Постанова Сумський апеляційний суд № 591/13148/24

Справа № 591/13148/24 Номер провадження 22-ц/816/1795/26 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2026 року м.Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів Петен Я.Л., Черних О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2026 року в складі судді Ніколаєнко О.О., ухваленого в м. Суми (повний текст виготовлено 20 січня 2026 року), у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : 23.12.2024 АТ «Універсал Банк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який у подальшому уточнило. Позов мотивувало тим, що 08.02.2020 між позивачем і відповідачкою укладено кредитний договір шляхом підписання останньою заяви анкети до договору про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов`язання шляхом відкриття поточного рахунку з встановленим кредитним лімітом у сумі 35000 грн, а ОСОБА_1 своїх зобов`язань зі своєчасного повернення коштів не виконала, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 29577 грн 21 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20.01.2026 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що приєднання до умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети-заяви в паперовому або електронному вигляді. Умови та правила, крім тих, що надавались та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору з визнанням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, містять всю іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Всі умови і правила за всі періоди розміщені на сайті Monobank (https://www.monobank.ua/terms), є публічно доступними, викладеними в форматі PDF, із зазначенням рішень, на підставі яких вони прийняті та часом набуття їх чинності. Також у самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного ПІН-коду має постійний доступ. Крім того, враховуючи, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток у режимі реального часу, а умови і правила, які включають тарифи, були надані відповідачу саме через мобільний додаток, можна дійти цілком очевидного висновку, що відповідач був ознайомлений саме з умовами і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви. Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, у тому числі погодження умов і правил обслуговування фізичної особи з додатками. Звертає увагу суду, що умови і правила обслуговування опубліковані на офіційному сайті банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на паперових документах. Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору, у тому числі погодження сторонами умов і правил разом з додатками, які є невід`ємною складовою договору. Крім того, клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов`язаний ознайомлюватися з чинною редакцією умов і правил, що розташовані за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в мобільному додатку, з метою виконання умов договору з урахуванням можливих змін до нього. Позивач звертає увагу суду, що витяг з умов та тарифи за кредитом Monobank, що наявні в матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювались і доповнювались відповідно до вимог чинного законодавства. Актуальні редакції, згода на які була надана відповідачем шляхом проведенням банківських операцій та подальшого користування банківськими послугами, були доступні на постійній основі в публічному доступі на офіційному сайті банку. Тобто та редакція умов і правил, що наявна в матеріалах справи може носити показовий характер та може доповнюватись позивачем. У суду під час ухвалення рішення є безперешкодний доступ до актуальних умов, що знаходяться в публічному доступі (як то, наприклад, актуальні редакції кодексів, нормативно-правових актів, постанов, судової практики та ін.) у режимі реального часу на офіційному сайті банку за посиланням https://www.monobank.ua/terms, про що було зазначено останнім у позовній заяві. 09.03.2026 представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Верещагін Д.Б. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Інші учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися. Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а. с. 9). Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 03.10.2024 відповідачка має заборгованість перед банком у розмірі 59649 грн 21 коп. за тілом кредиту. З розрахунку заборгованості вбачається, що з 08.02.2020 по 03.10.2024 нараховувались відсотки за користування кредитними коштами за різними процентними ставками (від 19,2% до 38,4% річних). ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, періодично здійснювала платежі на погашення заборгованості. Позивачем ці платежі зараховувались у рахунок погашення заборгованості як за тілом кредиту, так і за відсотками за користування кредитом (а. с. 6 - 8 зв.). Згідно з наданою випискою за особовим рахунком станом на 13.05.2025 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 29577 грн 21 коп. За період з 08.02.2020 по 06.04.2025 було здійснено зарахувань на суму 100588 грн 29 коп., сума витрат за цей період зазначена на рівні 130165 грн 50 коп. Після відкриття провадження в даній справі ОСОБА_1 сплатила 33100 грн (а. с. 72 - 79). Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту не підписані відповідачкою відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Тому за відсутності в укладеному кредитному договорі умов щодо обов`язку сплати і розміру процентів за використання кредитних коштів, законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом позивач не мав. Таким чином, суми надходжень від позичальника, які банком були безпідставно розподілені на погашення відсотків, мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Як вбачається з розрахунку заборгованості банком було самостійно збільшено тіло кредиту за рахунок погашених відсотків. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогами закону. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України). У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зроблено висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. У даному випадку банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. На підтвердження своїх вимог, поряд з іншими доказами, банк надав Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які відповідачка не підписувала, та паспорт споживчого кредиту. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20 зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За змістом частини 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц). У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 08.02.2020 між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір шляхом підписання останньою анкети-заяви до договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», з 08.02.2020 по 06.04.2025 ОСОБА_1 постійно користувалася коштами, наданими їй банком, оплачувала відсотки за користування ними. Але в підписаній анкеті-заяві відсутні умови про сплату відповідачкою процентів за користування кредитом. Паспорт споживчого кредиту, хоча і був підписаний відповідачкою, але це не означає, що було укладено договір про споживчий кредит та дотримано його форму, оскільки потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в стягненні відсотків за користування кредитом. Суд першої інстанції також вірно відмовив у стягненні заборгованості в частині заборгованості за кредитом, оскільки, встановивши, що процентна ставка за користування кредитом сторонами не визначена, тому на погашення процентів за користування кредитом банк зараховував кошти неправомірно і тому заборгованість по тілу кредиту повинна бути перерахована з урахуванням суми, зарахованої на погашення процентів. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №61-1536св17, від 02.10.2019 у справі №640/2755/16-ц, відповідно до якої в разі встановлення, що позичальник здійснював платежі на виконання умов договору, які визнанні недійсними, він має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів. Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010, є безпідставними, оскільки вони є нерелевантними до правовідносин, що виникли в даній справі. Посилання в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 також є безпідставними, оскільки в даному випадку умови та правила не були підписані відповідачкою, у тому числі й за допомогою електронного підпису. Інші доводи апеляційної скарги також не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, у х в а л и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року. Суддя-доповідач Анна ЗАМЧЕНКО Судді Яна ПЕТЕН Оксана ЧЕРНИХ