Ухвала ККС ВС № 199/8368/24

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2026 року м. Київ справа № 199/8368/24 провадження № 51-4199 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 . Суть питання та встановлені судом обставини Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2025 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки, та покладено на нього обов`язки відповідно до ст. 76 цього Кодексу. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті судове рішення залишено без зміни. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_5 , у якій він не погоджувався з вказаним вироком апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та порушував питання про його перегляд у касаційному порядку. Разом з тим, ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 січня 2026 року касаційну скаргу представника потерпілого було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пунктів 4, 5 ч. 2, частин 5 та 6 ст. 427 КПК України та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали. Зокрема, представник потерпілого у касаційній скарзі посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, однак не наводив обґрунтування допущення апеляційним судом таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскарженого вироку на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України. Скаржник також вказував на незаконність судового рішення з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, проте не обґрунтовував наведене з огляду на положення ст. 414 цього Кодексу. Вимоги представника потерпілого про скасування вироку апеляційного суду та залишення без зміни вироку місцевого суду не узгоджувались зі ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Крім цього, до касаційної скарги на виконання вимог ч. 5 ст. 427 КПК України не було додано копії оскарженого судового рішення. Вказані обставини у своїй сукупності з іншими недоліками перешкодили суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, повідомлялась про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу їй буде повернуто. Мотиви Суду Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Як убачається із матеріалів провадження за касаційною скаргою, копію ухвали Верховного Суду від 05 січня 2026 року представник потерпілого ОСОБА_5 отримав 25 лютого 2026 року, що ним було особисто підтверджено. Проте скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Нової касаційної скарги від нього до Суду не надходило. Зважаючи на наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути представнику потерпілого. Положеннями ч. 4 ст. 429 КПК України визначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження. З цих підстав Суд постановив: Повернути представнику потерпілого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 його касаційну скаргу на вирок Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3