Постанова 4857 № 300/3029/20
від 07.06.2022 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3029/20 пров. № А/857/6577/22 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Матковської З.М., Улицького В.З., за участю секретаря Кардаш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року (постановлену головуючим - суддею Микитюк Р.В. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/3029/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень, ВСТАНОВИВ: Позивач 19.11.2021 звернувся до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиконання рішення суду від 04.12.2020 у справі № 300/3029/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі № 2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924, 84 грн по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020. Ухвалою суду від 24.11.2021 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиконання рішення суду від 04.12.2020 у справі № 300/3029/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі №2 а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924, 84 грн по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020 - повернуто заявнику без розгляду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 300/3029/20 та направлено справу для продовження розгляду справи до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі №300/3029/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі № 2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924, 84 грн по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі № 2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924, 84 грн по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі № 300/3029/20. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання рішення суду у цій справі прийнято індивідуальний акт - рішення від 12.07.2021, викладеним у листі № 0900-0803-5/24606, що суперечить викладеним у рішенні суду від 04.12.2020 у справі № 300/3029/20 висновкам, яке може бути визнане протиправним та скасоване судом виключно у порядку ст. 383 КАС України, що не віднесено до компетенції державного виконавця. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Як передбачено ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України). За приписами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив про те, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» Суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Так, питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано ст. ст. 382, 383 КАС України. У відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу. Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, ст. 383 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень або ж дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення у відповідній справі, що має бути підтверджено відповідними доказами. Наявність у КАС України «спеціальних» положень, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є «спонукання» відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Даний порядок оскарження дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на ч. 5 ст. 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 та від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19. При цьому, положення ст. 383 КАС України свідчать, що у випадку наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу. Згідно зі ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. За таких умов, наявність підстав для задоволення заяви в порядку ст.383 КАС України має наслідком прийняття окремої ухвали з метою усунення порушень допущених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду. Відповідно до ч. 5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містять в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для його виконання. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оформлену листом від 13.10.2020 № 3202-3168/Г-02/8-0900/20 у здійсненні розрахунку та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі №2а-5483/11/0907, за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924,84 грн. по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі № 2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924, 84 грн по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі № 300/3029/20 - без змін. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі №300/3029/20, на підставі ч. 2 ст. 255 КАС України, набрало законної сили 13.04.2021. 13.04.2021 рішення суду набрало законної сили, строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, не закінчився, у справі видано виконавчий лист 29.04.2021. 17.05.2021 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження ВП № 65443647 про примусове виконання виконавчого листа № 300/3029/20, виданого 29.04.2021 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 23.02.2011 у справі № 2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 включно в розмірі 35924,84 грн по день фактичної виплати пенсії, а саме по 30.09.2020. Разом з цим, відповідачем прийнято рішення від 12.07.2021, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 ОСОБА_1 проведено нарахування компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з врахуванням Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженої постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 та в зв`язку з тим, що борг 35924, 84 гр. по рішенню Івано-Франківського міського суду у справі № 2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 був виплачений 30.09.2020. Державною казначейською службою України сума доплати при розрахунку становить - 0,00 грн. Тобто рішення відповідача від 12.07.2021 на виконання рішення у цій справі про відмову у нарахуванні компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з врахуванням Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженої постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 та в зв`язку з тим, що борг 35924, 84 грн по рішенню Івано-Франківського міського суду у справі №2а-5483/11/0907 за період з 01.01.2011 по 22.07.2011 був виплачений 30.09.2020, на виконання судового рішення з обґрунтуванням, тотожним правовій позиції відповідача у цьому спорі, що визнана судом неприйнятною, за умови визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо здійснення розрахунку та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у межах спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача. Оцінивши обставини справи та наявні докази, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, оскільки відповідачем на виконання рішення суду у цій справі прийнято індивідуальний акт - рішення від 12.07.2021, викладеним у листі № 0900-0803-5/24606, що суперечить викладеним у рішенні суду від 04.12.2020 у справі № 300/3029/20 висновкам. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі № 300/3029/20 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 13 червня 2022 року