LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Велика Палата ВС757/32192/25-к

від 21.01.2026 · Велика Палата

УХВАЛА 21 січня 2026 року м. Київ справа № 757/32192/25-к провадження № 13-8 зво 26 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , розглянувши заяву ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами у порядку статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року, УСТАНОВИЛА: Державним бюро розслідувань (далі - ДБР) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК України) в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року. 18 січня 2025 року ОСОБА_19 у кримінальному провадженні № 62023000000000707 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 КК України. Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 10 липня 2025 року задовольнив клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР ОСОБА_20 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців. 13 листопада 2025 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) ухвалив рішення у справі «Івченко проти України» (заява № 10095/24 від 28 березня 2024 року), яким констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв`язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту для її оскарження. На підставі цього Суд присудив заявнику відшкодування матеріальної та моральної шкоди 4800 євро, які держава-відповідач має сплатити заявнику. 16 січня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року. ОСОБА_19 , посилаючись на рішення міжнародної судової установи, просить Велику Палату відкрити провадження про перегляд ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року у справі № 757/32192/25-к за виключними обставинами, скасувати вищезазначену ухвалу, відмовити у задоволенні клопотання про продовження строків досудового розслідування та закрити кримінальне провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року. Зазначає, що постановою від 22 серпня 2023 року з кримінального провадження № 62021000000000999, строки досудового розслідування у якому закінчилися 01 січня 2022 року, виділене провадження № 62023000000000707. На сьогодні до ЄРДР внесений запис про закриття кримінального провадження № 62021000000000999 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Стверджує, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року на момент розгляду слідчим суддею у 2025 році клопотання про його продовження закінчився. Ухвала слідчого судді від 10 липня 2025 року постановлена після закінчення такого строку досудового розслідування, і вона попри застосований термін «продовження», насправді містить процесуальне рішення про «поновлення» досудового розслідування, що прямо заборонено імперативними нормами КПК України. Вказує на надмірну тривалість кримінального провадження, що встановлено ЄСПЛ; наявність грубих порушень, які виключають можливість кримінального провадження (існування нескасованої постанови про закриття), що встановлено актами слідчих суддів; участь у кримінальному провадженні в якості прокурора свідка у цьому ж провадженні та формування ним групи прокурорів; і зазначає, що єдиним способом відновлення попереднього юридичного стану, який він мав до порушення Конвенції, є скасування ухвали від 10 липня 2025 року та закриття кримінального провадження ОСОБА_21 . Посилається на те, що оскаржувана ухвала на сьогоднішній день породжує правові наслідки (зупинено 15 грудня 2025 року за 1 місяць і 3 дні до спливу строків досудового розслідування), а тому може бути переглянута в порядку статті 459 КПК України. Постановою прокурора від 15 грудня 2025 року із кримінального провадження № 62023000000000707 виділено кримінальне провадження № 62025000000001214, досудове розслідування в якому завершене та розпочато виконання вимог статті 290 КПК України. Велика Палата, перевіривши наведені в заяві доводи, дійшла таких висновків. Згідно з частиною п`ятою статті 33, пунктом 2 частини третьої статті 459, частини третьої статті 463 КПК України питання про відкриття провадження для здійснення процедури перегляду судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом належить до компетенції Великої Палати. За змістом рішення міжнародної судової установи у справі «Івченко проти України» заявник, посилаючись на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, скаржився до Суду на те, що тривалість відповідного кримінального провадження була несумісною з вимогою «розумного строку» та у нього не було ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку з цим. Розглянувши всі надані йому матеріали, ЄСПЛ не вбачав жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість провадження на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважав, що у цій справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку» (більше 11 років, 3 місяців та 5 днів, 1 інстанція), а ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку з цими скаргами заявник не мав у своєму розпорядженні. Тому ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції. Загальні принципи, якими керувався ЄСПЛ при розгляді заяви, оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований характер (зміст) порушень Конвенції, присуджена у зв`язку із цим грошова компенсація дають підстави вважати, що щодо заявника були допущені такі порушення Конвенції, які наразі неможливо відновити у вигляді того ж стану чи становища, що існували до вчинення порушень, адже неможливо відновити право заявника на тривалість кримінального провадження впродовж «розумного строку», який уже було порушено. У подібних випадках, з урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року, засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди; аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення допущених порушень; вжиття інших заходів загального характеру. Виконання цих заходів покладається на компетентні органи державної влади. ЄСПЛ, враховуючи наведені вище порушення, постановив, що держава-відповідач упродовж трьох місяців повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку (4800 євро); ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. На переконання Великої Палати, скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування, та закриття кримінального провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року, про що просить у заяві ОСОБА_19 , не є належним заходом щодо усунення допущених Україною міжнародних зобов`язань, про які йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Івченко проти України» від 13 листопада 2025 року. Крім того, як вбачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, адвокат ОСОБА_22 в інтересах ОСОБА_19 також зверталася до Великої Палати з питанням про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року на підставі встановлених ЄСПЛ порушень у справі «Івченко проти України» (заява № 10095/24 від 28 березня 2024 року). Велика Палата ухвалами від 04 грудня 2025 року (провадження № 13-98 зво 25) та від 17 грудня 2025 року (провадження № 13-109 зво 25) відмовляла у відкритті провадження за заявамиадвоката ОСОБА_22 в інтересах ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 459 КПК Україниухвалислідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, та залишала без розгляду клопотання адвоката про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_19 про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 459 КПК України, а тому слід відмовити у відкритті провадження за вказаною заявою, а заяву з усіма доданими матеріалами - повернути особі, яка їх подала. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 459, 463, 464 КПК України, Велика Палата УХВАЛИЛА: Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_19 про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань. Заяву ОСОБА_19 із усіма доданими до неї матеріалами повернути заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_3 ОСОБА_12 ОСОБА_4 ОСОБА_14 ОСОБА_5 ОСОБА_15 ОСОБА_6 ОСОБА_13 ОСОБА_23 ОСОБА_16 ОСОБА_8 ОСОБА_17 ОСОБА_9 ОСОБА_18 ОСОБА_10

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»