Ухвала Велика Палата ВС № 757/32192/25-к

УХВАЛА 25 березня 2026 року м. Київ справа № 757/32192/25-к провадження № 13-8зво26 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , судді-доповідача ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_17 , захисника ОСОБА_18 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_18 про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 21 січня 2026 року, УСТАНОВИЛА: Державним бюро розслідувань (далі - ДБР) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК України) в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року. 18 січня 2025 року ОСОБА_19 у кримінальному провадженні № 62023000000000707 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 КК України. Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 10 липня 2025 року задовольнив клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР ОСОБА_20 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців. 13 листопада 2025 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) ухвалив рішення у справі «Івченко проти України» (заява № 10095/24 від 28 березня 2024 року), яким констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту для її оскарження. На підставі цього Суд присудив заявнику відшкодування матеріальної та моральної шкоди 4800 євро, які держава-відповідач має сплатити заявнику. Як вбачається з наявних матеріалів, Велика Палата ухвалами від 04 грудня 2025 року (провадження № 13-98зво25) та від 17 грудня 2025 року (провадження № 13-109зво25) відмовила у відкритті провадження за заявами адвоката ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 459 КПК Україниухвалислідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, та залишила без розгляду клопотання адвоката про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року. Ухвалою від 21 січня 2026 року (провадження № 13-8зво26) Велика Палата відмовила у відкритті провадження за заявою ОСОБА_19 про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань та повернула її заявнику. Адвокат ОСОБА_18 звернувся до Великої Палати із заявою, в якій зазначає, що в ухвалі від 21 січня 2026 року відсутня згадка про лист від 07 січня 2026 року Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Уповноважений), в якому повідомлено про право ОСОБА_19 звернутися про перегляд ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року в справі № 757/32192/25-к як належний захід щодо усунення допущених Україною міжнародних зобов`язань, про які йдеться у рішенні ЄСПЛ в справі «Івченко проти України» від 13 листопада 2025 року. Також вказує, що текст ухвали не містить згадку про належний захід (заходи) щодо усунення допущених Україною порушень міжнародних зобов`язань, про які йдеться у рішенні ЄСПЛ. У зв`язку з цим адвокат просить виправити описки в ухвалі Великої Палати від 21 січня 2026 року у справі № 757/32192/25-к шляхом доповнення її тексту згадкою про доданий до заяви ОСОБА_19 лист Уповноваженого від 07 січня 2026 року та його зміст; та шляхом доповнення тексту ухвали згадкою про належний захід (заходи) щодо усунення допущених Україною міжнародних зобов`язань, про які йдеться у рішенні міжнародної судової установи. У судовому засіданні захисник підтримав позицію, викладену в заяві. Велика Палата проаналізувала наведені в заяві про виправлення описки доводи і вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно з положеннями статті 379 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, допущена під час письмово-вербального викладу судового рішення, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення і його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до них належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат і строків. Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права його змінити або скасувати. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення. У заяві про виправлення описки в ухвалі Великої Палати від 21 січня 2026 року її автор опискою вважає неповне відтворення змісту заяви ОСОБА_19 , поданої до Верховного Суду 16 січня 2026 року, що полягає у відсутності згадки про лист Уповноваженого від 07 січня 2026 року та помилково пропущений текст про належні заходи щодо усунення допущених Україною міжнародних зобов`язань, про які йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Івченко проти України» від 13 листопада 2025 року. Насправді, як можна побачити із заяви про виправлення описки, прохання захисника стосуються незгоди з викладом (трактуванням) суті вимог звернень заявника до суду, а також незгоди по суті із ухвалою Великої Палати від 21 січня 2026 року. Відсутність у судовому рішенні покликання на певні факти чи обставини не свідчить про те, що вони не були враховані судом під час ухвалення рішення. Адвокат ОСОБА_18 , порушуючи питання про доповнення тексту ухвали, фактично просить про зміну її змісту та відповідних мотивів ухвалення судового рішення. Однак такі вимоги заяви в розумінні статті 379 КПК України не можуть визнаватися описками. Також немає підстав вважати, що Велика Палата допустилася очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні. Крім того слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, проте адвокат обґрунтовуючи свою заяву керується положеннями адміністративного судочинства. З огляду на наведене, у задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 379, 441 КПК України, Велика Палата УХВАЛИЛА: Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_18 про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2026 року. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_10 ОСОБА_4 ОСОБА_11 ОСОБА_5 ОСОБА_12 ОСОБА_6 ОСОБА_13 ОСОБА_7 ОСОБА_14 ОСОБА_8 ОСОБА_15 ОСОБА_9 ОСОБА_16