Постанова 4808 № 344/13698/25

Справа № 344/13698/25 Провадження № 22-ц/4808/483/26 Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О. В., суддів: Мальцевої Є. Є., Томин О. О., з участю секретаря Панасюк В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2025 року, у складі судді Пастернак І. А., у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває справа за позовом ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36480 грн. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2025 року витребувано у АТ «СЕНС БАНК» документи завірені належним чином, які підтверджують факт перерахування ТОВ «Іннова Фінанс» за допомогою надавача послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім» та отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику відповідно до умов Договору надання грошових коштів у позику №7201210225 від 23.02.2025 року у розмірі 8 000,00 грн; та виписки з карткових рахунків, які перебувають у АТ «СЕНС БАНК» на ім`я ОСОБА_1 за 23.02.2025. Вказані документи зобов`язано направити суду до 04.12.2025. 13.11.2025 до суду надійшов лист представника АТ «СЕНС БАНК», у якому зазначено, що ухвала підписана удосконаленим, а не кваліфікованим електронним підписом судді, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для прийняття ухвали до виконання. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2025 року застосовано до АТ «СЕНС БАНК» заходи процесуального примусу у виді штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 грн. Суд також установив, що застосування заходу процесуального примусу відповідно до частини другої статті 144 ЦПК України не звільняє АТ «СЕНС БАНК» від обов`язку надати витребувані судом докази до 26.01.2026. Роз`яснено АТ «СЕНС БАНК», що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуального обов`язку, суд відповідно до частини другої статті 148 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин, може стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Не погоджуючись з ухвалою суду в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, представник АТ «Сенс банк» адвокат Кузовлев Р. В. подав апеляційну скаргу. Вважає, що наявні підстави для скасування ухвали суду в цій частині, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що надаючи відповідь Івано-Франківському міському суду, АТ «СЕНС БАНК» аргументовано обґрунтувало свою відмову у наданні витребуваної інформації, з посиланням на нормативні акти, які регулюють процедуру підписання судового рішення в електронній формі. Проте, незважаючи на обґрунтовану відмову у виконанні ухвали суду, міським судом було застосовано до АТ «СЕНС БАНК» заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Зазначає, що норми Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначають різні поняття удосконаленого підпису та кваліфікованого електронного підпису. Відповідно до абз. 6 ч. 2. ст. 18 Закону, у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, за умови підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки. При перевірці підпису кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг відповідно до Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 11.11.25, встановлено: «Тип носія особистого ключа: Незахищений. Тип підпису: Удосконалений», що свідчить про те, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг підтвердив, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису зберігається на незахищеному носії, тобто не зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису, і таким чином ухвала суду підписана електронним підписом, який не є кваліфікованим електронним підписом, що створений з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (відповідно до п. 27 ч.1 ст. 1 Закону), а є удосконаленим електронним підписом, що створений з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, що в повній мірі відповідає визначенню удосконаленого електронного підпису, яке наведене в п. 59 ч.1ст. 1 Закону. Вважає, що надіслана на адресу банку ухвала була оформлена з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим у банку були відсутні правові підстави для прийняття отриманої ухвали до виконання. Тому відповідно заходи процесуального примусу у вигляді штрафу є такими, що суперечать вимогам ст. 148 ЦПК України. Просить скасувати ухвалу суду в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу. Представник АТ «СЕНС БАНК» адвокат Кузовлєв Р. В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги з наведених в ній мотивів. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ «СЕНС БАНК», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду в оскаржуваній частині не відповідає. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що норми п.27 ч.1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якою встановлено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Тому суд не визнав причини невиконання ухвали суду про витребування доказів поважними, та дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу відповідно до пункту 3 частини першої статті 148 ЦПК України. З такими висновками колегія суддів, не погоджується з огляду на наступне. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України). Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц зазначено, що: «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним». У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року в справі №910/2968/18 зазначено, що «процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним». Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф (пункт 5 частини першої статті 144 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Згідно з ч. 6 ст.8 4 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Частинами 7, 8 ст. 84 ЦПК України встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 148 ЦПК України). Отже, за неподання витребуваних доказів судом може бути застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу виключно у випадку їх неподання без поважних причин. Судом встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2025 року витребувано у АТ «СЕНС БАНК» докази у справі та зобов`язано направити їх на адресу суду до 04.12.2025. Представником АТ «СЕНС БАНК» не було подано витребувані судом докази у встановлений строк, однак при цьому 13.11.2025 банк повідомив суд про причини неподання таких доказів. Вирішуючи питання про застосування до АТ «СЕНС БАНК» заходів процесуального примусу у виді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що останній ухилився від вчинення дій, які необхідно було виконати. Суд, зважаючи на порушення вимог процесуального закону, характер порушення, а також враховуючи тривалість невиконання процесуального обов`язку щодо надання витребуваних доказів, що впливає на порушення принципу рівності сторін, зокрема прав позивача на отримання доказів для підтвердження своїх вимог, стягнув з АТ «СЕНС БАНК» штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При визначенні розміру штрафу врахував, що банк є юридичною особою, має певний штат працівників, разом з тим не забезпечив належне виконання судового рішення про витребування доказів. Згідно з ч.ч.1,2 статті 258 ЦПК України ухвали є судовими рішеннями. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Відповідно до положень ч. 8 ст. 259 ЦПК України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії). Здійснення правосуддя з використанням КЕП вчиняється в порядку, установленому законом. Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Згідно з Порядком ведення ЄДРСР, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 зі змінами: - електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний КЕП судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - КЕП всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі (підпункт 6 пункту 1 розділу І); - електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню (пункти 1, 2 розділу ІІ). Пунктом 59 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Таким чином, Закон України «Про електронні довірчі послуги» розрізняє кваліфікований (КЕП) та удосконалений (УЕП) електронні підписи за рівнем безпеки та юридичної сили. КЕП вважається найвищим рівнем захисту, що прирівнюється до власноручного підпису, використовує захищені носії та базується на кваліфікованому сертифікаті, тоді як УЕП є менш захищеним варіантом. Згідно з постановою КМУ від 17 березня 2022 р. № 300 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 24 травня 2022 р. № 617) було передбачено можливість використання електронних підписів та печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається на засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Однак відповідно до постанови КМУ від 26 січня 2024 р. № 88 втратили чинність постанови КМУ від 17 березня 2022 р. № 300 Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» та постанова КМУ від 24 травня 2022 р. № 617 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. №

300. Нормою ч. 8 ст. 259 ЦПК України встановлено, що на судове рішення, викладене в електронній формі, накладається саме кваліфікований електронний підпис судді. З наданого до апеляційної скарги протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що ухвала суду першої інстанції від 04 листопада 2025 року про витребування доказів підписана удосконаленим електронним підписом судді, що є порушенням норм процесуального права та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Доказів надсилання ухвали суду від 04 листопада 2025 року про витребування доказів у письмовому вигляді на поштову адресу банку матеріали справи не містять. Таким чином, висновки суду першої інстанції про необхідність застосування до АТ «Сенс Банк» заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвалу суду про витребування доказів є передчасними, адже банк обґрунтовано повідомив суд про причини неможливості надання витребуваних доказів. Колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки в даному випадку дії чи бездіяльність АТ «СЕНС БАНК» не свідчать, що вони суперечать завданням цивільного судочинства, та спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи. Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, щоапеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду у частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу скасувати. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2025 року в частині застосування до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заходів процесуального примусу у виді штрафу скасувати. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 24 березня 2026 року. Головуюча О. В. Пнівчук Судді: Є. Є. Мальцева О. О. Томин