Постанова 4803 № 199/7251/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1225/26 Справа № 199/7251/25 Головуючий у першій інстанції: Кошля А.О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Марченко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра у складі судді Кошлі А.О. від 22 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, - В С Т А Н О В И В : У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа №199/5198 за його позовом до відповідача, в отриманому 20.05.2025 році відзиві дізнався про наявність наказу від 20.01.2025 року № 15-к, про його звільнення за прогул, хоча в проваджені були й інші справи, проте про наявність наказу про звільнення не повідомлялось раніше, що свідчить про умисне не доведення його до відома та створення умов для пропуску строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Вказана свідчить про порушення відповідачем ст.. 47 КЗП України. Також позивач 13.01.2025 року звернувся до відповідача із заявою про оголошення простою, по якій відповідачем не надано будь-якої інформації та реагування. Стаття 40 КЗП України не допускає звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. 17.01.2025 року у позивача був період тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідною інформацією, тому вказаний наказ прийнято незаконно, підлягає скасування та стягненню підлягає середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Окрім того, наказом від 15.02.2021 року №43 на підставі заяви позивача переведено на посаду юрисконсульта на 0,5 ставки з 16.02.2021 року, Згідно ч. 1 ст. 114 КЗпП України, при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. За позивачем не було збережено заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, про що позивач повідомляв кожному наступному директору відповідача. 20.12.2024 року позивач звернувся із заявою №106 з проханням видати відповідний наказ та здійснити розрахунок та виплату попереднього середнього заробітку протягом двох тижнів з дня переведення з посади інспектора на посаду юрисконсульта на 0,5 ставки, проте листом від 13.01.2025 року було відмовлено. Тому позивач просив скасувати наказ про звільнення ОСОБА_2 від 20.01.2025 року №15-к та поновити його на роботі на посаді провідного юрисконсульта комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради з 21.01.2025 року; стягнути з КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.01.2025 року по 23.05.2025 року в сумі 93541,67 грн та по дату набрання рішенням суду законної сили із розрахунку 1051,03 грн. за один робочий день, з утриманням із цих сум установлених законодавством України податків і зборів; стягнути з комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток належних звільненому працівникові сум відповідно до ч. 1 ст. 114 КЗП України, ст. 117 КЗП України в редакції, яка діяла станом на дату порушення, за період з 16.02.2021 року по 23.05.2025 року в сумі 1142469,61 грн. за весь час затримки по день фактичного розрахунку, із розрахунку 1051,03 грн за один робочий день, з утриманням із цих сум установлених законодавством України податків і зборів; зобов`язати комунальне підприємство «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради негайно виконати судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 22 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного. Встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 02.03.2020 року прийнятий до КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради на посаду інспектора групи інспекторів відділу інспекторів. За заявою ОСОБА_1 від 03.02.2021 він був переведений з посади інспектора групи інспекторів відділу інспекторів (повної ставки) на посаду юрисконсульта за строковим договором з 16.02.2021 до дня фактичного виходу на роботу ОСОБА_3 з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на 0,5 ставки юрисконсульта (наказ №43-к від 15.02.2021). 01.09.2023 року назву посади «юрисконсульт» змінено на «провідний юрисконсульт». 06.02.2024 року на КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради прийнято наказ №16 «Про застосування спрощеного обміну документами підприємства через засоби телекомунікаційного зв`язку». В додатку під №47 вказані відомості та контакті дані позивача (а.с. 77-78 т.1). 06.01.2025 року директором КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради прийнято наказ №03-в «Про надання ОСОБА_4 соціальної відпустки працівникам, які мають дітей віком до 15 років», вказаним наказом провідному юрисконсульту адміністрації надано додаткову соціальну відпустку за 2025 рік тривалістю 10 календарних днів з 06.01.2025 року по 15.01.20025 року (а.с. 74, 167 т.1). 13.01.2025 року позивачем направлено на адресу відповідача лист «зауваження та пропозиції» на 12 арк., в якому мається наступне пояснення: «Виходячи з наведених норм, попереджаю про початок простою роботи провідного юрисконсульта з 16.01.2025 не з вини працівника, терміном до вирішення трудового спору підприємства з провідним юрисконсультом ОСОБА_1 » (а.с. 36-47 т.1). 16.01.2025 року складено акт про відсутність 16.01.2025 року на роботі ОСОБА_1 , вказано про відсутність інформації про відкриття листка непрацездатності, з метою з`ясування причин відсутності здійснювались телефонні дзвінки 12:29, 12:30, 14:30, 14:31, 14:32, 15:17, 16:20. Того ж дня о 16:52 відповідно до наказу підприємства від 06.02.2024 № 16 через месенджер Telegram, Viber направлено лист з проханням надати пояснення своєї відсутності та до ознайомлення накази про створення дисциплінарної комісії. Станом на 16:53 год. 16.01.2025 року ОСОБА_1 на роботі не з`являвся, роботу не виконував, причини відсутності невідомі, письмових пояснень не надав, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 26-27 т.1). 17.01.2025 року складено акт про відсутність 17.01.2025 року на роботі ОСОБА_1 , вказано про відсутність інформації про відкриття листка непрацездатності, з метою з`ясування причин відсутності здійснювались телефонні дзвінки 17.01.2025 року о 09:19, 10:58, 14:41. Того ж дня о 15:53 та 15:54, відповідно до наказу підприємства від 06.02.2024 № 16 через месенджер Telegram, Viber направлено лист з проханням надати пояснення своєї відсутності та до ознайомлення накази про створення дисциплінарної комісії. Станом на 15:54 год. 17.01.2025 року ОСОБА_1 на роботі не з`являвся, роботу не виконував, причини відсутності не відомі, письмових пояснень не надав, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 28 т.1). Передумовами складання вказаних актів були доповідні записки від 16.01.2025, 17.01.2025 року про відсутність провідного юрисконсульта ОСОБА_1 протягом всього робочого дня, копії яких долучено до справи (а.с. 32-35 т.1). Також було складено листи з пропозицією надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі 16.01.2025, 17.01.2025 року, накази про створення дисциплінарної комісії, зажадати від провідного юрисконсульта адміністрації письмові пояснення, щодо порушення п. 4 ст. 40 КЗпП України, щодо відсутності на робочому місці більше трьох годин з нез`ясованих причин 17.01.2025 року. 20.01.2025 року відбулося засідання дисциплінарної комісії щодо службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , на якому, серед іншого, у зв`язку з відсутністю останнього на роботі 17.01.2025 року більше трьох годин протягом робочого дня, запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, усі присутні підтримали вказану пропозицію одноголосно (а.с. 67-69 т.1). 20.01.2025 року директором КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради прийнято наказ № 15-к «Про звільнення ОСОБА_2 », яким визначено: звільнити ОСОБА_1 , провідного юрисконсульта адміністрації 20.01.2025 року за прогул без поважних причин (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; бухгалтерії виплатити компенсацію за 10 календарних днів невикористаної щорічної відпустки: 7 календарних днів основної відпустки та 3 календарні дні додаткової відпустки за період роботи з 02.03.2024 року по 20.01.2025 року, та повідомити працівника в день їх виплати; відділу кадрів та діловодства, направити лист та повідомлення через месенджер (Viber/Telegram/WhatsApp) з копією наказу про звільнення та розрахунковий листок остаточний розрахунок при звільненні (а.с. 66, 76 т.1). Долучено відомості про здійснення остаточного розрахунку при звільненні з належною сумою до виплати 15926,52 грн (а.с. 70 т.1). Також відповідачем долучено до матеріалів справи роздруківки (скрін-шоти) з месенджерів з направленням відповідних документів 16.01.2025, 17.01.2025 щодо надання пояснень про відступіть на робочому місці, створення дисциплінарної комісії, відомості про здійснення телефонних викликів із зазначенням часу. Окрім того, долучено відомості про направлення вищевказаної документації засобами поштового зв`язку, на адресу місяця проживання позивача. На підтвердження взаємодії через месенджери відповідачем долучено відомості про обмін документами - 06.01.2025 року, коли надавалась відпустка за заявою позивача від 06.01.2025 року (а.с. 89-96 т.1). Окрім того, листом КП "Міське управління справами" ДМР від 17.06.2025 №30/204 долучено відомості про вхід та вихід позивача до приміщення Дніпровської міської ради за період з 21.12.2024 по 20.01.2025, відповідно до якої позивач відвідував адміністративне приміщення міської ради 23-26 грудня 2024 року, 06, 09 та 13 січня 2025 року (а.с. 112-113 т.1). Згідно довідки від 12.06.2025 року №43, на КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради з 16.01.2025 року по теперішній час не запроваджено режим простою (а.с. 31 т.1). Як вбачається з долученого відповідачем витягу з електронного реєстру листків непрацездатності за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 відносно позивача відсутні відомості (а.с. 169 т.1). На підтвердження поважності причини неприбуття на робоче місце, позивачем долучено відомості про відвідування медичних закладів, 16.01.2025 та 17.01.2025 року (а.с. 107-108 т.1). Згідно наданих відомостей з КНП «МКЛ № 16» Дніпровської міської ради встановлено, що згідно журналу запису амбулаторних хворих є запис №367 17.01 20:00 год. ОСОБА_1 , вказана дата народження, місце проживання, місце роботи «Адвокат», діагноз та рекомендації. Є епізод приймального відділення 17.01.2025 року 09:20 год, епізод «Н60.8» лікар ОСОБА_5 лікування 17.01.2025 20:00 год. - 22.01.2025 18:07 год (завершений з ініціативи медичного працівника). Дата взаємодії 17.01.2025 з 20:00 год по 20:20 год (а.с. 206-209 т.1). Відповідно до листа КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Дніпровської міської ради від 19.09.2025 №644 підтверджено відомості звернення 16.01.2025 року 13:46 год позивача до сімейного лікаря, яка надала відповідні електронні направлення до інших лікарів, в т.ч. до ЛОРа, до якого прибув позивач 17.01.2025 року о 09:20 та 20:00 год (а.с. 211-216 т.1). Також установлено, що згідно наказу №81 від 03.07.2024 «Про зміну графіка роботи» працівникам встановлено робочий день з 08:00 год. до 17:00 год. з понеділка по четвер, у п`ятницю з 08:00 год. до 15:45 год., обідня перерва з 12:00 год. до 12:45 год. З урахуванням вказаного вище наказу №81, відповідачем 26.12.2024 року складено графік обліку робочого часу ОСОБА_1 за січень 2025 року, який містить початок роботи о 8.00 годині, закінчення роботи о 17.00 годині. Наказом №06 від 06.01.2025 наказ від 03.07.2024 №81 «Про зміну графіка роботи» скасовано, тобто з 06.01.2025 відновлено режим роботи, встановлений п.4.1.1 Колективного договору, затвердженого 22.11.2022 року, з 09:00 год. З Колективним договором позивач ознайомлений 20.06.2023. Копія наказу №06 від 06.01.2025 року направлялась позивачу, шляхом відправлення через месенджер на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 та поштовим відправленням на домашню адресу позивача. Таким чином, з 06.01.2025 року для ОСОБА_1 був встановлений графік роботи з 9:00 години до 18:00 години, а у п`ятницю до 16:45 год., що відображено у графіку обліку робочого часу за січень 2025 року від 06.01.2025 року. Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, сприяння у збереженні роботи. Право громадян на працю забезпечується тим, що трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Згідно роз`яснень, викладених в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Згідно з п.24 вказаної постанови, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу. Таким чином, визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки установлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 10 серпня 2021 року у справі №308/12855/19. Відповідно до приписів статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Частиною першою статті 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до частини першої статті 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна - це сукупність, правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов`язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов`язків. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Отже, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогули стала відсутність останнього на робочому місці без поважної причини 17.01.2025 року. Вказаний факт позивачем, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, не спростований. Листом КП "Міське управління справами" ДМР від 17.06.2025 №30/204 надано інформацію про вхід та вихід позивача до приміщення Дніпровської міської ради, де знаходилось робоче місце позивача, за період з 21.12.2024 по 20.01.2025, відповідно до якої позивач відвідував адміністративне приміщення міської ради 23-26 грудня 2024 року, 06, 09 та 13 січня 2025 року. Тобто, 17.01.2025 року позивач був відсутній повний робочий день з 09:00 год. до 18:00 год (а.с. 112-113 т.1). Факт відсутності позивача на робочому місці 16-17 січня 2025 року підтверджується також копією витягу з Табелю обліку використання робочого часу за січень 2025 року (а.с. 29 т.1), актами про відсутність на роботі вд 16.01.2025 та від 17.01.2025 (а.с. 26-27, 28 т.1). Позивач стверджує, що він перебував у простої, на підставі поданої ним заяви від 13.01.2025 року. Проте, перебування працівника у простої повинно бути підтверджене відповідним наказом по підприємству роботодавця. Таких наказів в матеріалах справи немає, про відсутність запровадження простою також вказує відповідач. Також, позивач, як на причину поважності неявки на роботу 17.01.2025 року, посилається на відвідування лікарів, у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я. Згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455, єдиним документом, що підтверджує факт тимчасової непрацездатності особи, є листок непрацездатності, який видається у разі захворювання, травми, догляду за хворим, карантину тощо. Відповідно до пп. 2, 3 п. 2 "Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього", затвердженого 17.04.2019 постановою Кабінету Міністрів України №328, листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 червня 2021 року №1234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2021 за № 890/36512, затверджено Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, пунктом 2 розділу ІІ якого листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО). Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 за №728/36350, затверджено Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. Установлено, що 16.01.2025 о 13:46 год ОСОБА_1 звернувся до сімейного лікаря, яка надала електронні направлення до інших лікарів-спеціалістів: невролога та ЛОРа (а.с. 211-216 т.1). Електронний листок непрацездатності сімейний лікар, у зв`язку з консультацією 16.01.2025, позивачу не відкривала, що підтверджується листом КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Дніпровської міської ради від 19.09.2025 №644 (а.с. 211-212 т.1). 17 січня 2025 року наявні записи про звернення позивача до лікарів о 09:20 год. та о 20:00 год (після робочого дня), що підтверджується листом КНП «МКЛ № 16» Дніпровської міської ради (а.с. 206-209 т.1). Отже, позивач самостійно вирішив відвідати лікаря (планово) 17 січня 2025 року за направленням сімейного лікаря, о 09:20 год., тобто в робочий час. Згідно змісту витягу з електронного реєстру листків непрацездатності за період з 01.01.2025 по 31.01.2025, відносно позивача відсутні відомості (а.с. 169 т.1). Тобто, позивач не перебував у тимчасовій непрацездатності 17.01.2025 року, у тому числі, після консультації лікарів 17.01.2025. Доказів наявності поважних причин, які унеможливлювали явку позивача на роботу для виконання своїх обов`язків 17.01.2025 року після 10:00 год. до 18:00 год., тобто після консультації лікаря, суду не надано; клопотання про витребування таких доказів судом - не заявлено. Матеріали справи не містять також належних та достовірних доказів на підтвердження того, що позивач прагнув сповістити роботодавця про причини неявки на роботу 17.01.2025 року, зокрема, через погане самопочуття чи необхідність відвідати лікаря. Докази звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявами про надання йому відпустки без збереження заробітної плати 17.01.2025 року, або встановлення йому режиму неповного робочого дня 17.01.2025 року з метою відвідування лікаря - суду не надано; клопотання про витребування таких доказів судом - не заявлено. Необхідно зауважити, що 06.02.2024 року на КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради прийнято наказ №16 «Про застосування спрощеного обміну документами підприємства через засоби телекомунікаційного зв`язку», що дозволяє направлення відповідної заяви у спрощеній миттєвій формі за допомогою месенджерів на номер телефону НОМЕР_2 , електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 77 т.1). Відвідування позивачем лікаря 17 січня 2025 року о 20:00 годині взагалі було після робочого дня, а надана копія довідки про перебування позивача у стоматолога 09.12.2024 є неналежним доказом у даній справі, адже не містить інформацію щодо предмета доказування - прогулу на роботі 17 січня 2025 року. Також відповідачем надана копія позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради про стягнення заробітної плати в іншій цивільній справі №199/2201/25, яка подана позивачем через Електронний кабінет ЄСІТС 17.01.2025 (в день прогулу), що додатково свідчить також про можливість за станом здоров`я виконання позивачем своїх службових обов`язків. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши прогул (відсутність) ОСОБА_1 на роботі 17 січня 2025 року більше трьох годин протягом робочого дня; враховуючи непредставлення позивачем наявності поважних (об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника) причин відсутності на роботі, - колегія дійшла висновку про законність та обґрунтованість наказу відповідача від 20.01.2025 року №15-к «Про звільнення ОСОБА_2 » - звільнення ОСОБА_1 з 20.01.2025 з посади провідного юрисконсульта адміністрації на підставі п. 4 ст. 40 КзпП України, за прогул без поважних причин. У зв`язку з цим, підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу «Про звільнення ОСОБА_2 » від 20.01.2025 року №15-к, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відсутні. За положеннями частини першої статті 114 КЗпП України, при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. Установлено, що наказом №43-к від 15.02.2021, за заявою ОСОБА_1 від 03.02.2021, він був переведений з посади інспектора групи інспекторів відділу інспекторів (повної ставки) на посаду юрисконсульта за строковим договором з 16.02.2021 до дня фактичного виходу на роботу ОСОБА_3 з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на 0,5 ставки юрисконсульта. 01.09.2023 року назву посади «юрисконсульт» змінено на «провідний юрисконсульт». Відповідно до Штатного розпису на 01.01.2021, 01.02.2021, 15.02.2021 (на час переведення) посадовий оклад інспектора становив 9007,00 грн, посадовий оклад юрисконсульта становив 9908,00 грн. Тобто посада юрисконсульта не є нижчеоплачуваною роботою, а є фактично зміною істотних умов праці, у зв`язку з переведенням позивача, за його заявою, з посади на повній ставці на іншу посаду (з більшим окладом) на 0,5 ставки. Таким чином, підстави для доплати позивачу на підставі ч. 1 ст. 114 КЗпП України відсутні. Місцевий суд дійшов безпідставного висновку про недоведеність факту, що перевівшись на 0,5 ставки юрисконсульта з посади інспектора групи інспекторів відділу інспекторів розмір заробітку позивача зменшився. У зв`язку з цим, оскаржуване рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 22 вересня 2025 року - змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 22 вересня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича Л.П. Никифоряк