Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/603/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2026 р.Справа № 520/603/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Семененко М.О., Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків по справі № 520/603/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.11.2018; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 30.11.2018 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати належних сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016р. по 30.11.2018 р.; Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018р. по 30.11.2018р. у фіксованій величині 3803,77 грн. в місяць із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №

44. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016р. по 30.11.2018р. за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати належних сум. Відповідач не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 520/603/25 - залишено без змін. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №520/603/25 набрало законної сили 02.10.2025. До суду надійшла заява представника позивача від 14.12.2025 (зареєстрована судом 15.12.2025), подана в порядку статті 382 КАС України, в якій він просив: - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення по справі №520/603/25 шляхом надання доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходу за період з 01.01.2016 по 26.11.2025, оскільки відповідний обсяг нарахувань та виплат, з урахуванням подальшого оподаткування, вчинено відповідачем лише за період з 01.01.2016 по 30.11.2018. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідачем не виконано рішення суду від 12.06.2025 у справі №520/603/25 у повному обсязі. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України прийнято до розгляду. 25.12.2025 до суду надійшло клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про долучення доказів, зокрема, довідки-розрахунку індексації № 725 від 21.10.2025 ОСОБА_1 , платіжних інструкцій на підтвердження виплати нарахованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 12.06.2025 по справі №520/603/25, довідки розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати №815 від 18.11.2025 ОСОБА_1 згідно рішення суду від 12.06.2025 №520/603/25 та платіжних інструкцій на підтвердження виплати ОСОБА_1 нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на виконання рішення суду від 12.06.2025 по справі №520/603/25. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 заяву представника позивача, подану в порядку статті 382 КАС України залишено без задоволення. Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду виконано, на підтвердження чого суду надано відповідні докази, а отже відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю. Позивач, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 520/603/25, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви у процедурі судового контролю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що нарахування та виплата ОСОБА_1 компенсації втрати доходу за період з 01.01.2016 по 26.11.2025, вчинено відповідачем лише за період з 01.01.2016 по 30.11.2018. Зауважив, що відповідач, для цілей застосування пункту 4 Порядку №44 протиправно ототожнив поняття «період невиплати грошового доходу» з поняттям «період належності самого доходу». Вважає, що суд першої інстанції не дослідив ключове питання - дійсних обставин того, що рішення суду в частині компенсації втрати доходу виконано відповідачем лише за період 01.01.2016 по 30.11.2018, попри те, що присуджений період є більшим та становить з 01.01.2016 по 26.11.2025, висловлюючи формальну, нічим не підкріплену відмовну позицію. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представником апелянта подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine) №29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine) №1811/06, від 19 лютого 2009 року). Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частин 2 - 4 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або про відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше 10 календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень ухвали та не перевищує трьох місяців. Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень. Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань, функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення. Частиною 2 статті 382-3 КАС України встановлено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що судовий контроль за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту, накладення штрафу. Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком належного виконання судового рішення. З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №520/603/25 відповідачем було нараховано індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 30.11.2018 у розмірі 117 859,16 грн, а також компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати в розмірі 106 687,63 грн, що підтверджується довідками-розрахунками від 21.10.2025 №725 та від 18.11.2025р. №815 /а.с. 142, 144/. Вищевказані суми було виплачено 26.11.2025, що підтверджується платіжними інструкціями №13164, №13165, №13166, №13161 та №13162, №13163 /а.с. 142 зворот, 143, 143 зворот, 145, 145 зворот, 146/. З наданих відповідачем доказів на підтвердження виконання судового рішення встановлено, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахована та виплачена позивачу за період з 01.01.2016 по 30.11.2018. Водночас, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №520/603/25 було зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати належних сум, що у спірному випадку відбулось 26.11.2025. При цьому, матеріали справи не містять доказів в підтвердження повного виконання рішення суду в частині, що стосується саме виплати суми компенсації втрати частини доходу за період з 01.12.2018 по 26.11.2025. Суд першої інстанції не надав належної оцінки виконанню судового рішення саме в цій частині, що призвело до помилкового висновку про повне виконання рішення суду. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Враховуючи вищевикладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №520/603/25 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.12.2025 (зареєстрована судом 15.12.2025), поданої в порядку статті 382 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 по справі № 520/603/25 скасувати. Справу №520/603/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.12.2025 (зареєстрована судом 15.12.2025), поданої в порядку статті 382 КАС України. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.О. Семененко Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий Повний текст постанови складено 30.03.2026 року