Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2617/25
від 26.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2617/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 в адміністративній справі №340/2617/25 (суддя Притула К.М.) за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, Кропивницького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про зобов`язання вчинити певні дії,- В с т а н о в и В: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Кропивницького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню ним 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- ХІІ; - зобов`язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про позивача до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без використання будь-яких засобів ЄДДР та без надання згоди на обробку персональних даних. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 в задоволенні адміністративного позову відмовлено . Рішення суду обгрунтовано тим, що при зверненні до Кропивницького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України щодо видачі паспорта-книжечки позивач не дотримався вимог Положення № 2503-ХІІ та не подала встановлені цим нормативно-правовим актом документи. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги . Апеляційна скарга обґрунтована тим, що фактичні обставини справи, підтверджені письмовими доказами, свідчать про повне дотримання позивачем вимог пункту 13 Положення № 2503-XII, яке є чинним. Суд безпідставно не врахував цю обставину, що призвело до неправомірної відмови у задоволенні позову. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 звернувся до Кропивницького Сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою про оформлення паспорта громадянина у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26 червня 1992 року. До вказаної заяви було долучено - Заяву за формою, встановленою МВС України; - Копія свідоцтва про народження; - Дві фотокартки 35х45№; - Копії паспортів батьків ОСОБА_2 . Листом від 14.11.2024 року позивачу та його законному представнику було повідомлено, що звернення від 09.11.2024 викладене у довільній формі, не відповідають додатку 1 до Порядку № 456 та до них не додано повного переліку документів, передбаченого пунктом 1 розділу III Порядку № 456, а тому подану заяву розглянуто в порядку звернення громадян. Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Законом України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи. За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України. Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1-3, 5 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Відповідно до пунктів 12 та 13 Положення про паспорт видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Кабінетом Міністрів України 25.03.2015 прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі Постанова № 302). Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745 (далі Постанова № 745), яка набрала чинності з 01.11.2016, внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №
302. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції постанови Уряду № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 внесено зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.». Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі Тимчасовий порядок № 456), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України. Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України». Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи. У постанові від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку із ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18). В означеному рішенні Велика Палата констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції. Відтак, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Кропивницького Сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою про оформлення паспорта громадянина у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26 червня 1992 року. До вказаної заяви було долучено - Заяву за формою, встановленою МВС України; - Копія свідоцтва про народження; - Дві фотокартки 35х45№; - Копії паспортів батьків ОСОБА_2 . Тобто, заявник просив видати паспорт у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ. Водночас, інформація у листі-відповіді органу ДМС стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 року № 456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Порядок №456). Згідно з п.1 Порядку № 456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Колегія суддів зазначає, що з відповіді відповідача з`ясовано, що підставою для залишення без руху заяви позивача про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року слугувала відсутність відповідного рішення суду. Однак, право позивача на отримання паспорту громадянина України у формі книжечки передбачено Постановою № 2503-ХІІ. Пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 185" від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки). Згідно з п.13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Отже, приписами Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, чинного на час звернення позивача з заявою, визначено перелік документів необхідних для отримання паспорта у формі книжечки. При цьому, питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. З огляду на викладене, колегія суддів вважає протиправними дії відповідача щодо посилання на наказ Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 "Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України" . Згідно зі ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі. У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21.11.2018 у справі № 821/1974/17, від 26.06.2019 у справі № 0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі № 520/11053/18, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20). Посилання відповідача на те, що оскільки заява позивачки не відповідала формі, затвердженій Порядком №302 та Порядком №456, то її правомірно було розглянуто в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки спеціальне законодавство, про яке зазначено вище та яким врегульовано процедури розгляду таких заяв, не передбачає можливість розгляду заяв про видачу паспортів в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Оскільки позивачем до заяви щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року додано всі необхідні документи (зважаючи на відповідь відповідача в якій зазначено лише про рішення суду), колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправною відмови відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ з викладених у листі від 03.07.2024 підстав. Таким чином, з урахуванням висновків КАС ВС колегія суддів встановила наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2025року- скасувати. Ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 . - визнати протиправною бездіяльність Кропивницького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню ним 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- ХІІ. - зобов`язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова