LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд463/2693/25

від 24.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №463/2693/25 Головуючий у 1 інстанції:Нор Н.В. Провадження №22-ц/811/4214/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретар: Чиж Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова в складі судді Нора Н.В. від 28 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Львівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, - в с т а н о в и л а : ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Львівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишено без розгляду Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права полягає в тому, що Личаківський районний суд м.Львова під головуванням судді Нора Н.В. залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Львівська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, застосувавши ст. 294 глави 1 розділу IV ЦПК України, яка встановлює порядок розгляду справ окремого провадження та ст.315 глави 6 розділу IV ЦПК України, яка визначає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Вказує, що залишення позову без розгляду встановлено ст.257 ЦПК України. Вважає, що оскільки ухвала Личаківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року постановлена незаконно, вона підлягає скасуванню. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та клопотання Стеціва В.М. про розгляд справи без участі скаржника. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів заяви, заяви заінтересованої особи про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 259-261, 293, 294, 315, 352, 354 ЦПК України, постанову Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.01.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та залишаючи заяву без розгляду, - виходив з того, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Личаківського районного суду м.Львова із заявою про встановлення юридичного факту, в якій зазначив про невизнання Львівською міською радою права власності заявника на будинок АДРЕСА_1 , через що вбачається спір про право з Львівською міською радою, що має юридичне значення. Суд вказував, що наслідки виявлення під час розгляду справи у порядку окремого провадження спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, встановлені частиною 6 ст. 294 ЦПК України і полягають в залишенні заяви без розгляду та необхідності роз`яснення заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Таким самим чином внормовано це питання і частиною 4 ст.315 ЦПК України, в силу якої суддя залишає заяву без розгляду, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, за правилами якого (розгляду) вирішується і ця справа. Хоча статтею 315 ЦПК України і передбачений розгляд судами справ про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, за правилами глави 6 Розділу IV ЦПК, проте, як було з`ясовано судом, проти задоволення заяви, поданої за правилами окремого провадження, заперечує заінтересована особа з посиланням на фактичні дані в обґрунтування своїх заперечень. У зв`язку з викладеним суд вбачав у правовідносинах, що склалися, спір про право, тому у відповідності до ст. ст. 294, 315 ЦПК України вважав за необхідне заяву залишити без розгляду. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги висновків суду не спростовують та підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - немає. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою (заінтересована особа: Львівська міська рада) про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив: - встановити факт, що ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , належить право особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви покликався на те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також видно, що цей спадкоємець прийняв спадщину в період дії Цивільного кодексу Української РСР (України) та Закону України «Про власність». До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який спадкодавцем набуто за життя, але не було зареєстроване належним чином, тому що спадковий будинок, який розміщений на земельній ділянці комунальної власності, був зареєстрований у складі будинковолодіння АДРЕСА_1 в 1967 році, в наявності якого за вказаною адресою не було. Проте на це будинковолодіння на ім?я чужої особи був складений і виданий, але не затверджений рішенням виконкому Винниківської міської ради, завідомо неправдивий акт від 27.10.1966 року «Про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального будинковолодіння АДРЕСА_1 », що підтверджують дані листів: архівного відділу Львівської міської ради № 1107/C-86 від 15.12.2009 року, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «БТІ та ЕО» № 2204 від 23.06.2018 року, № 2820 від 10.06.2019 року та Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 3241 від 20.12.1999 року, виданого на запит Личаківського районного суду м. Львова № 9М від 13.12.1999 року. У зв?язку з цим є невизнання Львівською міською радою права ОСОБА_1 на спадковий будинок при тому, що відсутність реєстрації права власності спадкодавця на будинок АДРЕСА_1 не призвела до припинення цього права власності на вказане майно. Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. У випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання. Також, відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Однак, відповідно до ч.6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», що слід вважати роз`ясненнями суду касаційної інстанції аналогічних правовідносин, - вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Крім цього, згідно п. 3 вказаної Постанови: вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК ( 1502-06 ). Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. У кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви на підставі п.1 ст.136 ЦПК, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній на підставі п.1 ст.227 ЦПК ( 1502-06). У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - зі змісту заяви, поданої ОСОБА_1 вбачається, що Львівська міська рада не визнає право власності заявника на спадковий будинок АДРЕСА_1 . Факт невизнання Львівською міською радою права власності заявника на зазначений будинок також підтверджується заявою, підписаною представником Львівської міської ради про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи. (а.с.49) Відповідно між заявником та заінтересованою особою Львівською міською радою фактично виник спір з приводу спадкового майна, що на вулиці Родини Крушельницьких (Ціолковського) у м.Винники. Враховуючи вказане, суд першої інстанції правильно вважав, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , належить право особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 підлягає залишенню без розгляду, оскільки вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження та, в даному випадку, заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, а заявнику слід звернутися до суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України. Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 24 березня 2026 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»