Постанова Львівський апеляційний суд № 463/10980/25

Справа № 463/10980/25 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л. Провадження № 33/811/336/26 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника адвоката Книша О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Книша Олега Ярославовича на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 6 листопада 2025 року о 21:27 год. у м. Львові на вул. Марії Заньковецької, 1, керував автомобілем «Peugeot 5008», р.н. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 7510, номер 0379, результат 2,53 проміле, тест номер 549, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Книш Олег Ярославович подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відсутні, а суд вийшов за межі своїх повноважень, порушив принципи безсторонності, незалежності та неупередженості. Звертає увагу на те, що в протоколі серії ЕПР1 №505555 від 06.11.2025 року невірно вказано місце та час вчинення правопорушення. Заслухавши виступ захисника адвоката Книша О.Я., який не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №505555 від 6 листопада 2025 року, записами з портативних відеореєстраторів (технічних засобів відеозапису) №471592 та №471670, рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській обл. ДПП старшого лейтенанта поліції Шкреметка Р. від 6 листопада 2025 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6100172 від 6 листопада 2025 року, чеком результату тесту №549 від приладу «Drager Alcotest 7510», прилад ARLM-0379, від 6 листопада 2025 року та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним щодо ОСОБА_1 6 листопада 2025 року. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог 2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права. Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 . За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Щодо доводів апеляційної скарги, що в протоколі серії ЕПР1 №505555 від 06.11.2025 року невірно вказано місце та час вчинення правопорушення, то такі були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Так, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що правопорушення було вчинено саме 6 листопада 2025 року, а зазначення в протоколі як дати вчинення правопорушення 6 жовтня 2025 року о 21:27 год. (точний час може відрізнятись, оскільки залежить від налаштувань відеореєстрорів), є явною технічною опискою. Місцем вчинення правопорушення є саме вул. Марії Заньковецької, 1, - місце де поліцейськими первісно було помічено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та помічено факт порушення ним ПДР, дана вулиця є бічною до вул. Личаківської та знаходиться всього за 450 м. від будинку №72 на вул. Личаківській, де було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту. Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність. Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. Тому підстав для скасування постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Книша Олега Ярославовича без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк