LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/11295/24

від 25.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року в адміністративній справі №280/11295/24 - залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11295/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року в адміністративній справі №280/11295/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 05 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 №28/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю підполковника ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону №2011-XII та Порядку №975 від 25.12.2013. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період проходження військової служби. Позивач зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства України право на отримання одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця мають право члени його сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Позивач вказує на те, що відповідачем за результатами розгляду поданих документів прийнято протиправне та необґрунтоване рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні та виплаті разової грошової допомоги. Просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року в адміністративній справі №280/11295/24 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 №28/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю підполковника ОСОБА_2 , відповідно до вимог Закону №2011-XII та Порядку №975 від 25.12.2013. Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернулася до МОУ з заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю підполковника ОСОБА_2 , який як зазначає позивач є її чоловіком. За результатами розгляду звернення позивача, комісією МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення №28/в від 25.10.2024, яким у призначенні одноразової грошової допомоги відмовлено. Підставою для відмови вказано те, що травма отримана підполковником ОСОБА_2 внаслідок вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння, що призвела до смерті, а тому з урахуванням приписів статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулася до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу №2232-XII від 25.02.1993 (далі по тексту - Закон №2232-XII). Згідно зі ст.41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; Згідно зі ст.16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. Згідно п.4 ст.16-1 Закону № 2011-XII, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно з пп. а пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. За приписами пунктів 1, 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Водночас, ст.16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком, зокрема: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Аналогічні приписи містяться в Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №975 від 25.12.2013. Судом встановлено, що відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.10.2024 №28/в, дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, підполковника ОСОБА_2 , відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що причиною смерті ОСОБА_2 стала травма отримана внаслідок вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння, що призвела до смерті. Також встановлено, що обставини смерті підполковника ОСОБА_2 та право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з такою подією були предметом дослідження адміністративної справи №280/3690/22. У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2022 по справі №280/3690/22, яке набрало законної сили 19.04.2023, встановлені такі обставини та зроблені наступні висновки: «… Так, з висновку службового розслідування судом встановлено таке: «…Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №96 від 06.04.2019 начальник інженерної служби-командир інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 06.04.2019 вибув у чергову відпустку за 2019 рік терміном на 20 діб. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №271 від 24.04.2019 стало відомо, що 24.04.2019 о 03.58 у військовій частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) в результаті хвороби помер військовослужбовець військової служби за контрактом начальник інженерної служби-командир інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 23.04.2019 автомобілем швидкої допомоги підполковника ОСОБА_2 доставлено до прийомного відділення військової частини НОМЕР_2 . Під час опитування військовослужбовець пояснив, 03.04.2019 перебуваючи в розташуванні частини, з власної необережності спіткнувся та впав зі сходів, внаслідок чого отримав травму. Підполковнику ОСОБА_2 надано першу медичну допомогу на місці, після чого медичною службою військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_2 евакуйовано до військового мобільного шпиталю № НОМЕР_4 АДРЕСА_2 . В ході проведення медичного обстеження було виявлено, що підполковник ОСОБА_2 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від госпіталізації у військовому мобільному шпиталі №66 підполковник ОСОБА_2 відмовився. З 06.04.2019 убув у відпустку. 16.04.2019 підвищилась температура тіла до 39С, турбувала загальна слабкість. Самостійно приймав жарознижуючі. 21.04.2019 погіршилось самопочуття, почав турбувати кашель, посилилась задишка, наросла загальна слабкість. Після огляду черговим лікарем було встановлено діагноз «Негоспітальна двостороння пневмонія IV категорії, легенева недостатність ІІІ ступеню. Правосторонній паракостальний осумкований гідроторакс. Лівосторонній субтотальний гідроторакс. Лівосторонній фіброзно-сксудативний плевріт» Під час більш поглибленого огляду був встановлений перелом 6,7 ребра справа зі зміщенням. Стан здоров`я тяжкий. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 03.58 підполковник ОСОБА_2 помер перебуваючи в реанімаційному відділі військової частини НОМЕР_2 . Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1502 від 26.04.2019, виданого Комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» м. Запоріжжя, підполковник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в реанімаційному відділі військової частини НОМЕР_5 . Причина смерті захворювання: інтоксикація, двобічна гнійна плевропневмонія… …В свою чергу, відповідачем не надано доказів, що підполковник ОСОБА_2 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, вчинив дії, наслідком чого настала його смерть. Як зазначено вище, смерть підполковника ОСОБА_2 настала внаслідок двобічної гнійної плевропневмонії. Рішенням, що набрало законної сили встановлено, що відсутність підтвердженого у встановленому порядку факту перебування підполковника ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, вчинення ним дій, наслідком чого настала його смерть. Крім того, відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 17.10.2019 №2871, відповідно до якого захворювання підполковника ОСОБА_2 , 1964 року народження: «Двобічна гнійна плевропневмонія. Інтоксикація», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язані з проходженням військової служби…». Верховний Суд в постанові від 18.03.2024 року у справі № 120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону № 2011-XII.Тобто, визначальним при вирішенні питання щодо наявності права члена сім`ї на призначення та отримання одноразової грошової допомоги є не власне стан, зокрема, алкогольного сп`яніння військовослужбовця, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв чи наркотичних речових та смертю військовослужбовця. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не доведення відповідачем належними доказами наявність обставин, що слугували підставою відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірність вищевказаного рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині задоволення позову без змін. З урахуванням вимог ст.139 КАС України, відсутні праві підстави для розподілу судових витрат у даній справі. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року в адміністративній справі №280/11295/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»