Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/829/26
від 31.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1094/26 Справа № 183/829/26 Суддя у 1-й інстанції - Березюк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Будьоного Віталія Сергійовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 156 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. з конфіскацією предметів торгівлі. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 15.01.2026 року о 12.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись приміщенні кіоску, розташованому за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 16, здійснювала продаж тютюнових виробів, а саме пачку цигарок «Брут», вартістю 70,00 гривень, без марок акцизного податку, чим порушила ч. 9 ст. 65 ЗУ № 3817. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Будьоний В.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанову суду не було проголошено 25.02.2026 року та не було її направлено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Постанову отримано лише 04.03.2026 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зазначення в протоколі порушення ч. 9 ст. 65 ЗУ № 3817 не дає можливості розкрити об`єктивну сторону правопорушення, оскільки відсутня назва закону, дата його прийняття, а номер закону не містить порядкового номеру сесії ВРУ на якій його було прийнято. Таким чином об`єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколі, а тому від не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і не може бути доказом по справі. Вказує, що його підзахисна не може вважатися суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки вона не зареєстрована як суб`єкт господарської діяльності, самостійно не здійснює її, не зареєстрована як підприємець. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є найманим працівником. Також зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів факту отримання грошей за здійснення реалізації тютюнових виробів. ОСОБА_1 та її захисник в судове засіданні не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, в апеляційній скарзі просили розглянути справу без їх участі. Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Апеляційний суд вважає поважними, зазначені в апеляційній скарзі, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Судом першої інстанції об`єктивно з`ясовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд. Такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446725 від 15.01.2026, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 15.01.2026, протоколом огляду та вилучення речей, предметів від 15.01.2026 року, фототаблицею до протоколу огляду. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та іншими нормативно-правовими актами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях. Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю тютюновими виробами «Brut» без відповідних марок акцизного податку, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не може вважатися суб`єктом адміністративного правопорушення, апеляційним судом не приймаються до уваги. Як зазначалось вище, об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»; «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2003 за № 567 та іншими нормативно-правовими актами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля, це діяльність з придбання і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам підприємницької діяльності, а роздрібна торгівля, це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування. Суб`єктами зазначених правопорушень можуть бути як посадові, так і фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг. Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, на думку апеляційного суду не має суттєвого правового значення та не може бути підставою для закриття провадження в даній справі. В ході апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені у ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи. Істотних недоліків, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом, матеріали справи не містять. Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. При оцінці зібраних по справі доказів, з урахуванням вище наведеного, апеляційний суд уважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були. Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, суддя врахував характер й ступінь адміністративного правопорушення, дані про особу винного, обставини справи й наклав адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП, яке є справедливим і таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративних правопорушень, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення . Враховуючи викладене, судом першої інстанції було вжито всіх заходів, передбачених КУпАП, для з`ясування питання про наявність чи відсутність вини ОСОБА_3 у вчиненні дій, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику Будьоному Віталію Сергійовичу в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року. Апеляційну скаргу захисника Будьоного Віталія Сергійовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення Постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун