг про підтвердження повноважень на представництво та докази направлення відзиву на адресу позивача (а.с.93). Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. З огляду на відсутність обставин подання відповідачем доказів у розумінні процесуального законодавства, доводи апелянта в даній частині судова колегія відхиляє за безпідставністю. Апелянт зазначає про те, що судом не надано оцінки обставинам справи, зокрема щодо документального підтвердження позивачем показників спірних податкових накладних та надання необхідних документів саме комісії ГУ ДПС у м. Києві для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. В частині таких доводів колегія суддів враховує наступне. 14 вересня 2023 року позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підставі яких складена податкова накладна № 1 від 31 серпня 2023 року. 14 вересня 2023 року позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підставі яких складена податкова накладна № 2 від 31 серпня 2023 року. Як встановлено вище, підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних відповідач визначив надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, тобто їх дефектність. Отже, доводи апелянта щодо ненадання необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних суперечать фактичним обставинам справи, позаяк виявлення дефектності первинних документів неможливе без їх попереднього отримання контролюючим органом. У скарзі апелянт також наголосив на тому, що при розгляді документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам, у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження. Щодо таких доводів судова колегія враховує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22, від 12 березня 2025 року у справі № 420/35189/23. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки контролюючий орган, пропонуючи позивачу подати підтверджуючі документи, не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, то підстави для відмови в реєстрації спірних податкових накладних у податкового органу були відсутні. У зв`язку з чим, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації поданих товариством податкових накладних прийняті необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, тому є протиправними і підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, датою їх подання, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС. Тож, оскільки спірні рішення підлягають скасуванню то, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд першої інстанції обґрунтовано, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх направлення до реєстрації. Зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції в його оскаржуваних частинах. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №320/2494/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан